Здавалося б, що можуть змінити маленькі жовті 10 копійок, такі майже непомітні, легкі, іноді навіть дратівливі? Ми давно звикли не рахувати їх серйозними грошима, губити в кишенях і не брати решту на касі. Але саме ці “дрібниці” скоро можуть зникнути з нашого гаманця назавжди. Національний банк готується припинити карбування монет номіналом 10 копійок вже з жовтня. З одного боку, це логічний крок, адже розрахунки стануть швидшими, менше металу піде на дріб’язок, якому вже й так давно шукають заміну. Однак те, що виглядає як дрібне технічне рішення, насправді може запустити значно глибші зміни.
Час переплавляти: куди подінуться 4 мільярди “десяток”
Національний банк України готується зробити ще один крок у бік спрощення готівкових розрахунків: мова йде про поступову відмову від монет номіналом 10 копійок. Їх уже не планують додатково карбувати, а з жовтня почнеться поетапне вилучення з обігу. До моменту ухвалення окремого рішення про повне вилучення вони залишатимуться законним засобом платежу. І розплатитися ними, і отримати решту ще можна буде, якщо, звісно, їх знайдуть у касі чи вдома на дні шухляди.
Банки, у свою чергу, зобов’язані приймати ці монети для зарахування на рахунки, але повертатися назад в обіг вони вже не будуть. Потрапивши в банк, “десятки” автоматично вирушать на утилізацію через Нацбанк. За словами представників НБУ, 10 копійок давно втратили своє практичне значення в розрахунках, а витрати на їх виготовлення, транспортування та обробку перевищують користь. З фінансового погляду, тримати їх в обігу є справжнім марнотратством.
Водночас остаточну крапку ще не поставлено – Національний банк вирішив винести ідею на громадське обговорення, і до 7 серпня кожен охочий може подати свої зауваження й пропозиції. На сайті НБУ вже опубліковано відповідні документи, зокрема проєкт постанови та аналіз її впливу. Обіцяють, що копійки ходитимуть паралельно, а громадянам не доведеться нічого обмінювати або переінакшувати. На практиці монета давно втратила свою функцію. У магазинах її майже не приймають, решту в такому номіналі видають через силу, а самі банки вже не мають потреби в цих монетах. Для держави ж вони є збитковими: вартість металу, з якого виготовлені “десятки”, перевищує їхню номінальну цінність. По суті, їх давно частіше переплавляють, ніж використовують для розрахунків. Тож рішення прибрати їх із грошового обігу є питанням часу, а не дискусії.
У Нацбанку, тим часом, лобіюють ідею перейменувати також монету номіналом 50 копійок у “шаги”. Та бізнес і банківський сектор натомість говорять прямо: замість нових назв логічніше було б узагалі відмовитися від цих монет. Бо ні практичного, ні економічного сенсу в них не залишилося. 10 копійок вже стоять на виході, але в черзі стоїть і 50 копійок. Хоча процес з ними поки не запущено, фінансисти вважають, що це лише питання моменту, який відтягують, аби не акцентувати увагу на тому, як насправді знецінилася гривня.
Зараз в обігу лишилися лише дві дрібні монети — 10 і 50 копійок. “Десяток” налічується 4,1 мільярда штук, “п’ятдесяток” — 1,4 мільярда. Для порівняння, на всі гривневі монети (1, 2, 5 і 10 грн) припадає лише 12,5% обігу, а більше половини всіх монет в країні вже не приймаються або поступово виводяться з обігу. Якщо з 1 жовтня почнеться вилучення 10 копійок, то частка неплатоспроможних монет в Україні підскочить до 78,4%. І тоді залишаться тільки ті монети, якими ще реально можна щось оплатити. Але навіть вони вже перебувають під питанням.
Таким чином, ми стоїмо на порозі невеликих, але символічно важливих змін у грошовій системі країни. І хоча мова йде про дріб’язок, кожне таке рішення торкається не лише гаманця, а й звичок, які, як відомо, змінюються дуже повільно.
Маленька монета — великі зміни
Варто зрозуміти, що відмова від монет дрібного номіналу проявлятиметься не лише у спрощенні готівкових розрахунків. Це зміна звичної моделі обігу грошей, що торкається і державної економіки, і щоденного досвіду громадян. Копійка хоч і вважається символічно дрібною, та її зникнення відображає глибші процеси, на кшталт здорожчання виробництва, знецінення грошей і зміни в споживчій поведінці.
