Цей ранок назавжди запам’ятався кожному. 24 лютого 2022 року українці прокинулися від вибухів, які розірвали життя на “до” і “після”. Хтось у цей день назавжди втратив домівку. Хтось, обіймаючи рідних, сів у переповнений потяг, евакуюючись на захід країни. Хтось опинився за кордоном з одним рюкзаком у руках, без документів і став шукачем притулку в Європі.
Різні долі – одна причина. Війна, яка забрала тисячі життів, зруйнувала міста й села, залишила нації рани, які не загояться поколіннями. Ми втратили не лише людей і будинки – ми втратили велику частину свого майбутнього. Втрачене покоління – це ті, хто мав закохуватися, будувати кар’єру, виховувати дітей, але натомість воює, оплакує, виживає.
Сьогодні, три роки від початку великої війни. Цифри втрат вражають. За кожною з них – біль, пам’ять і боротьба.
Криза ментального здоров’я
За три роки повномасштабної війни в Україні різко зріс рівень психічних захворювань, і цифри свідчать про масштабну кризу ментального здоров’я.
Діти. Лише за перші дев’ять місяців 2024 року понад 50 тисяч дітей звернулися за професійною допомогою з питань психічного здоров’я. Це втричі більше, ніж у 2023 році.
Загальна кількість звернень. Від початку повномасштабного вторгнення в електронній базі зареєстровано понад 9 мільйонів звернень українців, пов’язаних із психічним здоров’ям.
Ризик психічних розладів. За оцінками ВООЗ, близько 10 мільйонів людей в Україні мають ризик розвитку психічних розладів.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). У 2022 році Міністерство охорони здоров’я України повідомило, що понад 90% українців мали хоча б один симптом ПТСР. (Reuters)
Звернення до сімейних лікарів. Протягом дев’яти місяців 2024 року до сімейних лікарів зі скаргами на психічне здоров’я звернулися 353 049 пацієнтів, з них 54 464 — діти до 18 років. Це діти, які малюють танки і ракети замість казкових персонажів і мрій, згортаються калачиком і ховаються під ковдрою і подушкою, коли чують виття чергової сирени. Це діти, які частіше проводять час у бомбосховищах, ніж у класах та затишних шкільних коридорах. Мільйони дітей війни, які потребують психологічної допомоги, щоб впоратися із “травмою вторгнення”.
Війна залишає невидимі, але глибокі рани. Українці не лише борються за виживання, а й щодня стикаються з травмами, які ще довгі роки вимагатимуть лікування та підтримки.
Удар по медичній системі
Повномасштабна війна завдала відчутного удару по системі охорони здоров’я. Знищені лікарні, пошкоджені медичні заклади та труднощі з наданням допомоги в зонах бойових дій – все це стало важким випробуванням для медиків.
Росія атакує цивільну інфраструктуру, зокрема лікарні та амбулаторії. За три роки війни постраждали 2285 медичних об’єктів: 1984 — зазнали пошкоджень, а 301 — повністю зруйнований. Найбільших втрат зазнали лікарні на Харківщині, Донеччині, Миколаївщині, Київщині, Чернігівщині, Дніпропетровщині, Херсонщині та Запоріжжі. Разом з тим, оцінити масштаби руйнувань на тимчасово окупованих територіях поки що не є можливим.
Не менш відчутні удари по системі екстреної медичної допомоги: 242 карети швидкої допомоги пошкоджені, 273 — знищені, ще 80 — викрадені. Попри все, медична система України вистояла і продовжує працювати, рятуючи життя навіть у найскладніших умовах.
Злочини, вчинені за період повномасштабного вторгнення
Станом на 23 лютого 2025 року в Україні зафіксовано 157 331 воєнний злочин та злочин агресії, скоєний Російською Федерацією з початку повномасштабного вторгнення. Більшість цих злочинів стосуються порушення законів та звичаїв війни (152 542 випадки), а також планування, підготовки або розв’язання агресивної війни (114 випадків). Окрім цього, зафіксовано 85 випадків пропаганди війни, а ще 4 590 злочинів класифіковані як інші.
За головною справою щодо агресії РФ проходять 735 підозрюваних, серед яких міністри, депутати, військове командування та інші посадовці Російської Федерації.
Також зафіксовано 20 944 злочини проти національної безпеки України. Найпоширеніші серед них:
- Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України – 3 068 випадків.
- Державна зрада – 4 044 випадки.
- Колабораційна діяльність – 9 419 випадків.
- Пособництво державі-агресору – 1 465 випадків.
- Диверсії – 377 випадків.
- Інші злочини – 2 571 випадок.
Окремо виділені злочини проти дітей. За офіційними даними, загинуло 599 дітей, ще 1 787 дітей отримали поранення. Ці цифри не враховують дані з тимчасово окупованих територій та місць активних бойових дій, тож реальні масштаби трагедії можуть бути ще більшими.
