Милий допис, де маленький хлопчик з очима янголятка прохає привітати його з 5-тим днем народження, бабуся демонструє прекрасну вишивку, очікуючи схвалення своєї роботи, молодята, що щойно одружилися, чекають на побажання щастя та купу вподобайок. Скільки таких невинних на перший погляд дописів ми переглядаємо у соцмережах щохвилини. Важко залишатися байдужим до таких закликів та не поставити вподобайку. Але, що насправді приховується за такими популярними публікаціями?
Розповсюдження фейкових новин
Завдяки стрімкому розвитку штучного інтелекту, у соцмережах набирає обертів тренд на розповсюдження фейкових новин. Соцмережі стали головним полем битви за наші думки, де фабрики фейків, скеровані алгоритмами інтернету, атакують наші мізки, продукуючи тисячі неправдивих постів. Які ризики несе в собі нова ера дезінформації та як захиститися від такої загрози? Спробуємо знайти відповіді на ці запитання у нашій статті.
У сучасному світі інформація поширюється зі швидкістю світла. А соціальні мережі, як те “черезтинне радіо”, розповсюджують новини від одного вуха до іншого. І часто вже і не знаєш, де правда, а де вигадка, і хто був ініціатором тієї чи іншої новини. Та й не звикли люди прискіпливо вивчати інформацію, що надходить з різних джерел. І через таку недбалість та довірливість, ми часто, самі того не бажаючи, стаємо помічниками розповсюдження вірусу фейку. А його в соцмережах з кожним днем стає дедалі більше.
Штучний інтелект досяг таких висот, що здатен генерувати тексти, зображення, а зараз вже, навіть, відео з надзвичайною реалістичністю. До того ж, алгоритм Facebook працює таким чином, що при будь-якій взаємодії чи то вподобайка, чи коментар або поширення та, навіть, просто перегляд, і ви вже потрапили у павутиння фейків. До того ж створені за допомогою нейромереж дописи апелюють до емоційного стану аудиторії, викликаючи співчуття, страх, агресію. А саме цього і добиваються прибічники інформаційно-психологічної операції (ІПСО).
Як відбувається процес маніпуляції свідомістю користувачів
Спочатку створюється контент, який або підтверджує вже існуючі переконання, або викликає враження, що думка чи факт, які нав’язуються дописом, мають значну підтримку у суспільстві. В свою чергу, користувачі, знаходячись під емоційним впливом, починають поширювати такі хибні думки або факти, навіть, не ставлячи їх під сумнів. А далі вже алгоритми соцмереж роблять свою справу з активного просування контенту, що викликав якомога більше реакцій.
У Facebook є безліч груп, які грають на патріотичних почуттях користувачів, виставляючи нібито зображення українських військових із закликами побажати їм здоров’я або помилуватися красою жінок-військових. Але, варто лише придивитися, і все стає очевидним. Часто це згенеровані ШІ зображення, де форма, навіть, не українських військових, відсутні потрібні нашивки, невірний колір та розмір, написи здійснені російською мовою. Але мало таких, хто уважно придивиться до цих очевидних відмінностей. Люди, наче кролики йдуть на удава та поспішають поставити вподобайку.
І ось уже у таких груп тисячна аудиторія. А далі вже застосовується тактика “інформаційного бутерброду”, коли публікуються матеріали ІПСО: “зради”, дезінформація всякого виду та пропаганда. Бувають випадки, коли група взагалі перейменовується і починає одразу публікувати пропагандистський контент для своєї аудиторії.
Основна ціль такої тактики – це визначення логіко — емоційної оцінки матеріалу. А проаналізувавши аудиторію, вже легко здійснювати інформаційно-психологічний вплив.
Команда “По той бік новин” провела цілу низку розслідувань і з’ясувала, що як би не маскувалися такі групи під милими квіточками та примітивними анекдотами, та все ж таки фейковий контент накопичувався, а “ноги бралися” з Росії.
“Часто буває, що публікацією цілком пристойного контенту та чи інша нібито українська патріотична група у Facebook нарощувала аудиторію, а згодом була перейменована на щось на кшталт “Я за переговори з Росією!”, “Росіяни та українці – один народ” та інші. А потім почала публікувати дезінформацію, розгойдувати настрої тощо. Це дуже небезпечно, особливо під час війни”, – застерігає головний редактор OBOZ.UA Леся Гасич.
Активізувалися у соцмережах і шахраї, що спекулюють на чужій біді та дискредитують роботу справжніх волонтерів.
Група “НотаЄнота ” розповіла, як у Facebook поширювали фейк про нібито збір коштів на операцію для військового. Один такий допис отримав тисячу репостів. Проте, навіть, неозброєним оком видно, що документ не містить реквізитів закладу, назва установи, взагалі, написана з помилками. І такі псевдозбори на лікування військових купами з’являються у соцмережах.
