Питання точного обліку населення в Україні давно перетворилося на складну статистичну та політичну проблему, адже після початку повномасштабної війни демографічна картина країни зазнала різких змін через масову міграцію, внутрішнє переміщення людей, втрати та різке падіння народжуваності, що робить будь-які оцінки кількості населення лише приблизними.
Голова Державної служби статистики Арсен Макарчук пояснив, що проведення повноцінного перепису за нинішніх умов неможливе, оскільки значна частина територій зазнала руйнувань або перебуває поблизу лінії бойових дій, тоді як мільйони громадян опинилися за кордоном або перемістилися в межах країни, що унеможливлює точне фіксування чисельності населення традиційними методами. Оцінка чисельності населення є й зараз, але вона поки що не оприлюднюється.
«Ми розрахували ці показники, зараз обговорюємо, що з цього можна оприлюднити. Поки що ця інформація не розкривається, але сподіваюся, знайдемо консенсус з урядом і зможемо її опублікувати.
Навіть після завершення війни потрібно зачекати півтора-два роки, щоб відбулися соціальні процеси – повернення людей, демобілізація, реінтеграція у суспільство. Лише тоді буде сенс фіксувати стан та чисельність населення. Навіть після завершення війни потрібно зачекати півтора-два роки, щоб відбулися соціальні процеси – повернення людей, демобілізація, реінтеграція у суспільство. Лише тоді буде сенс фіксувати стан та чисельність населення», – зазначив він.
За його словами, проведення перепису завжди вимагає стабільної ситуації, коли держава має змогу охопити всі регіони країни, а населення проживає за більш-менш усталеними адресами, що дозволяє статистичним службам зафіксувати реальну демографічну структуру. Після початку повномасштабної війни в Україні неможливо отримати точні дані про чисельність населення, оскільки проведення традиційного перепису наразі неможливе через постійні переміщення людей та масову міграцію.
За словами Макарчука, остання офіційна оцінка чисельності населення України від Держстату датована 1 лютого 2022 року. Відтоді, через брак перепису, існує «плюралізм оцінок», який роблять різні органи: державні та міжнародні, наукові інститути та приватні дослідники.
«Зокрема, свої розрахунки здійснюють Фонд народонаселення ООН, Світовий банк та Міжнародний валютний фонд. Forbes Україна проводив власне дослідження», – пояснив посадовець.
Він підкреслив, що різні оцінки дозволяють обирати цифру «залежно від цілей», але точність у межах плюс-мінус 4 мільйона осіб не дає змоги досягти значної деталізації без проведення повноцінного перепису.
Як зазначає Макарчук, за таких умов статистичні служби змушені використовувати інші інструменти для оцінювання демографічної ситуації, зокрема аналітичні розрахунки, які базуються на різних джерелах інформації. Відповідні оцінки чисельності населення вже підготовлені, однак вони поки не оприлюднюються, оскільки питання їх публікації узгоджується з урядом. Подібні розрахунки можуть враховувати дані прикордонної служби, реєстрів, інформацію міжнародних організацій та соціологічних досліджень, однак навіть у такому випадку вони залишаються приблизними.
Остання офіційна оцінка чисельності населення України була оприлюднена станом на 1 лютого 2022 року, тобто ще до початку повномасштабної війни, яка суттєво змінила демографічну ситуацію в країні. Після цього різні установи намагаються оцінити кількість населення, використовуючи власні методики розрахунків, серед яких державні органи України, міжнародні фінансові інституції та аналітичні центри.
Такі оцінки роблять, зокрема, Фонд народонаселення Організації Об’єднаних Націй, Світовий банк та Міжнародний валютний фонд, однак результати можуть відрізнятися на кілька мільйонів осіб, оскільки кожна організація застосовує різні підходи до аналізу міграції та демографічних змін.
Макарчук навів приклад Естонії, де для визначення кількості населення використовують понад п’ятдесят різних показників, серед яких аналіз споживання води, обсяг побутових відходів і частота користування ліфтами у багатоповерхових будинках. Він зазначив, що перепис населення охоплює не лише підрахунок мешканців, а й оцінку соціально-економічних умов життя, вікової та статевої структури, а також рівня доступності інфраструктури, що має важливе значення для роботи державних органів та муніципалітетів, зокрема при плануванні розвитку регіонів і соціальних програм.
Україна також розглядає можливість проведення нового перепису в межах загальноєвропейського циклу збору демографічних даних, який запланований на 2030 рік. Цей раунд перепису передбачає використання сучасних методів збору інформації, які значно відрізняються від традиційного обходу домогосподарств, що застосовувався в попередні десятиліття.
Серед таких підходів передбачено активне використання державних реєстрів, електронних баз даних, а також вибіркових соціологічних опитувань, які дозволяють отримати точнішу та більш оперативну статистичну інформацію. Поєднання різних джерел даних може суттєво зменшити витрати на проведення перепису та водночас підвищити точність результатів, оскільки цифрові реєстри дозволяють відстежувати багато демографічних показників у режимі постійного оновлення.
На думку Макарчука, участь України в такому міжнародному статистичному проєкті могла б стати важливим етапом відновлення державної системи демографічного обліку після завершення війни, адже дозволила б отримати повніші та точніші дані про населення країни, його структуру та міграційні процеси.
