Важелі для миру: чому Бельгія та Італія заблокували пряме фінансування з російських активів

Країни Європейського Союзу погодили компромісний механізм подальшої фінансової підтримки України, який передбачає надання близько 90 мільярдів євро кредитів протягом наступних двох років за рахунок спільного боргу, забезпеченого бюджетом ЄС. Цей підхід означає відмову від більш радикальної ідеї прямого використання заморожених у Європі російських активів. Переговори були складними і виснажливими: як пише британська The Times, вони тривали до третьої години ночі. За словами німецької газети Die Welt,  канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (ХДС) не зміг просунути власні ініціативи. За підсумком 24 країни погодилися фінансувати Україну через спільні позики, гарантовані бюджетом ЄС, тоді як російські державні активи залишаються замороженими й не будуть конфісковані, доки Москва не виплатить Україні репарації. Саме ці кошти, у разі отримання, мають піти на погашення безвідсоткових кредитів.

Серед держав, що висловили вирішальну позицію, – Бельгія, яка через концентрацію основної частини заморожених активів у фінансовій установі Euroclear побоюється юридичних, фінансових і геополітичних ризиків, а також втрати важеля впливу у майбутніх мирних переговорах. Італія, як стратегічний союзник Бельгії, підтримує обережний підхід і наполягає на чіткій правовій основі будь-якого використання активів, щоб уникнути створення небезпечного прецеденту та забезпечити можливість їхнього використання у майбутніх багатосторонніх угодах.

Без допомоги ЄС, зазначає німецьке видання Tagesschau, Україна ризикує зіткнутися з дефолтом у другому кварталі наступного року, що підкреслює критичну важливість ухваленого механізму. У контексті майбутніх переговорів про мир, кожен такий важіль впливу на врегулювання конфлікту стає безцінним: збереження заморожених активів як потенційного інструменту дипломатичного тиску дозволяє Україні та її партнерам зберегти шанси на мирне завершення війни, не жертвуючи при цьому правовою й фінансовою стабільністю ЄС.

Бельгійська логіка: між солідарністю з Україною та страхом системного ризику

Обережна позиція Бельгії щодо використання заморожених російських активів стала однією з ключових причин провалу цього плану на саміті ЄС. У Брюсселі наполягають: йдеться не про відсутність політичної волі підтримувати Україну, а про унікальне поєднання юридичних, фінансових і геополітичних ризиків, які саме для Бельгії є непропорційно високими.

Саме в Бельгії, у фінансовій установі Euroclear, зосереджена основна частина заморожених російських державних активів. Це робить країну потенційною мішенню для відповідних дій Москви – як у правовому полі, так і в ширшому економічному вимірі. Прем’єр-міністр Барт де Вевер неодноразово наголошував: односторонній або напівколективний крок може означати, що всі наслідки — від судових позовів до фінансової дестабілізації – ляжуть передусім на Бельгію.

У цьому контексті його теза про те, що «раціональність перемогла», у бельгійській пресі подається не як тріумф обережності над солідарністю, а як спроба уникнути створення небезпечного прецеденту. Бельгійські коментатори звертають увагу: конфіскація суверенних активів під час активної фази війни — майже невипробуваний інструмент у міжнародній практиці. Традиційно такі кошти використовують уже після завершення конфлікту – в межах репараційних механізмів, закріплених міжнародними угодами.

Не лише гроші: як Брюссель бачить роль російських активів у майбутніх переговорах

Окремий і доволі чутливий аргумент, який регулярно з’являється в бельгійських медіа, стосується не стільки грошей, скільки майбутніх переговорів. У Брюсселі побоюються, що негайне й повне використання заморожених російських активів може позбавити Європейський Союз одного з небагатьох реальних важелів впливу на подальший хід подій.

Логіка проста: якщо ці кошти буде використано вже зараз, ЄС фактично втратить інструмент, який може відіграти ключову роль на етапі завершення війни та укладання мирної угоди. У бельгійському політичному середовищі виходять з того, що фінальна фаза переговорів навряд чи буде суто європейською. Значну роль у ній, імовірно, відіграватимуть Сполучені Штати, які вже зараз демонструють готовність поєднувати безпекові, фінансові й політичні елементи в одному пакеті домовленостей.

У такому сценарії заморожені російські активи можуть перетворитися на елемент великої угоди, наприклад, як частина механізму післявоєнних репарацій, відновлення України або гарантій безпеки. І саме тут у Бельгії виникає ключове застереження: якщо ці активи будуть витрачені без чіткої спільної рамки й юридичних гарантій, рішення про їхню подальшу долю можуть ухвалюватися вже без участі країни, яка фактично несе основний фінансовий і правовий тягар.

Саме тому в бельгійських коментарях часто наголошується: заморожені активи – це не просто гроші, а складний політичний ресурс, який не можна витрачати поспіхом.