По соцмережах з початку повномасштабного вторгнення переміщалися дописи про українських військових, які перебувають у жахливих умовах, кинуті напризволяще. Так фото військового, що мерзне у снігу з дописом “усі, кому тяжко без світла жити, пропоную вам розповісти нашим хлопцям про ваші страждання” не має ні автора, ні вказує на місце, де було зроблено. При цьому таке фото поширене по всій мережі Інтернет, а самих військовослужбовців видавали і за сірійських, і за індійських. А насправді на фото зображено бійців спецпризначення Головного розвідувального управління Російської Федерації. І з’явилося це фото задовго до початку військових дій на сході України.
Інше фото з військовим що лежить зігнувшись у багнюці з дописом “ось бачите в яких умовах перебувають наші військові сьогодні, завдяки яким можемо сидіти у фейсбуці та пити каву” розповсюджувала користувачка під ніком Соломія Українець. Як показало розслідування, такої людини не існує, а це спільнота, що розповсюджує дезінформацію, антисемітизм та песимістичні настрої. Звісно, що наші військовослужбовці працюють в надмірно важких умовах, але вони не кинуті напризволяще, а добре оснащені та підготовлені.
У червні 2024 року Центр протидії дезінформації спростував відео, де нібито були зняті українські військовослужбовці, які були кинуті на захист м. Вовчанськ, що на Харківщині, непідготовленими.
“До виробництва фейкових відео з нібито українськими військовими на передовій, в окопах, дотична студія “Крылья”, яка пов‘язана з російським міноборони. Також над такими відео працюють підрядники, дотичні до “новоросія т”, а розгонку по інфраструктурі забезпечують агентства, які працюють з гру рф”, – прокоментував керівник ЦПД, офіцер Сил оборони Андрій Коваленко.
На жаль, це не поодинокий випадок. Центр неодноразово фіксував поширення фейкових відеоматеріалів, нібито знятих на лінії фронту за участі начебто українських військових, які озвучували вигідні російській пропаганді тези.
Грають шахраї і на почуттях віруючих людей. Так у соцмережі є фото військових, що начебто стоять на колінах та моляться. Але, придивившись, бачимо надто недолуго прикріплену нашивку на плечі із переплутаними кольорами. Викликає багато питань колір форми та дивне положення автомату у руках.
На наступному фото зображено військового у окопі з написом на весь кадр “Син – це той, кого неможливо не любити!Нехай бог благословить усіх синів! Підтвердіть це. Амінь.” І що жахливо, всі люди, одне за одним, наче боти, починають писати слово “Амінь” у коментарях.
Звісно, що не всі таки нерозбірливі у сприйнятті інформації. Є і такі користувачі, у яких викликає обурення цинізм шахраїв та пропагандистів. Але, нажаль, таких спостерігається небагато на просторах інтернету.
Серед користувачів соцмереж завжди була поширена недолуга естафета “надішли це повідомлення ще ста людям і буде тобі щастя”. Навички критичного мислення та просто вдумливого сприйняття інформації відходять на другий план, або зовсім десь зникають. Ставимо вподобайки, поширюємо, коментуємо, автоматично, не розуміючи, що стаємо посібниками лихої справи.
Розповсюдження шейків має серйозні наслідки для суспільства. Вони підривають довіру до традиційних ЗМІ, посилюють соціальну напруженість а також негативно впливають на політичні процеси, особливо зараз, коли Україна знаходиться в стані війни.
Як захиститися від впливу фейків
Варто зрозуміти, що, навіть, невинна на перший погляд інформація може бути пропагандистською, а отже ні в якому разі не реагувати на неї.
Щоб мінімізувати вплив фейкових новин, варто розвивати критичне мислення та навички медіа грамотності. Важливо не поглинати всю інформацію підряд, а ретельно перевіряти інформаційні джерела. Не слід піддаватися на заклики сенсаційних заголовків та емоційно забарвлених повідомлень. Не треба поспішати ставити реакції. Варто зазначити, що просто не реагувати теж не вірна тактика. Адже фейкові дописи нікуди не діваються, а накопичуються, створюючи справжню піраміду у соцмережах. Тому важливо не лише не реагувати, а подавати скарги до модераторських служб соцмереж з метою вилучення такого контенту.
Державі слід запустити процеси інформаційної обізнаності серед населення щодо фейкових новин та їх негативного впливу на суспільство.
Лише свідомий підхід до споживання інформації зможе захистить нас від негативного впливу фейків та дасть змогу зберегти інформаційний простір правдивим та надійним.
