В Україні планується здійснення експериментальної оцінки чисельності населення: голова Держстату Арсен Макарчук
Останній перепис населення в Україні відбувся 5 грудня 2001 року, відтоді держава так і не провела повторного підрахунку, попри міжнародну рекомендацію здійснювати його раз на десятиліття. Рекомендації ООН про необхідність регулярного підрахунку кожні десять років залишалися на папері, тоді як в Україні змінювалися політичні цикли, накопичувалися фінансові труднощі та зростали організаційні виклики.
Події 2014 року з окупацією частини територій, а згодом і повномасштабне вторгнення 2022 року остаточно зруйнували можливість провести традиційний перепис у польовому форматі, тож сьогодні країна живе в умовах статистичної невизначеності, коли різні органи влади називають відмінні цифри, а достовірна демографічна картина відсутня.
У відповідь на цю кризу Державна служба статистики пропонує альтернативний шлях, який передбачає здійснення до кінця 2025 року експериментальної оцінки чисельності населення за допомогою цифрових технологій.
Голова відомства Арсен Макарчук наголошує на новому підході:
«Ми не можемо чекати сприятливих умов для класичного перепису, адже країні потрібні актуальні дані вже зараз. Тому ми впроваджуємо цифрові методи, які дозволяють отримати максимально наближені до реальності результати навіть у складних воєнних обставинах».
Війна стала причиною того, що у 2022 році було фактично призупинено подання звітності, і, як зазначає Макарчук, «країна втратила великий масив інформації, без якої неможливо приймати зважені рішення». Завдяки змінам у законодавстві з липня 2025 року бізнес відновив подання статистичних даних, і тепер Держстат ставить завдання до середини 2026 року повністю відновити безперервність статистичних рядів.
Особливе значення у процесі трансформації надається цифровим інструментам, які покликані замінити паперові анкети та довгі польові кампанії. Макарчук пояснює:
«Ми впроваджуємо цифрові обстеження домогосподарств, розробляємо новий портал статистики з рішеннями на основі штучного інтелекту, і ці технології дозволять нам працювати швидше, точніше й прозоріше».
Запланована експериментальна оцінка чисельності населення стане першим реальним тестом цієї системи, перевіряючи здатність інституції поєднувати оперативність з достовірністю навіть у кризових умовах.
Не менш вагомим виміром реформи є інтеграція до європейського простору даних, яка вимагає від України не лише гармонізації методології, а й адаптації законодавства до Кодексу практики європейської статистики. Голова Держстату зазначив:
«Ми розширюємо передачу даних через систему EDAMIS і орієнтуємося на повну сумісність з європейською статистичною системою. Йдеться не лише про технічне узгодження, а й про стратегічний вибір — Україна має бути інтегрованою у єдиний простір достовірних показників, на які спирається Європейський Союз».
У центрі цих змін залишається питання довіри, яке визначає цінність будь-яких даних. В умовах інформаційної війни й дезінформаційних кампаній саме офіційна статистика повинна стати точкою опори для суспільства.
Арсен Макарчук підкреслює:
«Статистика має бути якорем довіри в морі дезінформації. Ми не женемося за клікабельністю, ми пропонуємо глибину і достовірність. Наше завдання полягає в тому, щоб Держстат був єдиним джерелом і каналом надійних даних для суспільства».
Такий підхід означає перехід від односторонньої комунікації до партнерства з бізнесом, науковцями, медіа та громадянами, без якого офіційні дані не зможуть виконувати роль основи для суспільних рішень.
На думку Макарчука, експериментальна оцінка населення, запланована на 2025 рік, постає не як технічна процедура, а як перевірка спроможності держави будувати нову модель статистики. Ця модель повинна поєднати здатність працювати в умовах війни, відповідати європейським стандартам і водночас створювати простір довіри всередині країни.
«Це інструмент, що допомагає підвищувати якість даних, зміцнювати довіру та впроваджувати реальні зміни», – наголосив Арсен Макарчук.
