Загрози відкритих персональних даних в Україні: експерти розповіли про цифрову небезпеку
У сучасному інформаційному середовищі дані про людей поширюються з неймовірною швидкістю, часто випереджаючи можливість усвідомлено контролювати їх використання. Кожен клік, кожна публікація або завантаження особистої інформації можуть потенційно стати джерелом небезпеки для власника даних. Тому питання цифрової гігієни та захисту персональної інформації набувають особливого значення, адже вони безпосередньо впливають на безпеку людей у реальному житті, а не лише у віртуальному просторі.
Проблематика захисту персональних даних стала предметом обговорення під час спеціальної конференції у Києві та круглого столу у Чернівецькій обласній державній адміністрації. Ці заходи зібрали експертів, представників державних органів і медіа, які обмінювалися досвідом, аналізували сучасні загрози та шукали шляхи підвищення безпеки цифрової інформації.
Директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури Ганна Красноступ наголосила на тому, що доступ до персональної інформації часто залежить від самих користувачів. Вона навела конкретні приклади:
«Ми спробували способи, як знайти інформацію про особу, і тут я наведу приклади, бо це не один сервіс — GEMINI чи ChatGPT. Одні відмовляють у наданні інформації, а іноді — ні. Якщо особа сама завантажує свої дані, вони індексуються і будь-хто може отримати їх, правильно сформулювавши запит».
Отже, експертка підкреслила, що свідоме управління власною інформацією є ключовим елементом цифрової безпеки.
У Чернівецькій ОВА питання захисту персональних даних набуло особливої гостроти щодо військових, полонених та дітей-сиріт, яких примусово вивезли з окупованих територій. Ірина Ісопенко, представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Чернівецькій області, зазначила:
«Секретаріатом фіксуються випадки, коли у відкритому доступі є списки ВПО, полонених, жертв насильства з адресами та телефонами. Для тих, хто втік від обстрілів, це означає повторне втручання у їхню безпеку».
Її коментар підкреслює прямий зв’язок між відкритістю даних і ризиком повторного втручання у життя вразливих груп населення.
Головний спеціаліст Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Чернівецькій області Олександр Сидоренко пояснив межі доступу до конфіденційної інформації:
«Доступ до персональних даних досудових розслідувань мають лише певні посадові особи, а наявність мандата народного депутата не надає права отримувати деталі справ».
Таким чином, навіть високі державні повноваження не замінюють встановлених правил конфіденційності, що є важливим для забезпечення безпеки громадян.
Національна експертка з питань захисту персональних даних Лілія Олексюк відзначила, що українське суспільство ще не досягло належного рівня розуміння права на приватність.
Обговорення на конференції та круглому столі показало, що захист персональних даних потребує комплексного підходу, який поєднує технологічні рішення, просвітницьку роботу та чітке дотримання законодавчих норм. Лише такий підхід здатен забезпечити баланс між відкритістю інформації та безпекою громадян, захищаючи їх від потенційних ризиків у цифровому середовищі.
