Україна на фінансовому кисні: скільки ще триматимуть резерви та партнери?

Незважаючи на війну, яка вдарила по всіх секторах економіки, рівень безробіття в Україні знизився до 12% у червні 2025 року. Це найнижчий показник з початку повномасштабного вторгнення. Разом з тим, цей начебто позитивний тренд супроводжується невтішною тенденцією. Бідність зростає, нині кожен четвертий українець (25,2%) змушений економити на їжі, що свідчить про високу нестабільність доходів і відсутність фінансового «буферу» навіть за наявності роботи.
Попит на працівників в Україні поступово зростає, але все ще не досягнув рівня, який був до початку повномасштабної війни. Зараз кількість вакансій становить 85–90% від того, що було у 2021 році. Водночас і людей, які активно шукають роботу, також менше: їх активність становить лише 80–90% від докризового рівня. Це зниження пов’язане насамперед із виїздом українців за кордон та мобілізацією до Сил оборони. Є і інші причини. “Попри дефіцит робочих рук, бізнеси не завжди можуть запропонувати гідні умови”, – кажуть аналітики Центру економічної стратегії.
Індекс виживання: інфляція та її побутовий вимір
У травні 2025 року річна інфляція в Україні прискорилася до 15,9% порівняно з минулим роком, перевищивши прогноз НБУ. Для споживача це означає подорожчання щоденного “кошика” товарів і послуг майже на шістнадцять відсотків відносно 2024 р.

У травні 2025 року інфляція в Україні продовжила зростати, насамперед через подорожчання продуктів харчування. Найбільше зросли ціни на фрукти – аж на 17,6%, м’ясо подорожчало на 5,4%, а риба – на 1,4%. Ціни на непродовольчі товари піднімалися помірно – на 3,8% у річному вимірі. Водночас послуги залишаються дорогими: у порівнянні з травнем минулого року їхня вартість зросла на 14,6%, особливо у сферах громадського харчування, медицини та догляду.
Значне зростання спостерігалося також серед адміністративно регульованих тарифів – майже на 20%. Натомість ціни на пальне зростали повільніше, лише на 1,2%, що дещо стримало загальну інфляцію.
У відповідь на інфляційний тиск Національний банк ще 7 березня підвищив облікову ставку до 15,5% з метою охолодити економіку та зменшити темпи зростання цін. Однак у травні річна інфляція все ж перевищила рівень облікової ставки, що свідчить про обмежену ефективність цього заходу в короткостроковій перспективі. Наступне рішення щодо ставки очікується наприкінці липня – тоді НБУ може її переглянути залежно від нових економічних даних.
Феномен бідності: коли зарплати не встигають за цінами
За даними Info Sapiens, навіть ті українці, які мають роботу, часто відчувають фінансові труднощі. Це видно з того, що рівень безробіття знижується, а кількість людей, які змушені економити на їжі, зокрема й на хлібі, залишається високою. Отже, працевлаштування не завжди гарантує достатній дохід для нормального життя.
Коефіцієнт бідності (25,2%) залишається стабільно високим, оскільки реальні доходи не ростуть відповідно до цін.

“Збільшення кількості зайнятих – це добре, але якщо робота не приносить достатньої платні, соціальний захист стає єдиним щитом”, – наголошують соціологи.
Монетарна політика та гривня: боротьба за стабільність
Облікова ставка залишається головним інструментом Національного банку України для боротьби з інфляцією та утримання макрофінансової стабільності. Станом на липень 2025 року вона становить 15,5% річних. Підвищення ставки покликане стримувати надмірний споживчий попит і охолоджувати кредитну активність, що в теорії має зменшити тиск на ціни.
Водночас державні облігації (ОВДП) залишаються привабливими для інвесторів, адже їхня дохідність усе ще перевищує рівень інфляції. Це дозволяє не лише зберегти вартість заощаджень, а й отримати реальний прибуток, знижуючи спокусу вкластися у споживання замість інвестування.
На валютному ринку ситуація загалом стабільна. Курс долара утримується на рівні близько 41,5 грн/$, тоді як євро з початку року зріс до майже 50 грн/€. Такий стрибок євровалюти пояснюється переважно геополітичною невизначеністю щодо економічної політики США, що послаблює долар і змінює баланс валютного попиту на українському ринку.
Підтримувати стабільність гривні НБУ вдається завдяки активним валютним інтервенціям – лише з початку року на ці цілі було витрачено близько $3 млрд із міжнародних резервів. Попри значні обсяги інтервенцій, довіра до гривні зберігається, а резерви поки що дозволяють підтримувати курс і забезпечувати відносну впевненість інвесторів у стійкості фінансової системи.
Міжнародні резерви та валютна диверсифікація
Станом на 1 червня 2025 року міжнародні резерви України становили $44,5 млрд, що еквівалентно покриттю імпортних потреб країни на 5,4 місяця – значно вище від загальноприйнятого нормативу у 3 місяці. Важливо, що понад 80% резервів номіновані в доларах США, що визначає основну валютну структуру та стратегію управління резервами.
За цей період Національний банк провів валютні інтервенції на суму близько $3 млрд, активно регулюючи курс гривні та підтримуючи фінансову стабільність. Крім того, Україна здійснила виплати за своїми міжнародними зобов’язаннями у розмірі $606 млн, що є частиною боргової служби держави.
На ринку державних облігацій внутрішньої позики (ОВДП) було залучено $1,4 млрд, що свідчить про довіру інвесторів до українських цінних паперів і забезпечує додаткові ресурси для фінансування бюджету.
Паралельно триває дискусія щодо можливого переходу України на євро як другої базової валюти. Однак через домінування долара в структурі резервів та валютній політиці поки що суттєвих кроків у цьому напрямку не зроблено, і долар залишається ключовим інструментом валютної стабілізації.
Фіскальна пропозиція: іноземна допомога та бюджетна “підстраховка”
У 2025 році потреба України у зовнішньому фінансуванні залишається надзвичайно високою – $38,4 млрд. Ці кошти необхідні насамперед для покриття бюджетного дефіциту, спричиненого значними витратами на оборону.
Основним джерелом такого фінансування є надходження в рамках програми ERA – це доходи від заморожених російських активів. Загалом у 2025 році очікується близько $23 млрд за цією програмою.
США вже перерахували $20 млрд на рахунки Світового банку, з яких перший транш у $1 млрд уже надійшов до України й використовується на зарплати держслужбовцям і соціальні виплати. Євросоюз також долучився, виділивши перші $3 млрд, а подальші транші надходитимуть рівномірно протягом року.

У 2024 році іноземна допомога покрила 73% потреб державного бюджету, а за підсумками перших п’яти місяців 2025-го – 69%. Це свідчить про деяке зниження темпів підтримки, що посилює вимоги до ефективного та прозорого використання вже залучених ресурсів.
Аналітики наголошують: раціональне управління коштами ERA, включно з частковим резервуванням на майбутні роки, є критично важливим для забезпечення фінансової стійкості України у 2026–2027 роках, коли виклики можуть не зменшитися, а доступ до ресурсів — ускладнитися.
Отже, українська економіка демонструє ознаки поступового відновлення: падіння безробіття, утримання курсу гривні та накопичення резервів. Водночас прискорена інфляція й високий рівень бідності підкреслюють необхідність продовження збалансованої монетарної політики та ефективного розподілу іноземної допомоги. Перехід до “нового економічного порядку” вимагатиме координації між НБУ, Мінфіном і міжнародними партнерами, а також залучення соціальних програм, які зменшать навантаження на найуразливіші верстви населення.