З початком війни в Україні сотні тисяч українців, рятуючись від воєнних дій, були змушені покинути свої домівки й шукати притулку в інших країнах, зокрема у Туреччині. Для багатьох жінок з дітьми Туреччина стала тимчасовим притулком, де вони сподівалися на підтримку та безпечне життя. Однак стереотипи та упередження щодо українських біженок не лише створюють моральний тиск, але й стають реальною загрозою для їхньої інтеграції в новому середовищі.
Цей виклик стає ще гострішим через медійний вплив, зокрема через зображення українських жінок у турецьких серіалах, що формує у глядачів викривлене уявлення про біженок. Нещодавно в турецькому серіалі “Геній” (Deha) українських жінок, які шукають порятунку від війни, показали у негативному світлі — як тих, хто займається інтимними послугами за гроші. Це зображення викликало обурення як серед українців, так і серед міжнародної спільноти, які вбачають у ньому грубе порушення гідності та спотворення реальності.
Обурення української громади та реакція на медійне зображення
Серед тих, хто висловився проти негативного стереотипу, була українська письменниця Віра Таниш, яка також проживає в Туреччині та має статус міжнародного захисту. У нещодавньому інтерв’ю для телеканалу “Київ-24” вона звернула увагу на те, що такий образ українок ображає їхню гідність і знецінює їхній справжній досвід. Як мати трьох дітей і біженка, Таниш обурена тим, що українських жінок ставлять в один ряд із кримінальними елементами та мафією.
Письменниця наголошує, що реалії життя українських жінок у Туреччині далекі від того образу, який поширюється у серіалі. Багато з них намагаються знайти роботу, забезпечити своїх дітей і гідно пройти через важкі обставини, пов’язані з втечею від війни. Замість підтримки, такі серіали, як “Геній”, створюють додаткові труднощі для біженок, посилюючи негативне ставлення до них з боку місцевого населення.
“Українських жінок поставили в одну площину із представниками мафії та іншими кримінальними елементами”, — заявила українська письменниця Віра Таниш.
Стереотипи та їхній вплив на життя біженок у Туреччині
Негативні стереотипи щодо українських біженок у Туреччині мають не лише моральний, а й практичний вплив. Вони часто стають об’єктами необґрунтованих підозр або ж стикаються зі зневагою, що ускладнює їм пошук роботи, оренду житла та налагодження стосунків у суспільстві. Такий образ також посилює утиски, змушуючи жінок відчувати себе некомфортно та небезпечно у чужій країні. Через це багато українських жінок не можуть знайти належної підтримки, а їхні можливості для соціальної адаптації стають ще більш обмеженими.
Таниш звернулася до Посольства України в Туреччині, а також до регулятора телебачення Туреччини з вимогою зупинити трансляцію серіалу або виправити викривлене зображення українських жінок. Вона також закликає виробників серіалу публічно вибачитися за такий контент і забезпечити захист прав та гідності українських біженок, що опинилися в складних умовах через воєнні дії.
Потреба у зміні сприйняття та захисту прав біженців
Ситуація, що склалася навколо серіалу “Геній”, підкреслює важливість відповідального ставлення до медійного зображення жінок-біженок. У сучасному світі засоби масової інформації мають величезний вплив на формування громадської думки, і тому зображення українських жінок як жертв обставин або ж людей із низькими моральними принципами є вкрай небезпечним. У такий спосіб не лише підривається гідність біженок, а й ускладнюється їхня інтеграція у суспільство, де вони намагаються знайти прихисток і підтримку.
Окрім цього, важливо пам’ятати, що українські біженки, які втратили все через війну, заслуговують на повагу та розуміння. Вони стикаються з низкою соціальних та економічних труднощів, намагаючись адаптуватися до нових умов життя, здобути роботу, навчити дітей новій мові та культурі. Тому такі негативні образи в медіа посилюють тиск на них, послаблюючи їхнє становище в новій країні.
Цей випадок із серіалом “Геній” став важливим сигналом для української та міжнародної спільноти, що потребує уважного ставлення до медійного зображення біженців. Віра Таниш, звертаючись до відповідальних структур, наголосила на необхідності створення об’єктивного та справедливого контенту, який не принижує гідності людей, що постраждали від війни.
Українські біженці, а особливо жінки з дітьми, потребують підтримки, а не зневаги. Для цього потрібні зусилля не лише з боку урядів, а й від медіа, яке відіграє важливу роль у формуванні ставлення до тих, хто опинився в кризових умовах.
