Коли на початку серпня російські безпілотники влучили по будівлі Представництва ЄС у Києві, Урсула фон дер Ляєн не стала чекати на чергові протокольні кроки. Президентка Єврокомісії просто набрала Дональда Трампа напряму. Цей жест добре відображає нову динаміку відносин між Брюсселем і Вашингтоном: замість звичної бюрократичної багатоголосої “Європи”, Трамп бачить в особі фон дер Ляєн ключову співрозмовницю. Про це пише видання Politico, посилаючись на низку високопоставлених чиновників ЄС.
Від обережної дистанції до “тремендес вумен”
Перші місяці другого терміну Трампа у ЄС сприймали з тривогою: президент США відкрито повторював наративи Кремля, натякав на марність підтримки України й уникав контактів з європейськими інституціями. Дипломати у Брюсселі говорили про відчуття ізоляції, а подекуди навіть навмисного ігнорування
Але ситуація різко змінилася після саміту G7 у червні в канадському Кананаскісі. Тоді фон дер Ляєн і Трамп провели окремі переговори про торговельну угоду, які хоч і закінчилися для Європи поступками, але вразили Трампа її жорсткістю й умінням торгуватися “на його мові”.
Згідно з повідомленням The Wall Street Journal, під час саміту Великої сімки в Кананаскісі, Канада, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн вирішила особисто поговорити з президентом США Дональдом Трампом. Вона несподівано для його охорони взяла його під руку і повела до дивану, де вони обговорили ситуацію в Україні, Китай та торговельні питання. Ця неформальна розмова стала важливим кроком у налагодженні трансатлантичних відносин, які раніше були напруженими.
Згодом, під час зустрічі у Вашингтоні з групою європейських лідерів, він жартома заявив, що фон дер Ляєн “може бути впливовішою за всіх інших учасників за столом”.
Відтоді почалися регулярні особисті контакти. Трамп називає фон дер Ляєн “тремендес вумен” та “своєю подругою”, неодноразово підкреслюючи повагу до її “сили” та “розуму”.
Український вимір: як фон дер Ляєн завойовує увагу
Персональний канал комунікації між Урсулою фон дер Ляєн і Дональдом Трампом формувався поступово. Перші контакти відбулися ще за його першої каденції, зокрема на Всесвітньому економічному форумі в Давосі 2020 року, де сторони обговорювали торгівлю, технології та енергетику. Тоді фон дер Ляйєн наголошувала на важливості трансатлантичних зв’язків і співпраці ЄС та США, а Трамп цікавився конкретними двосторонніми ініціативами.
Ці ранні зустрічі створили базу для формування персонального каналу довіри, який проявився особливо яскраво у 2025 році.
Найважливіший аспект нового партнерства – це війна Росії проти України. Європейські чиновники переконані, що саме розмови фон дер Ляєн із Трампом допомогли змінити його риторику щодо Путіна. У вересні президент США уперше різко охарактеризував Росію як “паперового тигра”, який поступається “великому духу українців”.
Ключовим у цій трансформації став дзвінок після атаки на будівлю делегації ЄС у Києві, де фон дер Ляєн прямо сказала Трампу: “Ось приклад того, що Путін не тримає слова“. Йшлося про масштабний удар наприкінці серпня, коли російські ракети й дрони пошкодили офіс Європейського Союзу у столиці України. Хоча співробітники делегації не постраждали, сама будівля зазнала серйозних руйнувань від ударної хвилі. Цей інцидент став гучним сигналом у Брюсселі й Вашингтоні, адже вперше за час війни символічна інституція ЄС в Україні опинилася під прямою загрозою російських атак.
Європейські дипломати зазначають: тональність подальшої публічної заяви Трампа була майже калькою з цієї розмови.
Водночас, за їхніми словами, фон дер Ляйєн уникала надмірних контактів і дзвонила лише у критичні моменти. Саме це, на думку співрозмовників, і створює довіру: на відміну від інших європейських лідерів, вона не намагається “шепотіти на вухо Трампу” щодня.
Ціна дружби з Трампом
Втім, близькість до Білого дому має свою ціну. Підписана в липні 2025 року торговельна угода з Вашингтоном спричинила хвилю критики: у Європарламенті, в окремих столицях та серед суспільства її розцінили як односторонню й невигідну для ЄС.
За угодою, більшість європейських товарів, які постачаються до США, мусили погодитися з тарифом у 15 % – це значно нижче загрозливих 30 %, які висунув Трамп на етапі переговорів, але суттєво вище середніх тарифів, з якими Європа працювала раніше. Критики стверджують, що угода перегинає шальки терезів на користь США: вона посилює залежність ЄС від американського ринку, обмежує здатність Євросоюзу захищати власний інтерес у СОТ та підриває позицію Брюсселя як захисника міжнародної системи торгівлі. Багато депутатів Європарламенту заявляли, що їх практично виключили з процесу переговорів, а офіційний захід “звітності” представлявся вже як формальність. Водночас поїздка фон дер Ляйєн до Шотландії на гольф-курорт Трампа стала особистим ризиком: лише президент США міг остаточно укласти угоду, а перед цим він навіть надіслав ЄС листа з погрозою підвищити тарифи з 10 % до 30 %. Непередбачуваність Трампа робила результат переговорів невизначеним: на думку обох сторін, шанси оцінювалися як приблизно 50/50.
