Війна в Україні докорінно змінила економічний ландшафт країни. Російська агресія створила нові виклики, де відновлення економіки напряму залежить від міжнародної підтримки та безпекових гарантій Заходу. Юрій Риженков, виконавчий директор металургійної компанії “Метінвест”, висловив своє бачення економічного відродження України, яке, на його думку, може нагадувати “німецьке економічне диво” після Другої світової війни. Водночас він зазначив, що ця перспектива залишається надзвичайно крихкою через глобальну політичну невизначеність.
Особливої уваги заслуговують заяви новообраного президента США, який обіцяє припинити війну “за один день”. Така риторика породжує більше запитань, ніж відповідей. Політичні рішення великих держав додають драматизму ситуації. Якщо Трамп справді виведе військову підтримку США, це суттєво змінить баланс сил у регіоні та поставити під загрозу стабільність України.
У той же час очільник “Метінвеста”, як і більшість бізнес-лідерів країни, прагне до ясності та стабільності. Риженков підкреслив, що для України ключовим є не лише припинення бойових дій, а й отримання надійних гарантій безпеки. Лише за таких умов інвестори, зацікавлені у стратегічних ресурсах країни, зокрема літії та урані, зможуть ризикнути вкладати кошти.
Попри значні втрати виробничих потужностей через війну, лідер української металургії не очікує дива, а робить ставку на конкретні дії. “Метінвест” підтримує працівників у тилу та на фронті, сплачує податки до бюджету та шукає шляхи відновлення в умовах сучасних реалій.
Війна – це не лише руйнування, а й тест на витривалість
До війни Група “Метінвест” була одним із провідних гравців вітчизняної металургійної галузі. Однак під час російського повномасштабного вторгнення маріупольські “Азовсталь” і ММК імені Ілліча, що раніше забезпечували 90% виробництва сталі групи та були ядром її вертикальної інтеграції, було знищено.
У минулому році виробництво сталі та чавуну впало приблизно на третину, а готової продукції – майже на 1/5. Через втрату маріупольських заводів випуск плоского прокату знизився на третину, хоча виробництво довгого прокату дещо зросло завдяки стабілізації роботи інших підприємств.
Попри втрати, компанія із частковим завантаженням продовжує працювати на заводах “Запоріжсталь”, “Запоріжкокс”, “Запоріжвогнетрив” і “Каметсталь” у Кам’янському. Величезною проблемою, що стримує експорт і додає витрат, залишаються логістичні труднощі через заблоковані порти й пошкоджену інфраструктуру.
Попри всі виклики, “Метінвест” залишається найбільшим платником податків і одним із найбільших роботодавців в Україні, підтримуючи 43 тисячі працівників у країні та ще 9 тисяч військовослужбовців. З початку повномасштабного вторгнення до вересня цього року компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів понад 50 мільярдів гривень податків і зборів.
Звичайно, війна внесла свої корективи. Сукупні збитки компанії від війни оцінюються в понад $3,5 млрд, зокрема, у 2022-у “Метінвест” зазнав чистого збитку майже $2,2 млрд. Якщо у передвоєнному 2021 році “Метінвест” заплатив 52,7 мільярдів гривень податків, то в умовах війни його внески до бюджету скоротилися до 20,5 мільярдів гривень у 2022-у та 14,6 мільярдів гривень у 2023-у.
Металургія, яка довгий час була основою економіки, зараз переживає важкі часи через надлишок сталі у світі та зниження цін. Але ця криза може стати можливістю для змін. Риженков вважає, що за правильної політики Україна зможе не тільки відновити свою промисловість, але й стати важливим гравцем у сфері технологій і видобутку цінних ресурсів.
Німецьке економічне диво
Отже, що таке “німецьке економічне диво”, до якого апелював у своїх роздумах очільник металургійного гіганта, висловивши сподівання, що Україна зможе за певних умов наслідувати цей приклад? Після Другої світової Західна Німеччина лежала в руїнах. Міста були зруйновані, інфраструктура знищена, а економіка агонізувала. Майбутнє виглядало безнадійним, але країна здійснила квантовий стрибок, менш ніж за два десятиліття перетворившись на одну з провідних економік світу. Це відродження унаочнило, як рішучість і новаторство можуть підняти з попелу навіть найбільш зруйновану державу.
