Великдень в Україні об’єднує вірян і нерелігійних людей: як українці сприймають свято в 2026 році

Великдень в Україні зберігає особливе місце в суспільному житті, хоча спосіб його сприйняття давно виходить за межі суто церковної традиції. Для одних це велике релігійне свято, для інших — частина родинного календаря, домашніх звичаїв і культурної пам’яті, яка тримається навіть у періоди тривоги, виснаження та загальної нестабільності. Тому увага до того, як українці святкують Великдень і який зміст у нього вкладають, дає змогу побачити ширшу картину суспільних настроїв, де віра, традиція, сімейний уклад і відчуття належності до спільного досвіду переплітаються в одному святі.

Щорічне опитування компанії Gradus свідчить про те, що для більшості українців Великдень давно виходить за межі суто церковного календаря і поєднує релігійний зміст, родинну традицію та культурну звичку. Дослідження фіксує високий рівень залученості до святкування серед людей з різними поглядами на віру, а також показує, які сенси, емоції та форми участі переважають у 2026 році.

За результатами опитування, найбільша частка респондентів ототожнює себе з Православною церквою України — 35%. Ще 28% назвали себе православними без уточнення юрисдикції. Близько 8% опитаних віднесли себе до греко-католиків, ще близько 8% — до вірян УПЦ Московського патріархату.

Крім того, дослідження зафіксувало зменшення частки атеїстів та агностиків: якщо торік таких було 15%, то цього року — 11%. Водночас сама картина відповідей показує, що релігійна самоідентифікація залишається помітною частиною суспільного життя, однак сприйняття Великодня не зводиться лише до неї.

Найпомітніший показник дослідження стосується самого масштабу святкування: 95% опитаних повідомили, що відзначають Великдень незалежно від того, з якою релігійною традицією себе пов’язують. Для календарних подій це один із найвищих рівнів охоплення, що свідчить про ширше значення свята в суспільстві.

У відповідях респондентів Великдень найчастіше пов’язаний із дотриманням традицій, важливим релігійним днем і часом для родини. Водночас чверть опитаних сприймає його передусім як частину культури. Такий розподіл показує, що для великої кількості людей релігійний зміст, домашній уклад і культурна пам’ять існують в одному святковому просторі.

Коли респондентам запропонували вибрати одну головну характеристику свята, третина назвала Великдень передусім релігійним святом. Ще чверть опитаних описала його як сімейне свято, а інша чверть — як традицію, яка має ширший зміст, ніж винятково питання віри.

За цього розподілу 84% учасників опитування погодилися з тим, що Великдень є важливою частиною української ідентичності. Така відповідь свідчить про стійке місце свята в суспільному уявленні, де релігійний пласт поєднується з культурним і родинним.

У 2026 році Великдень викликає у респондентів насамперед надію — так відповіли 44% опитаних. Для 28% він асоціюється з радістю, для 18% — зі спокоєм. Поруч із цими відчуттями в дослідженні зафіксовані також втома, напруженість і обережність, що відображає загальний стан суспільства під час війни.

Такий емоційний набір показує, що святковий настрій не існує окремо від обставин, у яких живуть люди. Великдень у цьому випадку постає як день, що зберігає зв’язок із реальністю, проте водночас дає змогу бодай частково відчути внутрішню опору.

Близько 62% опитаних планують відвідати храм у різні дні великоднього періоду. Найбільше респондентів збираються прийти на недільну службу — таких 39%. Водночас 34% не планують іти до храму, ще 15% на момент опитування не визначилися.

Серед причин, які впливають на рішення не відвідувати церкву під час свят, дослідники окремо називають безпековий чинник. Така деталь важлива для розуміння загальної картини, оскільки вибір формату святкування в Україні вже кілька років залежить не лише від особистих переконань або родинних звичок, а й від ризиків, пов’язаних із воєнною ситуацією.

Серед тих, хто не відносить себе до жодної конфесії, логіка святкування має виразний культурний і родинний характер. Для 52% нерелігійних українців Великдень є культурним святом, для 42% — частиною сімейної традиції, для 40% — нагодою зібратися з близькими.

Такі відповіді показують, що участь у святі для цієї групи не пов’язана виключно з церковною практикою. Великдень у їхньому сприйнятті зберігає значення як усталений спільний ритуал, який підтримує відчуття належності до родини, домашнього кола та звичного культурного середовища.

У 2026 році найпоширенішим форматом святкування залишається домашній. За даними опитування, 38% респондентів планують провести Великдень удома без гостей, 30% — удома з родиною або друзями, ще 14% мають намір піти в гості.

Набір традиційних страв майже не змінюється: головними символами свята залишаються паска і крашанки. Ця сталість побутових деталей добре доповнює загальну картину дослідження, у якій Великдень постає як подія, що поєднує церковну традицію, родинний ритуал і звичний для багатьох українців спосіб пережити святковий день.

На тлі підготовки до свята СБУ попередила про можливі спроби ворога дестабілізувати ситуацію в Україні на Великдень. Ця обставина додає до загальної ситуації ще один важливий вимір, в якому святкові плани людей і публічні заходи неминуче враховують питання безпеки.