Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року мільйони українців були змушені покинути свої домівки, рятуючись від війни. Ця найбільша міграційна криза в Європі з часів Другої світової війни спонукала Європейський Союз активувати механізм тимчасового захисту, що забезпечує українським біженцям право на проживання, доступ до роботи, медичних послуг та освіти в країнах ЄС. На тлі жорстоких боїв, руйнувань і загибелі людей, українці знайшли притулок у багатьох європейських країнах, які відкрили свої кордони та забезпечили базову допомогу. Така масова міграція змінила соціальний ландшафт у країнах Європи, а також вплинула на економіку та суспільство самої України, яка продовжує боротися за свою незалежність.
За даними Євростату, у 2024 році статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу мали 4 мільйони 198 тисяч 480 українців. Порівняно з кінцем вересня цього ж року, кількість людей, що перебувають під захистом, зросла лише на 1 тисячу 110 осіб, що свідчить про відносну стабільність у процесі реєстрації нових біженців. Найбільший абсолютний приріст кількості осіб із цим статусом зафіксовано в Німеччині, де їх кількість збільшилася на 11 тисяч 370 осіб (на 1 відсоток), у Польщі – на 4 тисячі 45 осіб (на 0,4 відсотка), та в Іспанії – на 3 тисячі 600 осіб (на 1,6 відсотка).
Німеччина залишається країною, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців у Європейському Союзі. Станом на кінець жовтня 2024 року в цій країні перебувало 1 мільйон 140 тисяч 710 осіб зі статусом тимчасового захисту, що становить 27,2 відсотка від загальної кількості зареєстрованих бенефіціарів у ЄС. Польща, яка від початку війни стала одним із основних напрямків для українських біженців, прийняла 983 тисячі 880 осіб, що становить 23,4 відсотка. Чехія також входить до трійки лідерів, де тимчасовий захист мають 379 тисяч 370 осіб, що відповідає 9 відсоткам від загальної кількості.
Слідом за цими країнами йдуть Іспанія, де зареєстровано 221 тисячу 900 осіб, Румунія з 175 тисячами 310 осіб та Італія, де перебуває 165 тисяч 680 осіб із таким статусом. Проте, у жовтні також зафіксовано значне скорочення кількості бенефіціарів у деяких країнах. Найпомітніше зниження сталося в Литві, де було скасовано реєстрацію 33 тисяч 455 осіб, що становить зменшення на 41,3 відсотка. Причиною цього стало масштабне анулювання статусу для людей, які не активували або не подовжили свій захист. Також кількість біженців знизилася в Італії (-1 тисяча 105 осіб, або -0,7 відсотка) та Франції (-280 осіб, або -0,5 відсотка).
Якщо аналізувати кількість бенефіціарів тимчасового захисту у відношенні до чисельності населення кожної країни Європейського Союзу, то найбільший показник спостерігається в Чехії, де на кожну тисячу осіб населення припадає 34,8 бенефіціарів. Польща має показник 26,9 осіб на тисячу, а Естонія – 25,3. Середній показник по всьому Європейському Союзу становить 9,3 особи на тисячу жителів, що підкреслює значний рівень навантаження, яке беруть на себе окремі країни.
Соціально-демографічний склад бенефіціарів тимчасового захисту також є показовим. Майже половину осіб, які отримали статус, складають дорослі жінки (45 відсотків). Ще 32 відсотки припадають на дітей, а 23 відсотки становлять дорослі чоловіки. Такий розподіл пов’язаний із тим, що більшість чоловіків залишаються в Україні для участі у бойових діях або виконання інших обов’язків. У 2023 році частка жінок складала 46,4%, дітей 33,4% і дорослих чоловіків 20,2%.
Крім основних приймаючих країн, таких як Німеччина, Польща та Чехія, значна кількість українців із тимчасовим захистом також зареєстрована в інших європейських державах. Наприклад, понад 100 тисяч українців перебувають у Словаччині (128 тисяч 350 осіб), Нідерландах (120 тисяч 210 осіб) та Ірландії (108 тисяч 670 осіб). Ще більша кількість українців розподілена між країнами, де цей показник коливається від 50 до 100 тисяч осіб. Так, у Бельгії їх налічується 85 тисяч 680 осіб, в Австрії – 83 тисячі 510 осіб, у Норвегії – 77 тисяч 310 осіб, у Фінляндії – 68 тисяч 60 осіб, у Швейцарії – 66 тисяч 980 осіб, у Болгарії – 66 тисяч 30 осіб, у Португалії – 64 тисячі 220 осіб, а у Франції – 59 тисяч 820 осіб.
Менша кількість біженців зафіксована в інших європейських країнах. У Литві їх кількість становить 47 тисяч 610 осіб, у Латвії – 47 тисяч 280 осіб, у Швеції – 45 тисяч 420 осіб, в Угорщині – 38 тисяч 480 осіб, у Данії – 37 тисяч 900 осіб, в Естонії – 34 тисячі 750 осіб, у Греції – 32 тисячі 100 осіб, у Хорватії – 25 тисяч 620 осіб, на Кіпрі – 21 тисяча 940 осіб, в Ісландії – 3 тисячі 980 осіб, у Люксембурзі – 3 тисячі 850 осіб, на Мальті – 2 тисячі 190 осіб, а в Ліхтенштейні – лише 670 осіб.
Євростат уточнив, що всі наведені дані базуються на Рішенні Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, яке запровадило механізм тимчасового захисту для осіб, які були змушені залишити Україну через військове вторгнення Росії. Це рішення було ухвалене для організації підтримки переміщених осіб на території Європейського Союзу. 25 червня 2024 року Європейська Рада ухвалила рішення про продовження дії цього механізму ще на рік – до 4 березня 2026 року.
Водночас, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, кількість українських біженців у Європі оцінюється у 6 мільйонів 226 тисяч осіб, а загалом у світі – у 6 мільйонів 786 тисяч осіб. Це на 34 тисячі більше, ніж було зафіксовано 15 жовтня цього ж року.
Нагадаємо, в Україні зберігається високий рівень переміщення населення. За останніми даними ООН, станом на серпень 2024 року кількість внутрішньо переміщених осіб становила 3 мільйони 669 тисяч осіб. Це на 121 тисячу більше, ніж було зафіксовано у квітні. За даними регіональної влади, у Донецькій області з серпня 2024 року понад 128 тисяч осіб були змушені покинути свої домівки, зокрема 24 тисячі людей втекли від активних бойових дій. Водночас у цій області досі залишаються близько 330 тисяч осіб, зокрема 63 тисячі у зонах активних бойових дій. У Сумській області, за оцінками місцевої влади, з серпня по жовтень було евакуйовано 36 тисяч осіб, серед яких 6 тисяч дітей.
Заступник міністра економіки України Сергій Соболєв раніше зазначав, що повернення кожних 100 тисяч українців додому додає 0,5 відсотка до зростання валового внутрішнього продукту країни. У макроекономічному прогнозі на 2024 рік Міністерство економіки заклало повернення близько 1,5 мільйона осіб. Водночас Національний банк України у своєму жовтневому інфляційному звіті переглянув прогнози, передбачивши відтік населення за кордон у 2024 році на рівні 0,5 мільйона осіб, що збільшить загальну кількість українців, які залишаються за кордоном, до 6,8 мільйона осіб.
На 2026 рік очікується поступове повернення громадян до України. Однак у новому звіті Нацбанк знизив прогноз чистого припливу з 400 тисяч осіб до 200 тисяч. Ці дані демонструють масштаб викликів, які стоять перед Україною у процесі відновлення демографічного та економічного потенціалу після завершення війни.
