Переговори у Вашингтоні щодо майбутнього Гренландії завершилися без компромісу: Сполучені Штати продовжують наполягати на своїх намірах відносно острова, тоді як Данія і європейські партнери відкрито визнають серйозні розбіжності. Західні медіа реагують на цей дипломатичний глухий кут, розмірковуючи про можливі наслідки для трансатлантичних відносин, ролі НАТО в Арктиці та стратегічного балансу між Європою та США.
Politiken – Данія
Копенгагенська Politiken вважає, що відправка європейських військових на острів є скоріше символічним актом:
«Звісно, градус драматичності ситуації лише зростає внаслідок рішення таких країн НАТО, як Швеція, Норвегія та Німеччина, відправити до Гренландії свій символічний контингент — щоб показати, що йдеться не просто про якийсь конфлікт між Сполученими Штатами і Королівством Данія.
Мова йде про внутрішній розкол у рядах НАТО. Насправді ж країни альянсу обмежаться гучними протестами. Вони ніколи в житті не підуть на конфронтацію зі Сполученими Штатами. Адже їм добре відомо наступне: якщо вони втратять місце під ядерним захистом Америки, то опиняться в уразливому положенні перед обличчям Росії. Європейські країни-члени НАТО більше потребують Сполучених Штатів, ніж навпаки».
La Repubblica – Італія
Римська La Repubblica не приховує своїх побоювань:
«Відповідь Старого континенту Дональду Трампу вже була дана. І майже всі “арктичні” країни Європи готуються до того, щоб відправити на захист крижаного острова свої війська. Все це відбувається в той час, коли Європейський Союз розмірковує над тим, чи не активувати Статтю 42 Договору про Європейський Союз, що передбачає взаємну допомогу у разі військової агресії щодо одного з членів спільноти.
Виходить, що виклик з боку Америки вже перейшов у військову площину. Ситуація абсолютно несподівана, і наслідки її непередбачувані».
Aftonbladet – Швеція
Важливо, щоб країни, що входять до ЄС і НАТО, діяли спільно, — підкреслює стокгольмська Aftonbladet:
«За вже розміщеними в Гренландії військовослужбовцями повинні слідувати нові, ми всі разом повинні продемонструвати, що серйозно ставимося до питання безпеки в Арктиці. Дональда Трампа також треба сприймати серйозно, навіть якщо він говорить і робить абсурдні речі.
Минув час, коли Сполучені Штати були гарантом миру і безпеки, так званого Pax Americana. Нашою відповіддю на все це має стати спільність. Європа — це не мала держава, яка повинна підкорятися Сполученим Штатам — ні політично, ні дипломатично, ні економічно. Цьому не бути, якщо ми підтримуватимемо один одного!».
The Economist – Великобританія
У Європи є три варіанти дій, — зауважує британський тижневик The Economist:
«Умиротворювати, стримувати і відволікати. Наразі основний акцент робиться на тому, щоб розвіяти побоювання Трампа, показавши йому, що його уявні занепокоєння можна вирішити в межах існуючих правових норм. Але Європа також повинна розглянути для себе другу опцію — стримати Трампа і не дозволити йому “захопити”острів.
У Брюсселі і не тільки вже серйозно обговорюють можливість часткового анулювання нещодавно підписаної торговельної угоди з США або введення ще більшої кількості правил і регламентів для американського великого бізнесу у сфері технологій. Остання надія — на те, що Трамп переключить увагу і відмовиться від свого плану. Можливо, коли спаде ейфорія від венесуельської операції, він знайде щось інше, що займе його увагу».
Berlingske – Данія
Копенгаген дуже ретельно підготувався до зустрічі у Вашингтоні, — зазначає копенгагенська газета Berlingske:
«Королівство Данія і не могло сподіватися на кращий результат від цієї зустрічі, навіть якщо зрозуміло, що криза ще не подолана. Незалежно від того, що принесе майбутнє, уряд Данії заслуговує похвали за підготовку до цієї історично важливої зустрічі.
Протягом останніх тижнів одна країна НАТО за іншою поспішала на допомогу Данії — якщо не справами, то словами. Зусилля з відсічі американської агресії були посилені, як і потрібно було. Поки що все обстоїть таким чином. Чи подолана криза остаточно? Ні, на жаль, світ не настільки добрий».
