До повномасштабного вторгнення типовий ранок майже кожного українця розпочинався з перегляду новин чи то по телевізору, чи у соціальних мережах. Кожен намагався бути в курсі останніх подій, трендів, політичних сварок, пліток про зіркове життя. В перші дні війни теж було важко відірватися від потоку новин, адже кожен, затамувавши подих, сподівався почути найочікуванішу новину про те, що весь цей жах от-от закінчиться. Минуло більш ніж два роки, довгоочікувана щаслива новина про завершення війни так і не з’явилася.
Психологічний стан українців
За результатами соцопитування ZN.UA, 55,8% українців визнали, що їх психологічний стан погіршився.
Серед причин погіршення психологічного стану респонденти вказали:
- втому від війни – 56,8%;
- погіршення стану здоров’я – 37,3 %;
- переживання за втрати та успіхи ЗСУ – 48,6%;
- відсутність ефективної боротьби з корупцією в країні – 30,8%;
- загрозу мобілізації – 23,6%;
- постійні відключення електроенергії – 20,9%;
- втрату житла та майна – 3,9%.
Війна з її руйнівною силою, що приносить кожного дня трагедії та втрати, стала єдиним об’єктом уваги засобів масової інформації. На всіх каналах постійно повідомляють про масовані атаки ворога по інфраструктурі та мирному населенню, політичні конфлікти, сварки через гуманітарну допомогу та марнославні передбачення мольфарів.
Згідно з даними Українського інституту майбутнього, значна частина населення відчуває тривожність, моральну виснаженість та має проблеми зі сном. Так, під час війни, поширеність депресивного стану серед населення становить 38,7%, а тривожності – 43,4%. Ці дані є прямим доказом негативного впливу стресових умов на психічне здоров’я українців.
Втома від постійного стресу змусила українців переглянути свої інформаційні звички. За даними опитування Kantar, 28% українців стали свідомо обмежувати свій час перебування в інтернеті. Причинами такого рішення стали:
- спроба скорочення негативних новин – 39%;
- нестача часу – 34%;
- надмірна кількість реклами – 18%;
- недовіра до джерел інформації – 18%.
Торкнулися зміни і уподобання населення щодо телебачення. Кількість тих, хто все ще продовжує дивитися телевізор впала на 7% у порівнянні з минулим роком. Так, у 2024 році дивиться телевізор 40% українців. Натомість, збільшилася кількість тих, хто зовсім відмовився від телебачення – 23%.
В умовах масового скорочення користування інтернетом потерпають виробники, які не можуть тепер за допомогою реклами дістатися до споживача. 35% українців стали менше цікавитися трендами серед товарів, а третина населення стала рідше купувати речі. На це також вплинула економічна нестабільність в країні та зубожіння населення внаслідок війни.
Взагалі, 54% респондентів відмовилися від перегляду реклами, вказавши наступні причини:
- зловживання рекламою на сайтах – 41%;
- неактуальність реклами – 38%;
- недовіра до реклами – 19%;
- відсутність часу на перегляд реклами – 20%;
- зменшення негативу – 15%.
Також 56% опитуваних зазначили, що взагалі, негативно сприймають рекламу.
Українці вважають, що телебачення та засоби масової інформації мають бути націлені не тільки на негатив, але й на розвагу свого глядача. Тому багато хто вирішив убезпечити себе від негативу, як то кажуть: “менше знаєш, міцніше спиш”. Та про який сон може йти мова в умовах емоційного перевантаження!
Як українці борються зі стресом
Надмірне психологічне навантаження змусило українців шукати способи збереження психологічного здоров’я, що збільшило попит на послуги психологів. З початку повномасштабного вторгнення було зафіксовано 650 тис звернень по психологічну допомогу. Внаслідок чого з’явилася гостра проблема у нестачі фахівців. Також військові ветерани неодноразово звертали увагу на відсутність необхідного досвіду у фахівців в наданні реабілітаційних послуг.
Водночас серед населення зросла зацікавленість у релаксаційних практиках. За даними досліджень, медитація позитивно впливає на 80-90% фізичних та психічних захворювань, включаючи підвищений артеріальний тиск, депресію та безсоння. Серед медитаційних практик розрізняють:
- майндфулнес (безоціночне усвідомлення прожитих моментів, що допомагає підвищити стресостійкість та здійснювати контроль над емоціями);
- йога (фізичні рухи та дихальні техніки, що направлені на зниження стресу, полегшення мігрені та болю в шиї);
- мантра (безперервне повторення слів з метою позитивного налаштування);
- медитація руху (поєднання усвідомлення та фізичної активності, що дає змогу зосередитися на тілесних відчуттях. Наприклад, танці або прогулянка).
Всі ці техніки не вимагають особливої підготовки, а отже, можуть бути легко використані вдома, що і зумовлює їх популярність серед населення.
З початку війни спостерігається значна кількість завантажень додатків для психічного здоров’я. У 2023 році було відмічено 379 млн завантажень в усьому світі. І ця цифра продовжує збільшуватися. Варто зазначити, що популярність медитаційних додатків зросла не лише серед цивільного населення, а й серед військових, які теж намагаються знайти способи для збереження психологічної рівноваги під час виконання своїх обов’язків у надмірно важких умовах.
Серед українців популярністю користуються такі додатки: Headspace, Calm, Insight Timer, Meditopia, Svitlo, BetterMe Mental Health. Всі ці додатки пропонують цілу низку різноманітних медитаційних практик, аудіо – треки для релаксації, засоби для боротьби з безсонням та зниженням стресу. Завдяки безкоштовному контенту такі додатки задовольняють потребу населення в доступних інструментах для самодопомоги в складних воєнних умовах.
Дехто вважає чудовим способом релаксації читання. Тому, останнім часом, значно зросла популярність книг серед населення. Про це свідчить збільшення прибутку видань на 77%.
За даними дослідження Info Sapiens, 49% українців визнали читання як спосіб відволіктися від негативних наслідків воєнного часу. Водночас, відбувається підвищення інтересу до української мови та літератури в цілому. Так, 24% опитуваних вважають інтерес до української літератури, як спротив проросійським поглядам, а 21% сприймають купівлю української книги, як спосіб підтримки української ідентичності. Читання, як один із доступних методів ескапізму, дає змогу легко перемкнути свій мозок на більш приємну реальність.
“Інколи людина повинна уникати певних фактів, щоб вберегти свою психіку від ірраціонального відчаю. Щоб залишатися при розумі, деколи функція ескапізму може протистояти “передозуванню” реальністю.”, – зазначає у своїй статті “Раціональність ескапізму та самонавіювання” професор філософії Вісконсінського університету Джон Лонгвей.
Звісно повна втеча від реальності не зможе вирішити всіх проблем, з якими стикається наше суспільство. Неможлива і повна відмова від інформаційного простору, адже важливо бути проінформованим у всіх процесах, що відбуваються у житті суспільства. Проте необхідно дозувати ті новини, які надходять від ЗМІ. Слід відноситися критично до всіх новин, відшуковувати надійні джерела та не піддаватися фейкам і паніці.
