Верховна Рада в кризі: коментарі народних депутатів і президента про те, що зараз відбувається в парламенті
Верховна Рада України протягом останніх років постійно піддається критиці з боку суспільства за неефективність, нездатність ухвалювати ключові рішення вчасно та низький рівень довіри громадян. Останні події, коментарі народних депутатів і навіть президента свідчать про глибшу кризу, яка загрожує здатності парламенту виконувати свої функції та приймати закони, необхідні для держави та міжнародних зобов’язань.
Федір Веніславський про вплив антикорупційних підозр на мотивацію депутатів
Член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський пояснив, що певна частина народних депутатів втрачає мотивацію через оголошення підозр за голосування в парламенті. Він зазначив:
«Частина депутатів демотивована через те, що за голосування їм якісь підозри повідомляють Національне антикорупційне бюро чи інші правоохоронні органи, — це дійсно є».
Водночас Веніславський підкреслив, що немає підстав говорити про системну кризу, яка б унеможливлювала ухвалення законів: «стовідсоткових підстав» для такого твердження поки що немає. Він також акцентував на важливості дотримання законності та норм міжнародного права під час оприлюднення інформації про депутатів:
«Доки немає такого обвинувального вироку, лише проведення обшуків і інших якихось процесуальних дій, їх опублікування суперечить і нормам міжнародного права, і Кримінально-процесуальному кодексу України, і насамперед створює той негативний імідж, про який ми з вами говорили. Тому тут мають бути всі достатньо зважені в своїх діях і оцінках і працівники, керівники правоохоронних органів також мають розуміти, до чого можуть призвести такі, скажімо, закиди на адресу депутатів».
Андрій Мотовиловець про втрату ядра фракції, втому, розгубленість і страх депутатів
Перший заступник голови фракції Слуга народу Андрій Мотовиловець теж розповів про те, як антикорупційні підозри позначаються на здатності фракції формувати необхідну більшість у парламенті. За його словами, близько 40 народних депутатів можуть подати заяви на складання мандатів, що істотно ускладнює збір голосів за законопроєкти, необхідні для формування бюджету та виконання міжнародних зобов’язань.
«Ключова проблема — фракція Слуга народу втратила ядро. Що таке ядро? Коли збираю голоси у парламенті, чітко розумію, які депутати точно готові підтримати той чи інший закон… Раніше міг розраховувати на 180 депутатів від Слуги народу. Нині ядро фракції складається зі 111 депутатів», – пояснив Мотовиловець.
Він також зазначив, що загострення внутрішньої ситуації у фракції стало наслідком скандалу з відкатом закону про ліквідацію незалежності НАБУ та САП, коли депутати, які підтримали цей закон, зазнали критики і зіткнулися з наслідками своїх рішень.
«Ситуація складається так, що ми не можемо голосувати за наші зобовʼязання. Фракція Слуга народу — моя родина, і стан зараз такий: втома, помножена на розгубленість і страх, призвела до того, що аргументи про збір голосів більше не працюють. І у мене немає плану виходу із ситуації на сьогодні…», – наголосив нардеп.
Президент України про кризу у Верховній Раді
14 березня Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами прокоментував ситуацію у Верховній Раді, яку вважає кризовою через демотивацію частини депутатів і проблеми зі збором голосів за ключові законопроєкти. За його словами, ще від початку повномасштабного вторгнення були депутати, які розглядали можливість скласти мандат, але нині вони мають продовжувати виконувати свої обов’язки.
«Народним депутатам доведеться або служити в парламенті згідно з українським законодавством, або я готовий проговорювати з представниками парламенту закон щодо змін до мобілізації, щоб депутати могли піти на фронт. Якщо не служиш державі в парламенті, то служи державі на фронті. Це мій підхід», – зазначив Зеленський.
Президент наголосив, що альтернативою вирішенню проблеми з голосуванням у Раді могли б стати зміни до законодавства та проведення виборів. Проте нині, у воєнний час, їх реалізація неможлива, що ускладнює політичну ситуацію.
Зеленський також звернув увагу на роль опозиційних фракцій, які часто не підтримують важливі законопроєкти. Він нагадав, що мова йде про законопроєкти, необхідні для фінансової підтримки МВФ, розблокування 90 мільярдів євро від ЄС та реалізації заходів для євроінтеграції України.
«Навіть про закони, які не є гострими, завжди доводиться домовлятися з опозиційними силами, довго переконувати, щоб демонструвати єдність, про яку так часто говорять. Але крім слів, треба демонструвати її в діях», — вважає президент.
Зеленський анонсував свою зустріч із головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією, під час якої обговорюватимуть шляхи подолання кризи у парламенті.
«Треба зібратися із силами і прийняти для себе рішення. Ми живемо до кінця війни, співпрацюємо, голосуємо, впроваджуємо відповідні закони, зміни, кадрові рішення тощо, або міняємо закон і дозволяємо мобілізацію депутатів, які не готові далі працювати в парламенті», — підкреслив президент.
Заяву президента про мобілізацію депутатів неправильно трактували: Арахамія
Водночас Давид Арахамія пояснив, що заяву президента щодо мобілізації депутатів неправильно трактували у медіа. За його словами, примусової мобілізації не буде:
«Це розуміє багато депутатів. І були певні запити від них про бажання приєднатися до ЗСУ, але законодавство цього не дозволяє. Є окремі колеги, які прикріплені до певних підрозділів, ведуть там якусь роботу, а в пленарні дні присутні в Раді. Але юридично вони не військовослужбовці, а депутати парламенту. Очевидно, саме це малося на увазі. Що Президент готовий проговорювати з парламентом законодавчі зміни, які дозволять депутатам бути військовослужбовцями».
Арахамія підкреслив, що для депутатів залишається вибір: або працювати у парламенті, виконуючи законодавчі функції та сприяючи обороні країни, або брати участь у військових підрозділах, де вони юридично стають військовослужбовцями.
Отже, позиція фракції «Слуга народу» уточнює слова президента та роз’яснює, що йдеться не про примус, а про законодавчі зміни, які могли б легалізувати поєднання депутатської та військової діяльності.
