Ветеран на протезі голодує на Майдані через свавілля в будівництві військового меморіалу під Києвом
Питання меморіалізації війни в Україні щоразу викликає складні, часто полярні реакції. У суспільстві неодноразово порушувалося питання про те, хто має право ухвалювати рішення про місце та формат вшанування полеглих. Чи достатньо архітектурного рішення? Чи належить голос за родинами загиблих, чи все вирішує держава? У травні 2025 року ці запитання набули конкретного вияву — у формі протесту, який не можна проігнорувати. На Майдані Незалежності в Києві розпочалося публічне голодування ветерана, який втратив ногу під Ірпенем. Він не вимагає нічого для себе, а ставить публічне запитання про межі повноважень влади у питанні пам’яті.
На Майдані Незалежності, біля народного меморіалу полеглим захисникам України, розпочав голодування ветеран війни з позивним «Латиш». Боєць, який втратив кінцівку після важкого поранення під Ірпенем, вийшов на акцію протесту. Про це повідомив ветеран, юрист і громадський активіст Олег Симороз.
Він заявив, що причиною протесту є свавілля в будівництві Національного військового меморіального кладовища в лісі між селами Гатне та Мархалівка під Києвом. Симороз зазначив, що влада, попри роки дискусій, вирішила реалізувати проєкт без погодження з місцевими жителями, родинами загиблих, архітекторами й представниками ветеранського середовища.
«Учасник бойових дій, важко поранений під Ірпенем та власне вже ветеран на протезі на позивний «Латиш», просто зараз голодує в Києві біля народного меморіалу загиблих на Майдані Незалежності.
Причина проста. Центральна виконавча влада на всіх рівнях поклала на думку громадськості щодо питання будівництва Національного військового меморіального кладовища в лісі між селищами Гатне та Мархалівка під Києвом.
Там зробили все як не можна було робити – наплювали на думку місцевих, ветеранів, родин загиблих та навіть архітекторів, які наполягали на відкритому архітектурному конкурсі. Натомість знову мафія, схеми та дерибан. За ці роки постійні конфлікти та сутички на які влада тупо не реагувала, а просто усунулася від здорової комунікації», – обурюється Симороз.
Він заявив, що її головною метою зараз є поспіхом розпочати офіційні військові поховання для того, щоб легалізувати свій проєкт.
Симороз наголосив, що в цій ситуації має бути негайна публічна реакція вищого військово-політичного керівництва держави та звільнення міністра у справах ветеранів.
Він підкреслив, що сам меморіал потрібен, але не в такому вигляді:
«В такому вигляді проєкт Національного військового меморіального кладовища немає права на існування! Така комунікація – це дно!
Меморіал має бути! Але залучіть ветеранів, родин загиблих та власне проведіть відкритий архітектурний конкурс!».
Отже, в центрі столиці голодує ветеран на протезі — не за пільги і нагороди, а за елементарне право на участь у вирішенні долі спільного простору пам’яті.
