1 серпня закінчується дворічний мораторій на виплати державного боргу приватним іноземним власникам облігацій, які становлять 15% ВВП на рік. У нашої країни є місяць, щоб уникнути дефолту. При цьому МВФ наполягає на списанні боргу, але за місяць, що залишився, ця угода є малоймовірною.
Що ховається за страшним словом “дефолт” і які можуть бути сценарії розвитку подій в Україні?
Дефолт – це стан у кредитних відносинах, що настає, коли позичальник не виплачує свої борги або платежі. Тобто, це порушення платіжних зобов’язань позичальника перед кредитором, нездатність проводити своєчасні виплати за борговими зобов’язаннями або виконувати інші умови договору позики. Поняття “дефолт” може застосовуватися як до держави, так і до підприємства. Він виникає, коли країна не може вчасно і в повному обсязі виконати свої боргові зобов’язання, що призводить до переговорів з кредиторами про списання частини боргу та перенесення термінів виплат. У найгіршому випадку країна може відмовитися від виплат за боргами, однак Україна такого ніколи не робила.
Якщо дефолт оголошує підприємство, воно може бути в результаті ліквідоване, однак країна в цьому випадку продовжує функціонувати. Але протягом 5-7 років вона не може робити запозичення на зовнішніх ринках, окрім спеціалізованих організацій, таких як МВФ та Світовий банк.
Поточна ситуація в Україні у 2024 році
17 червня Міністерство фінансів заявляло, що під час офіційних переговорів Україна не змогла досягти згоди з групою власників облігацій щодо реструктуризації міжнародного боргу на суму близько 20 мільярдів доларів США. Міністр фінансів Сергій Марченко запропонував кредиторам угоду, яка мала би знизити 60% від поточної вартості боргів, але кредитори відмовилися, вважаючи 22% знижки більш прийнятними умовами.
Раніше голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявляв, що за підсумками 2023 року державний борг України перевищив 5,5 трлн гривень, збільшившись з початку повномасштабного вторгнення Росії удвічі.
Як зазначають в уряді, на цей час, об’єктивних причин для дефолту в Україні немає. Економіка демонструє певне зростання, а бюджетний дефіцит знаходиться в межах, встановлених МВФ. При цьому йдуть заяви про те, що уряд здатний своєчасно виконувати свої боргові зобов’язання.
Можливі сценарії розвитку подій
Якщо не будуть досягнуті угоди з кредиторами, в України можуть бути два варіанти розвитку подій.
Варіант 1: Домовитися про продовження замороження виплат за боргом.
У такому випадку уряд України продовжить активні переговори з кредиторами, намагаючись досягнення компромісу, який передбачає замороження виплат за боргом до 2027 року. Можливо, буде підписана так звана standstill угода про замороження боргу. Це означає, що борг вважається у дефолті, але сторони зобов’язуються вести переговори щодо вирішення проблеми, і поки що ніяких інших дій не відбуватиметься. Однак для підписання такої угоди необхідна згода кредиторів, тому це не гарантовано. Але ймовірність цього є.
Якщо не буде ні погодженої реструктуризації, ні угоди про замороження боргу, кредитори можуть почати подавати на нашу країну в суд. Це не матиме якихось швидких і очевидних наслідків, і скоріш за все, ускладнить ситуацію з залученням міжнародного фінансування, а також створить негативний інформаційний фон.
Якщо все ж таки буде досягнуто домовленість про реструктуризацію, то це, в принципі, також буде своєрідним дефолтом, але він не матиме суттєвих негативних наслідків для України. Навпаки, здатність конструктивно і професійно працювати з приватними кредиторами (з МВФ тощо) під час війни і демонструвати добру волю – це внесок у репутацію України.
При цьому в державі буде спостерігатися зменшення тиску на державний бюджет, а також можливість спрямувати більше коштів на розвиток економіки та соціальні програми. Крім того, буде певний приплив іноземних інвестицій, збереження стабільності соціальних виплат та пенсій.
Стриманість приватних інвесторів відображає не лише фінансові перспективи України. У звичайних умовах реструктуризації кредитори роблять ставки на економічні перспективи країни. Але коли йдеться про кредитування країни, яка перебуває у стані війни, вони роблять додаткову ставку на її перемогу. При цьому велика частина залежить від рівня підтримки з боку Заходу. Платники податків можуть втомитися від постійних витрат мільярдів доларів.
Дональд Трамп, який скептично ставився до наданої допомоги, все більше виглядає ймовірним кандидатом на повернення до Білого дому у листопаді. Власники облігацій також скептично налаштовані щодо планів довгострокового відновлення України у разі її перемоги. Незважаючи на те, що союзники та МВФ стверджують, що реструктуризація зараз дозволить Україні повернутися на фінансові ринки після закінчення війни і списання боргів, інвестори сумніваються, що цей день настане.
Вони швидше за все вважають, що ця реструктуризація стане першою з багатьох спроб союзників України перекласти фінансовий тягар війни та витрати на відновлення з державного сектора на приватний.
Сценарій 2: Оголосити дефолт.
У такому випадку буде призупинення економічного зростання країни, девальвація національної валюти через зниження припливу інвестицій, відмова деяких інвесторів від вкладень у приватні компанії, скорочення бюджетного дефіциту через необхідність зменшення видатків або підвищення доходів, що часто призводить до скорочення соціальних та інвестиційних програм. Також в результати дефолту першими це відчувають на собі найуразливіші верстви населення через зниження зарплат, пенсій та соціальних виплат. Тобто, бідні стають ще біднішими. При цьому виграти можуть ті, хто не побоїться інвестувати в Україну, оскільки українські активи стануть дешевшими. Скоріше за все, це будуть інвестори, які зможуть отримати від уряду гарантії захисту своїх інвестицій.
Однак дефолт має певні позитивні моменти – девальвація може зробити товари вітчизняних експортерів більш конкурентоздатними. Крім того, є можливість домовленостей з МВФ про фінансову підтримку в обмін на проведення реформ.
Дефолт в Україні у 1998 році
Україна вже оголошувала дефолт у 1998-му році, він тоді був частиною більш широкої економічної кризи, яка охопила багато країн пострадянського простору після розпаду СРСР. Економіка України на той час була дуже нестабільною – до 1998 року валютний курс був близько двох гривень за долар, потім став п’ять гривень за долар. Отже, інфляція була високою, а національна валюта значно знецінювалася. Водночас Україна мала значний зовнішній борг, який важко було обслуговувати через нестачу валютних резервів. Високі відсоткові ставки по боргових зобов’язаннях також ускладнювали ситуацію.
Серйозний вплив на економіку України мала тоді фінансова криза в Росії, яка на той час була одним з головних торгових партнерів нашої країни. Ця криза призвела до скорочення експорту та зниження доходів України. Крім того, тоді, як і зараз, корупція та відсутність реформ сприяли економічній кризі. Однак, не зважаючи на важкі умови, Україна змогла поступово відновитися після кризи завдяки підтримці МВФ, міжнародних фінансових інститутів і впровадженню певних економічних реформ.
З 2000-х роках у світі почалося швидке економічне зростання, значно виріс попит на ресурсні товари – метали, сільгосппродукцію тощо, що сприяло розвитку України. Однак на даний час за причини воєн очікується уповільнення зростання світової економіки, тому так, як тоді, зараз не буде. Вірогідний дефолт України підірве довіру до неї з боку інвесторів та буде катастрофічним для відновлення країни.