З практичного боку, держава робить крок у правильному напрямку, адже щороку витрачає мільйони гривень на виготовлення, транспортування та зберігання монет, які вже майже не використовуються. Банки й торгові мережі давно перестали бачити в них сенс: дріб’язок обтяжує розрахунки, ускладнює інкасацію, а в деяких випадках навіть викликає роздратування клієнтів. Скасування монет на кшталт 10 копійок прискорить обслуговування, розвантажить каси та дозволить Нацбанку оптимізувати витрати.
Проте у таких рішень завжди є зворотний бік. Коли зникають дрібні монети, з’являється простір для округлення цін, і варто визнати, що майже завжди це округлення відбувається не на користь споживача. Товари, які коштують умовно 9,95 грн, ризикують стати “круглими” по 10 грн. І хоча зростання здається незначним, у масштабах щоденних покупок воно здатне вплинути на загальні витрати, особливо для людей з обмеженим доходом.
Також важливо враховувати й психологічну складову. Зникнення копійки для багатьох асоціюється не з оптимізацією, а черговим проявом інфляції. Люди сприймають це як сигнал про те, що гроші втрачають вартість, і навіть найменші номінали стають непотрібними. Такі настрої здатні підірвати довіру до гривні, а особливо в умовах економічної нестабільності.
Цікаво, що Україна вже має досвід вилучення з обігу 1, 2 та 5 копійок. Тоді було впроваджено правила округлення до найближчих 10 копійок при розрахунках готівкою, що дозволило уникнути хаосу на касах. Тож сума в чеку, як і раніше, округлюється лише загалом, а ціни на окремі товари залишаються незмінними. Наприклад, якщо загальна сума складає 47,23 грн, її округлять до 47 грн, а якщо 47,78 грн — до 48 грн. Найближча межа становитиме або 00 копійок, або 50, тобто все залежить від того, на яких копійках “зупинилася” сума в чеку.
Водночас безготівкові платежі залишаються точними, тобто розрахунки телефоном або карткою обійдуться без заокруглень. На думку фахівців з Нацбанку, нові правила стануть зручним механізмом для обігу готівки, яка поступово стає простішою та ефективнішою. Однак сьогодні масштаби зміни більші, бо 10 копійок досі обертаються у мільярдних обсягах, і вплив цього рішення буде відчутнішим.
Тому важливо не тільки ухвалити технічне рішення, а й подбати про плавний перехід. Потрібно інформувати громадян, налагодити зрозумілу систему округлення, а також врахувати позицію бізнесу. Адже навіть невеликі монети формують фінансову культуру, і як вона зміниться після їхнього зникнення, залежить від того, наскільки продумано буде реалізований цей крок.
Слід зазначити, що в той час як дрібні монети поступово вилучають з обігу через невиправдано високу вартість їх виготовлення, Національний банк запроваджує у готівковий обіг монети вищих номіналів як заміну паперовим банкнотам. НБУ обґрунтовує перехід від дрібних банкнот до металевих монет економічною доцільністю: витрати на карбування окремих номіналів у минулі роки перевищували їхню фактичну вартість. Саме з цієї причини у 2018 році регулятор запровадив у готівковий обіг нові монети номіналом 1 і 2 гривні. Попри те, що гривнева монета вже була в обігу, нова версія відрізнялася зменшеною вагою — лише 3,3 грама порівняно з попередніми 6,8 грамами, що дозволило здешевити виробництво й частково вирівняти співвідношення між собівартістю й номіналом.
У 2019 році було введено в обіг п’ятигривневу монету, а в 2020-му — десятигривневу. Поступова заміна паперових грошей дрібного номіналу металевими супроводжувалася розрахунками: згідно з оцінками НБУ, термін придатності монет у 10–20 разів довший, ніж банкнот — 20–25 років проти 1–2. Внаслідок цього регулятор оцінив сукупну економію на виготовленні готівки приблизно в 1 мільярд гривень.