Відновлення почалося з повернення довіри до економіки. У 1948 році була проведена валютна реформа: знецінена рейхсмарка поступилася місцем новій дойчмарці. Це зупинило інфляцію й стало символом нових можливостей. Тоді ж США запустили План Маршалла для відновлення економіки Європи й запобігання поширенню комунізму. Одним із головних бенефіціарів програми стала зруйнована Німеччина. Завдяки фінансовій допомозі понад 13 мільярдів доларів, що еквівалентно сьогоднішнім 140 мільярдам доларів, країна змогла відбудувати промисловість, стабілізувати економіку й повернутися до активної участі в міжнародній торгівлі. Ця підтримка стала тригером для “економічного дива” ФРН і дала старт для її майбутнього зростання. План Маршалла відновив зруйновану країну і допоміг відбутися економічно стабільному Західному блоку.
Ці заходи були лише початком. Основою відновлення Західної Німеччини стала система, запропонована міністром економіки Людвігом Ерхардом. Його проєкт поєднував свободу бізнесу з державною турботою про людей. Бізнес отримав карт-бланш працювати в умовах вільного ринку, що сприяло конкуренції, новим ідеям і зниженню цін. У той же час держава контролювала дотримання правил гри і допомагала тим, хто цього потребував. Тобто забезпечувала пенсії, освіту і медичну допомогу.
Відновлення економіки спиралося на промисловість. Завдяки значним інвестиціям країна швидко відновила свої заводи і фабрики, ставши лідером у виробництві сталі, машин і автомобілів. На відбудову активно працювали переселенці та повернені з полону. Також країна почала активно торгувати зі світом, продаючи якісні товари.
Результати перевершили всі очікування: у 1950-х роках ВВП зростав на 8-10% щорічно, рівень безробіття різко знизився, а рівень життя значно підвищився. Німецька марка стала однією з найстабільніших валют у світі, а Західна Німеччина — економічним лідером Європи.
Цей успіх довів, що навіть після великих труднощів можна не лише відновитися, а й досягти процвітання. Західна Німеччина стала прикладом того, як правильно поєднати економічну свободу, інновації та соціальну турботу.
Як металургія вирішить дилему: змінюватися або втратити позиції
Металургія, яка довго була ключовою складовою економіки, сьогодні переживає кризу. Надлишок сталі на світових ринках і падіння цін ставлять галузь на роздоріжжі: змінюватися або втратити свої позиції. Проте криза відкриває і нові можливості для розвитку.
Наразі зменшується попит на дешеву масову сталь і на перший план виходить якісна продукція з високою доданою вартістю. Металургія може переорієнтуватися на спеціалізовані ринки – аерокосмічну галузь, зелену енергетику чи медицину. Це зменшить залежність від нестабільних ринків і забезпечить майбутню стабільність.
Криза також стимулює впровадження екологічних і технологічних інновацій. Зменшення енергоспоживання та викидів не лише відповідає вимогам часу, а й допомагає компаніям залишатися конкурентоспроможними. Ті, хто першими адаптується до нових стандартів, отримають перевагу.
Галузь може також диверсифікувати свій бізнес, інвестуючи в суміжні напрями – переробку металів чи виробництво композитів. Впровадження автоматизації та цифрових технологій зробить виробництво ефективнішим і стійкішим до ринкових змін. “Заводи майбутнього”, оснащені штучним інтелектом, зможуть працювати економно та продуктивно. Крім того, металургія може переорієнтуватися на локальні ринки, скорочуючи логістичні витрати. Долати виклики допоможе співпраця між компаніями, урядами та інвесторами через спільні проєкти.
Таким чином, криза є шансом для металургії змінитися, пристосувавшись до нових умов. Зосередження на сучасних тенденціях – екологічності, інноваціях та спеціалізованих ринках, дозволить галузі не тільки подолати труднощі, а й створити основу для довгострокового успіху.
…Війна виснажує, але також стає каталізатором, який може перетворити українську економіку на історію успіху за умови, що цей шанс буде використано правильно.
Тетяна Вікторова