Звідси й наполягання на тому, що активи слід зберігати як переговорний інструмент, принаймні доти, доки не з’явиться зрозуміла міжнародна рамка, де буде чітко прописано, хто ухвалює рішення, хто несе ризики і хто відповідає за наслідки.

Бельгія попереджає, що використання заморожених російських державних активів для фінансування України може серйозно ускладнити або навіть зірвати потенційні мирні переговори щодо завершення війни. Про це ще наприкінці листопада заявив прем’єр-міністр Барт де Вевер, позиція якого залишається актуальною й сьогодні, на тлі активізації дипломатичних контактів довкола можливого врегулювання.

У листі до президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн де Вевер застеріг, що поспішне просування так званої “репараційної кредитної схеми” може мати серйозні побічні наслідки.

“Поспіх у реалізації запропонованої схеми репараційного кредиту матиме як супутню шкоду те, що ми як ЄС фактично унеможливимо досягнення майбутньої мирної угоди“, – наголосив він.

Згідно з ініціативою Єврокомісії, заморожені в Європі активи Центрального банку Росії пропонувалося надати Україні у вигляді позики для фінансування оборонних потреб і покриття дефіциту бюджету. Однак підтримка Бельгії є критично важливою, адже саме в цій країні – у фінансовій установі Euroclear – зосереджена основна частина таких коштів.

Де Вевер назвав запропонований механізм принципово хибним. За його словами, міжнародна практика не знає прикладів, коли заморожені суверенні активи використовувалися під час активної фази війни.

“Історично такі активи ставали предметом рішень уже після завершення війни – зазвичай у межах репараційних домовленостей зі стороною, що зазнала поразки“, – зазначив бельгійський прем’єр.

Саме ці аргументи призвели до того, що на саміті ЄС минулого місяця лідерам не вдалося узгодити план використання близько 140 мільярдів євро російських суверенних активів як кредиту для Києва. Без згоди Бельгії реалізація цієї ідеї виявилася неможливою.

Додаткові ризики озвучує й сама Euroclear. У компанії попередили, що використання російських активів може бути розцінене як фактична конфіскація, що загрожує інвестиційному клімату Європи та може призвести до зростання вартості запозичень для держав-членів ЄС і розширення спредів за суверенними облігаціями.

На цьому тлі застереження Бельгії виглядають не лише юридичними чи фінансовими, а й стратегічними. У Брюсселі побоюються, що рішення, ухвалені сьогодні під тиском війни, завтра можуть позбавити ЄС простору для маневру за столом переговорів – особливо якщо ключові домовленості формуватимуться між Вашингтоном, Києвом і Москвою.

Саме з цих міркувань Бельгія наполягає: заморожені російські активи слід розглядати не як негайне джерело фінансування, а як складний політичний ресурс, доля якого має визначатися в межах чітко оформленого міжнародного врегулювання, а не в умовах воєнної невизначеності.

Італія як стратегічний союзник Бельгії у ЄС

Італія виступає за обережне і юридично захищене використання заморожених російських активів, підкреслюючи, що будь-які кроки мають бути ґрунтовані на чіткій правовій основі. Прем’єр-міністр Джорджія Мелоні зазначила, що передчасне використання цих коштів для підтримки України без належного юридичного оформлення фактично стане першою перемогою Москви з початку війни.

Головні аргументи Італії можна розбити на три рівні:

Юридичний аспект

Італія вважає критично важливим, щоб будь-які дії з активами Росії відповідали міжнародному праву та внутрішньому праву ЄС.

Використання коштів без чітких гарантій може призвести до судових спорів і створити небезпечний прецедент для майбутніх міжнародних конфліктів і репараційних процедур.

Фінансовий і системний ризик

Як і Бельгія, Італія побоюється, що одностороннє чи поспішне використання активів може перекласти ризики на бюджети та фінансові системи держав-членів ЄС.

Тому Італія пропонує спільне позичання коштів ЄС як безпечніший механізм фінансування України, що дозволяє розподілити ризики між усіма членами блоку і уникнути потенційних негативних наслідків для окремих країн.

Геополітичний і стратегічний аспект

Італія погоджується, що Росія повинна компенсувати Україну за шкоду, завдану війною, але наголошує: ця компенсація має бути реалізована у межах чітко визначеного правового та міжнародного механізму.

Позиція Італії також зберігає можливість використання цих активів як важеля у майбутніх багатосторонніх переговорах про відновлення України та гарантії безпеки, не підставляючи ЄС під ризики конфліктних рішень.

Як реагує Росія?

Як пише німецьке видання Tagesschau, Росія позитивно відреагувала на компроміс, досягнутий ЄС щодо фінансування України. Кирило Дмитрієв, спеціальний представник президента РФ з питань інвестицій і співпраці, у соцмережах зазначив, що рішення ЄС не використовувати заморожені російські резерви для допомоги Україні запобігло їх “незаконному застосуванню”. Водночас його коментарі не містять конкретних погроз чи намірів вживати нові дії проти ЄС або України. Путін наразі не робив офіційних заяв щодо досягнутого компромісу.