Також тоді з’явилися критичні оцінки з боку урядів: Франція назвала підписання угоди “темним днем для Європи”.
Фон дер Ляєн на захист угоди зазначала, що вона “не ідеальна, але необхідна”, адже дозволяє уникнути широкого торговельного конфлікту між ЄС і США, який би міг завдати серйозної шкоди європейському бізнесу та споживачам.
Проте в геополітичному вимірі її підхід дав результат: в умовах складної структури європейських інституцій саме фон дер Ляєн виступила своєрідним “голосом Європи” в переговорах з Вашингтоном, здобувши привілейований канал комунікації. Для Трампа угода виглядала як перемога на його умовах (без реалізації найгірших погроз), а його коментарі на спільній пресконференції з фон дер Ляєн були найшанобливішими та найпозитивнішими щодо ЄС за всю його політичну кар’єру.
Фейки навколо фон дер Ляєн: кому і навіщо це потрібно
Поширення неправдивих повідомлень про нібито “приниження” Урсули фон дер Ляєн на зустрічі з Дональдом Трампом у Вашингтоні стало показовим прикладом інформаційних маніпуляцій у європейському медіапросторі. У соціальних мережах активно розганялися твердження про те, що президентку Єврокомісії вигнали з переговорів із формулюванням на кшталт “поговорити лише з лідерами” або ж “хочу дорослої розмови з важливими людьми”. Такі публікації набрали мільйони переглядів, зокрема завдяки поширенню праворадикальними й маргінальними медіа на кшталт Apollo News, які посилалися на перекручені або вирвані з контексту слова німецького політика Оміда Нуріпура.
Насправді ж на кадрах із Білого дому видно прямо протилежне: Трамп відзначає впливовість фон дер Ляєн, наголошуючи, що вона представляє всі 27 держав-членів ЄС і є “потужнішою за окремих європейських лідерів за столом”. Отже, первинні заяви Нуріпура та поспішні висновки ЗМІ (Bild, Der Spiegel, NTV) були використані для створення вірусного фейку, який згодом самі автори почали спростовувати.
Поширення таких фейків вигідне різним групам: євроскептикам і радикальним правим силам – вони намагаються підважити легітимність Європейської комісії і знизити авторитет фон дер Ляєн; проросійським мережам впливу – це допомагає підтримати наратив про “слабку Європу”, яка нібито не здатна самостійно вести політику; внутрішнім критикам фон дер Ляєн – будь-який скандал на міжнародній арені слугує аргументом проти її дій.
Мета цих інформаційних атак – дискредитувати фон дер Ляєн як ключового європейського голосу у відносинах із США, послабити довіру до інституцій ЄС і створити враження, що справжні переговори ведуться лише між окремими національними лідерами, залишаючи Брюссель “на другому плані”. В умовах війни в Україні та складних торговельних переговорів із США така дискредитація може суттєво підривати позиції ЄС на міжнародній арені.
Роль особистості в історії
Відносини між Дональдом Трампом і Урсулою фон дер Ляєн – це приклад того, як особистий контакт здатен змінювати глобальні контексти. Трамп залишається непередбачуваним і часто діє всупереч порадам, але нині він принаймні слухає людину, яка послідовно наголошує на необхідності підтримки України.
Для Києва це означає, що у найважливіший момент у Вашингтоні з’явився додатковий канал впливу – через Брюссель. А для Європи – що питання “Хто говорить від імені ЄС?” тимчасово отримало конкретну відповідь: Урсула фон дер Ляєн.
Геополітичні наслідки персонального каналу
Наявність прямого контакту між Урсулою фон дер Ляєн і Дональдом Трампом змінила не лише швидкість прийняття рішень, а й баланс сил у трансатлантичних відносинах. По-перше, це надало ЄС можливість більш оперативно впливати на американську політику щодо України, скорочуючи залежність від складної бюрократичної мережі у Вашингтоні.
По-друге, персональний канал створив “точку фокусу” в переговорах: фон дер Ляєн виступає своєрідним координатором європейських позицій перед США, що дозволяє уникати плутанини між численними європейськими лідерами та інституціями.
Нарешті, такий формат комунікації посилює стратегічну гнучкість Європи: у кризових ситуаціях, як-от різкі загострення на фронті чи нові економічні тиски з боку Росії, прямий канал забезпечує швидке узгодження реакцій з Вашингтоном, що підвищує ефективність трансатлантичного альянсу. Водночас він вказує на потенційні ризики персоналізації дипломатії: надмірна залежність від індивідуальних стосунків може робити політику ЄС вразливою до змін у керівництві США.
