Навчальний процес для дітей українських біженців у Польщі залишається проблематичним, навіть попри запроваджені урядом стимули у вигляді допомоги “800 плюс”, яку можуть отримувати лише ті, хто відвідує польські школи. Однак, з початком нового навчального року кількість учнів, які пішли на заняття, не виправдала очікувань місцевих органів влади. Питання залишається відкритим: чому українські діти, попри ризики втрати фінансової підтримки, не поспішають записуватися у польські навчальні заклади?
Згідно з даними польської влади, у багатьох регіонах країни спостерігається невизначеність з кількістю українських дітей у школах. Дирекції багатьох закладів не мають повної картини про реальну кількість учнів, які відвідуватимуть заняття. Деякі батьки віддають перевагу дистанційному навчанню в українських школах, що дозволяє зберегти зв’язок з рідною системою освіти. Інші ж, здається, зовсім не збираються вводити своїх дітей у нове культурне середовище.
Низька мотивація до відвідування шкіл: причини та наслідки
Однією з основних причин відмови дітей від відвідування польських шкіл є складнощі з інтеграцією. За словами українських батьків, їхні діти часто зіштовхуються з культурними бар’єрами та дискримінацією, що ускладнює адаптацію. Крім того, відсутність належної підтримки вивчення польської мови також робить процес навчання стресовим та малоефективним для багатьох школярів.
Деякі школи намагаються вирішити проблему за допомогою курсів польської мови, але цих зусиль часто не вистачає для того, щоб діти почували себе комфортно в новому середовищі. Вчителі наголошують, що частина дітей, навіть якщо вони формально зараховані до школи, насправді не відвідують заняття. Такі ситуації ще більше ускладнюють роботу навчальних закладів та створюють додаткові питання щодо ефективності інтеграційної політики.
Дистанційне навчання як альтернатива
Популярність дистанційної форми навчання для українських біженців у Польщі зростає. Завдяки онлайн-заняттям в українських школах, діти мають можливість продовжувати навчання за рідною програмою, не втрачаючи зв’язку з українською системою освіти. Така форма навчання також дозволяє зберегти стабільність у період, коли багато родин живуть у невизначених умовах і не знають, коли їм доведеться повертатися додому або шукати нові місця проживання.
Проте дистанційне навчання має й свої обмеження. Незважаючи на можливість отримати освіту онлайн, діти не можуть повністю включитися в соціальне життя, яке забезпечує школа. Крім того, батьки, які вирішили залишити своїх дітей на дистанційному навчанні, ризикують втратити фінансову підтримку, яка могла б полегшити їхній побут у Польщі.
Зниження виплат та тенденції відтоку
Станом на 2024 рік польський уряд зазначає зниження кількості виплат за програмою “800 плюс” для іноземців. За перші шість місяців кількість одержувачів скоротилася на 8,9% у порівнянні з аналогічним періодом попередніх років. Це може бути пов’язано як із загальним відтоком українських родин з Польщі, так і з ростом популярності дистанційного навчання.
Деякі родини повертаються в Україну, інші переїжджають до Західної Європи, намагаючись знайти кращі умови для життя. Однак, попри цей відтік, до Польщі також продовжують прибувати нові родини з України, зокрема з підлітками, яких рятують від призову.
Інтеграція як ключовий виклик
На думку експертів, основна проблема полягає не лише у фінансовій підтримці, але й у процесі інтеграції українських дітей у польську освітню систему. Відсутність належної мовної та соціальної підтримки значно ускладнює їхній процес адаптації, що змушує деяких дітей просто уникати відвідування школи. Однак, для успішної інтеграції необхідно більше зусиль з боку як польських, так і українських освітніх інституцій.
Варто зазначити, що успішна інтеграція українських школярів може стати ключовим фактором для їхнього успішного майбутнього. Тому польські школи разом із міжнародними організаціями, такими як ЮНІСЕФ, мають продовжувати працювати над створенням комфортних умов для навчання та соціалізації дітей-біженців.
Ситуація з українськими дітьми у Польщі демонструє складність адаптації до нових умов та вимог. Хоча програма “800 плюс” мала б стимулювати їхнє відвідування шкіл, на практиці багато родин стикаються з труднощами, які ускладнюють цей процес. Щоб вирішити цю проблему, необхідно збільшити підтримку для інтеграції українських дітей у польське суспільство, надаючи їм не лише фінансові стимули, але й необхідну соціальну та мовну допомогу.
