Питання подальшого захисту українців у європейських країнах залишається одним з ключових у дискусіях після рішення Єврокомісії запропонувати продовження режиму тимчасового захисту до березня 2028 року. Водночас в окремих державах обговорюють можливість запровадження додаткових умов для окремих категорій громадян України, зокрема чоловіків призовного віку. У Раді Європи наголошують, що будь-які зміни мають відповідати міжнародному праву, не створювати дискримінації та передбачати індивідуальний розгляд кожної справи.
У Раді Європи наголосили на дотриманні міжнародного права
Позицію Ради Європи озвучив комісар з прав людини Майкл О’Флаерті. За його словами, європейські держави можуть встановлювати власні правила щодо надання захисту громадянам України, однак такі рішення мають узгоджуватися з міжнародними правовими нормами.
Окрему увагу комісар приділив дискусіям про можливе обмеження захисту для чоловіків призовного віку. Він пояснив, що загальні рішення, які автоматично поширювалися б на всіх чоловіків певного віку, викликають серйозні правові питання.
“Міжнародне право передбачає винятки з призову в певних категоріях: люди з інвалідністю, люди, які є законними відмовниками з релігійних причин тощо. І це означає щонайменше, що в будь-якій країні або по всьому ЄС, якщо до цього дійде, то кожна особа, яку це стосується, повинна мати можливість викласти свою справу і довести, що вона підпадає під винятки”, – заявив комісар Ради Європи з прав людини.
Майкл О’Флаерті також прокоментував підхід, який обговорюють у деяких країнах, де пропонують враховувати регіон, звідки прибула людина. На його думку, такий критерій не відображає реальної безпекової ситуації в Україні.
“Це не має сенсу. В Україні немає безпечного місця. Ви це знаєте. Це знають українці. Це неодноразово підтверджує ООН”, – наголосив Майкл О’Флаерті.
Таким чином, комісар фактично відкинув можливість поділу українців залежно від області проживання під час ухвалення рішень про надання міжнародного захисту.
Загальна заборона для чоловіків може викликати питання щодо дискримінації
У Раді Європи звертають увагу, що будь-яке розрізнення людей за статтю чи віком потребує переконливого правового обґрунтування. За словами Майкла О’Флаерті, автоматичне виключення всіх чоловіків певної вікової категорії із системи захисту може суперечити принципу рівності.
“Коли ви проводите будь-яке розрізнення між людьми, ви маєте дуже чітко довести, що це не є дискримінацією. І тому виключення чоловіків певної вікової групи – це, по-перше, виключення чоловіків, а не жінок. А по-друге – чоловіків у певному віці. Це вже саме по собі викликає питання рівності. І це означає, що той, хто робить таке твердження, має надати дуже переконливе обґрунтування, що це не є недопустимою або незаконною дискримінацією. Теоретично може бути таке обґрунтування”, – повідомив Майкл О’Флаерті.
Комісар підкреслив, що кожна людина повинна мати можливість подати індивідуальну заяву, пояснити власні обставини та довести, що підпадає під винятки, передбачені міжнародним правом.
Які винятки передбачає міжнародне право
Пояснюючи свою позицію, Майкл О’Флаерті навів приклади категорій громадян, для яких міжнародне право визнає можливість звільнення від військового обов’язку. Серед них — люди з інвалідністю та особи, які відмовляються від військової служби з релігійних переконань.
“Свідки Єгови, наскільки я розумію, можуть відмовлятися від військової служби з релігійних причин. Міжнародне право визнає це легітимною підставою. Це не означає, що ви уникаєте обов’язку – можливо, ви проходите цивільну службу. Але вашу справу мають розглянути”, – вважає він.
Чому питання захисту українців знову стало предметом дискусії
Обговорення умов перебування українців у країнах Європи активізувалося після пропозиції Єврокомісії продовжити дію механізму тимчасового захисту до березня 2028 року. Одночасно було запропоновано розглянути можливість встановлення окремих правил для чоловіків, які можуть підлягати мобілізації в Україні та прибудуть до країн Європейського Союзу після набуття чинності нових рішень.
Окремі держави також розглядають власні підходи до надання захисту українцям, переглядають програми соціальної підтримки, забезпечення житлом та інші механізми допомоги. Водночас у Раді Європи наголошують, що будь-які зміни мають відповідати міжнародним правовим стандартам, забезпечувати рівне ставлення до людей та передбачати розгляд кожної справи з урахуванням індивідуальних обставин.