Ці цифри є свідченням масового порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини Російською Федерацією. Україна продовжує документувати всі ці злочини для подальшого переслідування винних у міжнародних судах.
Українці за кордоном
Станом на 2025 рік, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), 6,863 мільйона українців перебувають за кордоном через наслідки повномасштабного вторгнення Росії.
Основна частина – 6,303 мільйона осіб – знайшли прихисток у країнах Європи. Це люди, які змушені були залишити Україну через війну, і наразі вони отримують тимчасовий захист або статус біженця в різних державах ЄС.
Водночас 1,269 мільйона українців опинилися в Росії та Білорусі. Значна частина з них була примусово депортована з тимчасово окупованих територій. Доля багатьох з них залишається невідомою, а повернення до України ускладнюється обмеженнями та ризиками.
Ці цифри відображають масштаб гуманітарної кризи, спричиненої війною, та складність повернення українців додому.
Витрати на війну
За інформацією Міністерства фінансів, на безпеку та оборону в 2024 році було витрачено майже 2,1 трлн гривень (51,9 млрд доларів). Це означає, що кожен день війни обходився державі в приблизно 5,7 млрд грн (142 млн доларів).
У 2025 році на потреби Сил оборони планується виділити понад 2,2 трлн грн (49 млрд доларів), що складає 26,3% від ВВП. З цієї суми 740 млрд грн підуть на закупівлю зброї, що покриває річну потребу, а майже 50 млрд грн будуть витрачені на виробництво та придбання безпілотних літальних апаратів (БПЛА).
Міжнародна допомога
Фінансова підтримка міжнародних партнерів залишається життєво важливою для економічної стабільності України. Саме завдяки цим надходженням покривається значна частина цивільних видатків бюджету, тоді як внутрішні доходи спрямовуються переважно на оборонні потреби.
За даними Міністерства фінансів, у 2024 році Україна отримала 41,7 мільярда доларів міжнародної фінансової допомоги. Загалом за три роки – з 2022 по 2024 – союзники перерахували до українського бюджету понад 115 мільярдів доларів.
Найбільшими донорами стали:
- Європейський Союз, який надав майже 45 мільярдів доларів;
- США, що спрямували 31 мільярд доларів;
- Міжнародний валютний фонд (МВФ) із внеском 12,4 мільярда доларів.
На початку 2025 року ЄС додатково виділив ще 3 мільярди євро, збільшуючи свій загальний внесок.
Якщо порівняти надану Україні допомогу з розміром ВВП країн-донорів, то найбільшу підтримку, відносно своїх економічних можливостей, надали Естонія, країни Балтії, Скандинавія та Польща.
За даними Кільського інституту світової економіки, від початку війни Європа загалом надала Україні приблизно 70 мільярдів євро фінансової та гуманітарної допомоги, а також 62 мільярди євро військової підтримки.
США, у свою чергу, стали найбільшим постачальником зброї для України, надавши 64 мільярди євро військової допомоги, а також 50 мільярдів євро фінансової підтримки.
Ці кошти відіграють критично важливу роль у забезпеченні стійкості української економіки, підтримці соціальних виплат та фінансуванні Збройних Сил у боротьбі проти російської агресії.
Інфраструктурні руйнування, збитки, втрати
Станом на листопад 2024 року загальні прямі збитки інфраструктурі України внаслідок війни сягнули 170 мільярдів доларів, тоді як на початку року ця сума становила 155 мільярдів.
Що входить до основних втрат?
- Житловий фонд: 60 млрд доларів, зруйновано або пошкоджено 236 тисяч житлових будівель (209 тис. приватних будинків, 27 тис. багатоквартирних, 600 гуртожитків).
- Комунальне господарство: 3,5 млрд доларів, втрачено майже 1000 котелень, 214 теплових пунктів, 354 км тепломереж.
- Транспортна інфраструктура: 38,5 млрд доларів, знищено або пошкоджено 260 тисяч автомобілів.
- Енергетика: 14,6 млрд доларів, зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську та Зміївську ТЕС, пошкоджені високовольтні підстанції та нафтогазові об’єкти.
- Промисловість і будівництво: 14,4 млрд доларів, пошкоджено або знищено понад 500 великих та середніх підприємств.
- Аграрний сектор: 10,3 млрд доларів.
- Освіта: 7,3 млрд доларів, зруйновано понад 4000 закладів освіти (229 шкіл, 110 дитячих садків, 97 університетів).
- Медицина: 4,3 млрд доларів, пошкоджено чи зруйновано понад 1500 медичних закладів.
- Культурна спадщина: 4 млрд доларів.
Найсильніше постраждали Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Чернігівська та Херсонська області.
“Втрачене покоління” – це ми, покоління, у якого війна відібрала час – найцінніше, що неможливо повернути. Навіть після перемоги воно буде змушене не лише відбудовувати країну, а й шукати відповіді на найболючіші питання: ким я міг би стати? Як би склалося моє життя, якби не війна? І найголовніше – як жити далі, коли прірва втрат завжди буде частиною тебе?
