“Українці повинні працювати більше”: прем’єр-міністр Баварії розкритикував систему, яка знижує мотивацію до праці

У Німеччині дедалі голосніше звучать заклики політиків до перегляду підходів щодо допомоги українським біженцям. Якщо ще кілька років тому домінувала риторика солідарності та необхідності створити максимально безпечні умови для тих, хто рятується від війни, то тепер у фокусі дискусій все частіше з’являється інше питання: чи справді доцільно зберігати систему соціальних виплат для тих, хто має можливість працювати, але не інтегрується на ринок праці. Символом цього розвороту став виступ прем’єр-міністра Баварії Маркуса Зедера.

Заява Маркуса Зедера

24 серпня в інтерв’ю телеканалу ARD глава уряду Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу заявив, що ситуація з українцями в Німеччині виглядає парадоксально. За його словами, у країні перебуває значна кількість добре освічених людей, які могли б посилити економіку, але державна система створює умови, що знижують мотивацію до праці.

«Нинішня система призводить до того, що в Німеччині в порівнянні з іншими країнами набагато менше українців, які працюють, хоча вони добре освічені. Це їхня велика відмінність від людей з інших частин світу. Те, що ми робимо в Німеччині, справді абсурдно. У нас є добре освічені люди, але ми створюємо їм стимули, щоб не працювати. Так чинить тільки Німеччина. Ніхто в Європі цього не розуміє», – наголосив політик.

Водночас він визнав, що чимало українців вже інтегрувалися в німецький ринок праці. Однак, як зазначив прем’єр Баварії, потенціал їхнього працевлаштування значно більший, і його варто реалізовувати. Саме тому він закликав створювати нові стимули, що підштовхуватимуть біженців до пошуку роботи, а не до залежності від соціальної допомоги.

Суперечливі пропозиції щодо скасування Bürgergeld

Ця позиція не є для Зедера новою. Ще 3 серпня він заявив про необхідність повного скасування базової соціальної допомоги (Bürgergeld) для українців. На його переконання, допомога, яку отримують біженці, зокрема ті, що могли б працювати, гальмує процес інтеграції. Він запропонував відмовитися від виплат не лише для новоприбулих, а й для тих, хто вже давно мешкає в Німеччині.

Проте ця ідея викликала серйозні заперечення. Євродепутат від Християнсько-демократичного союзу Денніс Радтке, відповідальний у партії за соціальні питання, наголосив, що ініціатива Зедера суперечить чинному коаліційному договору.

Документ передбачає зміни у виплатах Bürgergeld лише для тих, хто прибув після 1 квітня 2025 року. Для цієї категорії мігрантів соціальна підтримка мала бути обмежена допомогою для шукачів притулку, яка є помітно нижчою за обсягом. Водночас біженці, які оселилися в країні раніше, повинні залишатися в системі загальних виплат.

Політичний контекст та економічний підтекст

Дискусія навколо українських біженців у Німеччині виходить далеко за межі соціальної політики. Для Зедера, який представляє південнонімецький регіон із високою економічною активністю, тема зайнятості нерозривно пов’язана з питанням податкового навантаження та ефективності бюджету. Його риторика також відображає запит виборців, які дедалі критичніше ставляться до масштабів підтримки мігрантів на тлі внутрішніх економічних проблем.

З іншого боку, протистояння навколо Bürgergeld демонструє й політичні розбіжності між партіями. Якщо соціал-демократи виступають за збереження системи допомоги в нинішньому вигляді, то консерватори дедалі активніше просувають ідею «роботи замість виплат».

Додаткові акценти в риториці Зедера

У своєму інтерв’ю прем’єр Баварії торкнувся ще одного чутливого питання — можливості відправлення німецького Бундесверу в Україну. Він відкинув таку перспективу, назвавши саму дискусію зайвою. За його словами, основна увага має зосереджуватися на підтримці України у вигляді постачання озброєнь та фінансової допомоги, але не у форматі прямої військової присутності.

Ця позиція виглядає продовженням загальної лінії політика: критика надмірної щедрості соціальної політики всередині країни поєднується з прагматизмом у зовнішньополітичних питаннях. Для нього ключовим завданням є збереження балансу між допомогою Україні та інтересами німецьких громадян, які очікують від влади економічної стабільності.

Дискусія, розпочата Зедером, є показовою для сучасної Німеччини. Вона демонструє зсув суспільних настроїв: від безумовної підтримки українських біженців — до прагнення знайти новий баланс між гуманітарною допомогою та вимогами до інтеграції. Пропозиції баварського прем’єра не є остаточними рішеннями, проте вони формують порядок денний, який впливатиме на політичні дебати восени.

Для українців у ФРН ця дискусія стає сигналом: умови перебування та соціального забезпечення можуть змінюватися швидше, ніж очікувалося. Відтак інтеграція у трудовий ринок Німеччини вже не виглядає лише опцією — вона дедалі більше стає політичною вимогою.