Значне використання цифрових технологій у сучасному світі стало причиною виникнення нагальної потреби у модернізації освітнього процесу шляхом переходу від традиційних методів навчання до запровадження цифрової освіти. Підтвердження цих слів спостерігаємо у звіті Digital 2024, за даними якого встановлено, що на початку 2024 року в Україні було 29,64 млн користувачів інтернету. При цьому 7,7 млн (або 20 %) людей в Україні не користуються інтернетом. Загалом показник інтернет-проникнення в Україні дещо вищий загальносвітового і складає 66 %.
Ще одна причина актуалізації цифрової освіти у сучасному світі пов’язана з появою кібератак, які посилилися під час повномасштабного вторгнення в Україну. Наша країна увійшла до топу у глобальній географії кіберзлочинності, про що свідчить дослідження Університетів Нового Південного Уельсу в Австралії та Оксфорду у Великобританії, проведені у 2024 році. Дослідники розробили Світовий індекс кіберзлочинності (World Cybercrime Index – WCI) для визначення країн, які є головними джерелами фінансово мотивованої кіберзлочинності.
WCI охоплює п’ять категорій кіберзлочинів:
- технічні продукти/послуги (шкідливе ПЗ, доступ до ботнетів тощо);
- атаки та вимагання (DDoS-атаки, програми-вимагачі);
- викрадення даних/особистості (хакерство, фішинг, компрометація облікових записів);
- шахрайства (нігерійські листи, компрометація ділової електронної пошти, онлайн-аукціони);
- відмивання грошей (обготівкування, грошові мули, нелегальні криптобіржі).
Саме тому сучасне українське суспільство потребує освіту, яка б надала можливість використовувати цифрові технології безпечно, грамотно та ефективно.
Які кроки робить держава для впровадження цифрової освіти у навчальний процес?
Ще у період пандемії COVID – 19 в освітніх закладах України широко застосовувалася дистанційна освіта з використанням таких ресурсів як онлайн-спілкування на платформах Google Meet та Zoom, використання віртуальної дошки Miro, перегляд корисних відеороликів на YouTube, а також здійснення онлайн-навчання за допомогою таких платформ як Prometeus, Дія. Освіта, Moodle.
Однак Україна не обмежилася використанням вже існуючих ресурсів, тому 5 червня 2024 року запустила освітній застосунок під назвою “Мрія”. Поки що це бета-версія, мета якої повністю трансформувати освіту традиційного зразка. До тестування можливостей нового застосунку залучено 40 шкіл із 6 областей України та міста Києва. Всебічна перевірка з боку учнів, їх батьків та вчителів функціональних можливостей «Мрії» покаже наскільки влучно розробники реалізували можливість задовольняти потреби учасників освітнього процесу у нинішніх реаліях.
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив:
“Школярі у комфортній для них формі зможуть керувати своїм навчальним процесом, батьки бачитимуть прогрес та інтереси своїх дітей та які труднощі у них виникають, а вчителі зможуть більше часу витрачати на розробку креативних прийомів, а не на виконання рутинної роботи”.
“Мрія” запропонує учасникам процесу постійно оновлюючу свій контент бібліотеку ресурсів за їх інтересами, можливість здобуття цифрового освітнього документа Мрія ID, здійснення комунікації у безпечному чаті на базі Signal, розклад занять, навчальні досягнення учнів, диференційовані домашні завдання, збірку календарних планів уроків на всі предмети та електронний журнал. Після завершення пробного тесту та усунення недоліків “Мрія” ввійде у широке використання в усіх школах України.
Звісно, що такий формат модернізації освітнього процесу виник не на пустому місці. Розробники застосунку спиралися на передовий досвід США – країни-флагману у розвитку та використанні цифрової освіти. Застосунок розроблявся з урахуванням п’яти основних принципів Національного плану освітніх технологій (National Education Technology Plan –NETP) (2017):
– зосередження на освітніх можливостях та потребах учнів з використанням новітніх технологій;
– значна варіація методів викладання, знання та навички, які необхідні освітянам для ефективної реалізації освітнього процесу;
– розробка плану із запровадження цифрових технологій в навчанні;
– способи оцінювання та підходи до використання технологій з метою реалізації рефлексії, саморефлексії всіх учасників освітнього процесу, а також забезпечення зворотного зв’язку;
– забезпечення засобів інфраструктури для втілення цифрової трансформації освіти: безперебійний швидкісній інтернет у школах та поза їх межами, якісний та постійно оновлений цифровий контент, що відповідає сучасним потребам, сучасні навчальні гаджети.
Спираючись на досвід США, ми бачимо, що країна керується наступними стратегічними пріоритетами: широкосмуговий доступ (Broadband); прискорення цифрової грамотності (Digital Literacy Accelerator); блокчейн в освіті (Blockchain in Education); штучний інтелект (Artificial Intelligence) (Priorities, 2021).
Зроблені державою кроки все швидше наближають освіту до розширення своїх можливостей у глобальному просторі. Процес цифровізації та застосування сучасних інформаційних технологій в навчальному процесі надасть можливість зробити навчання ефективним та підготує професійних, конкурентоспроможних фахівців на ринку праці. Повна автоматизація та залучення елементів штучного інтелекту зекономить час учасників освітнього процесу і дасть можливість креативному розвитку та ефективному використанню здобутих знань на практиці. З кожним днем українська освіта модернізується, втілюючи в реальність найнеймовірніші мрії, однак цей процес слід аналізувати всебічно, щоб бути готовими до нових викликів у майбутньому.
SWOT- аналіз процесу цифровізації українських шкіл