Монети, які були вилучені з обігу, знищувалися на обладнанні Банкнотно-монетного двору, а метал реалізовувався на аукціонах. У жовтні 2020 року Нацбанк продав 40 тонн металу від колишніх монет за 651 тисячу гривень. Однак інший аукціон — у травні 2021 року — завершився безрезультатно, хоча стартова вартість лота (46 тонн монет) складала понад 345 тисяч гривень. Найвищу ставку в розмірі 1,6 млн грн запропонувала компанія “Стілсервіс зупинилася”, яка на той момент належала Євгену Пипі з Донецької області, а згодом — громадянину Узбекистану Жамшідбеку Умурзакову. При цьому причини визнання торгів такими, що не відбулися, залишилися невідомими.
Сьогодні в обігу перебувають монети номіналом 1, 2, 5 і 10 гривень, а також розмінні 10 і 50 копійок. Їхня вага варіюється відповідно до номіналу: від 1,7 грама (10 копійок) до 6,4 грама (10 гривень). З огляду на глобальне подорожчання сировини журналісти зверталися до НБУ із запитом про актуальні витрати на виготовлення монет. У відповідь регулятор повідомив, що ці дані відносяться до інформації з обмеженим доступом. Водночас було зазначено, що вартість виготовлення монет вдалося зменшити завдяки переходу на дешевші сплави — без використання кольорових металів, які суттєво подорожчали на міжнародних ринках.
Світовий досвід: як країни відмовляються від дрібних монет і не шкодують
Варто зазначити, що Україна не є першою країною, яка вирішує попрощатися з дрібними монетами. У різні роки цей шлях пройшли Канада, Австралія, Нідерланди, Фінляндія, Швеція та ще десятки держав. Причини у всіх цілком співпадають з тими самими, що й у нас: дрібні номінали більше не мають реальної купівельної сили, а коштують дорого в обслуговуванні. Метал дорожчає, попит на готівку падає, а витрати на зберігання, інкасацію і логістику ростуть. Тому монети з часом стають швидше тягарем, ніж корисним інструментом.
Наприклад, у Канаді ще у 2013 році прибрали з обігу одноцентову монету. Її просто перестали карбувати, а банки почали повільно вилучати ті, що вже були в обігу. Готівкові платежі округлювалися до найближчих 5 центів, причому і в більший, і в менший бік, щоб зберегти справедливість. Люди швидко звикли, адже суттєво на цінах це не позначилося, а розраховуватися стало простіше. До речі, безготівкові платежі залишилися точними, бо округлення торкалося лише готівки.
Австралія, яка ще в 90-х роках відмовилась від 1- та 2-центних монет, пройшла подібний шлях. Там теж ввели правила округлення, та водночас держава запустила широку інформаційну кампанію, пояснюючи, що ці зміни не означають автоматичного підвищення цін. Така відкритість допомогла уникнути паніки, навіть, попри певний скепсис на початку, і все минуло без серйозного спротиву.
У Швеції взагалі поступово йдуть до повної відмови від готівки. Там вже вилучили з обігу монети номіналом 1 та 2 крони. При цьому електронні розрахунки так глибоко вкоренилися в повсякденне життя, що більшість людей навіть не помітили змін. Магазини, транспорт, навіть дрібна вулична торгівля перейшли в безконтактний формат. А держава подбала про найвразливіші групи населення, забезпечивши доступ до електронних платіжних рішень навіть у сільській місцевості.
Як бачимо, всі ці приклади об’єднують в собі плавний перехід, чіткі правила округлення, прозору комунікацію з громадянами та реалістичну оцінку економічного ефекту. Жодна країна не робила це поспіхом. Монети не зникали за один день, а витіснялися поступово, щоб не викликати шок у населення. Та найголовніше тут те, що жодна країна, яка відмовилась від дріб’язку, не повернулася назад. Всі переконались в тому, що, коли монета перестає бути зручною, краще від неї відмовитися і витратити ресурси на щось справді потрібне.
Коли економіка відмовляється від дріб’язку, вона сигналізує, що мікро-варіанти стали зайвими. Але водночас вказує і на те, що покупна спроможність зменшилася настільки, що десятки мільйонів людей більше не користуються грошовими одиницями, які ще нещодавно здавалися потрібними. Напевно, що це не просто бухгалтерська оптимізація, а маркер того, як змінилася сама “ціна” грошей у нашому житті.
