Війна, попри всю свою моторошність і руйнівний вплив, стимулює творчу активність митців слова. Відкриває перед письменниками глибокі, контраверсійні теми для осмислення, дає матеріал для художніх пошуків і спонукає переосмислювати життя крізь призму трагедій. На сторінках документалістики, есеїстики та художньої прози оживають історії, сповнені болю, втрат і надії. Вони відтворюють як індивідуальні долі, так і масштабні події сучасності.
Статистика свідчить про стабільне зростання кількості виданих книжок протягом трьох років війни. Збільшується також інтерес читачів до воєнної літератури, яка стає відображенням національного досвіду та культурного опору. Українські видання знаходять свого читача не лише в Україні, а й далеко за її межами, пробуджуючи цікавість до української культури та історії у світі.
Тішить, що культурні інституції продовжують підтримувати талановитих митців слова. З цього приводу письменник Сергій Жадан колись влучно зауважив: “Книжкові премії — це як вітаміни для літератури”. І дійсно, митці наразі потребують вітамінної підтримки, як ніколи.
Став відомим переможець премії імені Юрія Шевельова
Премію імені Юрія Шевельова за найкращу українську книгу есеїстики цьогоріч здобув письменник Мирослав Лаюк, який представив свою роботу “Бахмут”. Ця книга була відзначена за глибокий погляд на людські історії та події, що відбуваються на тлі воєнного сьогодення України.
Переможців оголосили 17 грудня, у день народження Юрія Шевельова — видатного мовознавця, історика української літератури та есеїста. Урочиста церемонія нагородження відбулася у Києво-Могилянській бізнес-школі.
У своїй промові Мирослав Лаюк поділився своєю візією літератури у сучасному контексті:
“Ця книга, хоч і названа іменем міста, присвячена людям. Для мене книжки в цей час — це фундамент, який записує нашу історію. Часто з-за кордону чуєш, що Україна — хитка, невизначена країна. Але саме такі книжки показують, хто ми є, і допомагають створювати цей фундамент“.
“Бахмут” — це книга репортажів та есеїв видавництва Ukraїner. Вона представляє історію міста Бахмут, реалії війни, непоправні людські втрати, розв’язує складні питання пам’яті та забуття.
Мирослав Лаюк відомий також своїми романами “Баборня”, “Світ не створений” та “Залізна вода”, а також збірками поезій “Осоте!”, “Метрофобія” і “Троянда”. Письменник брав участь у численних поетичних фестивалях та літературних заходах різних країн світу, зокрема в Південній Африці, Австрії, Хорватії, Чехії, Литві, Польщі. Його творчий доробок перекладено більш ніж десятьма мовами та опубліковано за кордоном.
Книгу року оголосило й ВВС
Прикметно, що видання Лаюка цьогоріч здобуло ще одну престижну перемогу: увійшло до числа фіналістів престижного конкурсу “Книга року BBC-2024”. Наприкінці листопада журі літературної премії “Книга року BBC-2024” оприлюднило короткі списки номінантів: з 40 книжок, номінованих на цю премію, до фіналу потрапили 15. А 12 грудня підбила підсумки Конкурсу. Книгою року стала збірка короткої прози “Мої жінки”
Ця книга – мозаїка проникливих та емоційно насичених історій-наративів про життя жінок у часи війни. Їх доповнюють ілюстрації, створені художницями після початку повномасштабного вторгнення. Ці роботи не лише відображають власний досвід мисткинь, а й гармонійно переплітаються з короткими новелами авторки, перетворюючи “Мої жінки” на символічну історію всіх українських жінок у цілому.
Головна редакторка BBC News Україна та очільниця журі премії Марта Шокало, вітаючи переможницю, зазначила: “Чуттєві замальовки Юлії Ілюхи, що торкаються душі, життя та смерті жінок під час війни, створюють сильні та незабутні образи“.
За весь час існування Премії до її довгих списків потрапило 617 українських книжок.
Фахівці Українського інституту книги, використовуючи аналітичні сервіси YouControl та youcontrol.market, дослідили фінансові показники книговидавничих і книготорговельних підприємств. З’ясувалося, що у 2023 році видавці значно покращили свої фінансові результати: їхній річний дохід від реалізації книжкової продукції подвоївся порівняно з невдалим 2022 роком і перевищив показники довоєнного 2021 року більш ніж на третину. В 2024 році обсяги продовжили зростати. Як бачимо на інфографіці, майже кожне з найбільших українських видавництв цьогоріч продемонструвало збільшення обсягів виторгу у грошовому еквіваленті.
Однак це зростання значною мірою узалежнюється ціновою політикою, адже собівартість видання книг залишається високою через інфляцію та економічні виклики. Можемо це також побачити на нашій інфографіці.
Малі видавництва демонструють найгірші фінансові результати серед учасників книжкової галузі. Однак саме вони є двигуном творчого розвитку: створюють значну частину впливового контенту, освоюють нові жанри та теми, ризикують публікувати молодих авторів, тим самим забезпечуючи різноманіття, що є критично важливим для креативного сектору.
Якщо держава прагне зберегти цю унікальну складову книжкового ринку, необхідно розробити спеціальні механізми підтримки малих видавництв та передбачити їхнє відповідне фінансування.
Читають за кордоном
Попит на українську літературу за кордоном, особливо в європейських країнах, значно зріс за останні роки. Згідно з даними Українського інституту книги, кількість перекладених українських книжок зросла з приблизно 48 у 2013 році до понад 120 у 2021 році. У 2022 році цей показник збільшився до понад 230, що свідчить про подвоєння попиту на українські книги за кордоном
Серед найпопулярніших українських авторів за кордоном — Сергій Жадан (на його книги продано понад 14 ліцензій), Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Андрій Курков та Тетяна Малярчук.
Українські видавництва промоціюють себе, активно беручи участь у міжнародних книжкових ярмарках. Протягом 2023 року національні стенди України були представлені на ярмарках у Вільнюсі, Болоньї, Лондоні, Лейпцигу, Варшаві та Буенос-Айресі. У 2024 році наші книговидавці взяли участь на ярмарках у Шарджі, Барселоні та Франкфурті. Зокрема, в ході проведення Франкфуртського книжкового ярмарку постало питання: наскільки розвиненою у нас є книжкова дипломатія? І якою може бути її роль у просуванні наших цінностей, нашого світогляду, нашої геополітичної позиції.
Зокрема, на Франкфуртському книжковому ярмарку 2024 року український стенд представив понад 300 книжок від 30 видавництв, що позначилося на налагодженні міжнародних контактів та збільшенні кількості перекладів українських творів.
Зростання попиту на українську літературу та активна участь у міжнародних заходах відкривають нові можливості для українських видавців, зокрема через переклади та розширення присутності на світовому ринку.
