ІА “ФАКТ” вже писав про 5 шокуючих прогнозів, які визначатимуть стан світової економіки в поточному році. В інформаційному полі активно дискутуються триваюча енергетична криза, глобальна продовольча безпека, інфляція та зростання вартості життя, довгострокові економічні наслідки війни в Україні для всього світу. Розглянемо деякі з макроекономічних тенденцій, що висвітлюються сьогодні експертами.
Посилення енергозалежності Європи та Азії
Війна порушила постачання енергоносіїв з росії, що призвело до різкого зростання цін на нафту і газ по всьому світу. Деякі експортери нафти – наприклад, країни Близького Сходу та Африки, можуть виграти від зростання цін на нафту. Неможливо переоцінити вплив цієї кризи на підприємства, домогосподарства та економіку Європи й Азії.
Зростання цін на енергоносії та збої в ланцюгах поставок особливо сильно впливають на Європу, яка сильно залежить від імпорту енергоносіїв з росії. Економіка інших великих імпортерів нафти – Японії, Індії, і Південної Кореї – сильно залежить від імпорту енергоносіїв. Серед фінансових викликів, спровокованих зростанням цін на нафту, можуть виявитися збільшення бюджетного і торгового дефіциту, порушення торгового балансу та економічна стабільність як така (інфляція, падіння купівельної спроможності та ін.).
Очевидно, що зростання цін на нафту, газ та інші енергоресурси призводить до збільшення витрат на виробництво і транспортування товарів. Високі ціни на енергію чинять тиск на підприємства, які змушені перекладати частину витрат на споживачів. Це неминуче провокує загальне зростання цін на товари та послуги.
Інфляція і зростання вартості життя
Війна порушила глобальні ланцюги поставок, що призвело до нестачі та затримок у різних галузях. Очевидний вплив цього на виробництво, торгівлю та економічне зростання. Збільшення цін на сільськогосподарські продукти – пшеницю, м’ясо і молоко, – впливає на інфляцію. Якщо фермери стикаються зі зростанням цін на добрива, паливо або транспорт, вони можуть підвищити ціни на свою продукцію. Це також впливає на кінцеві ціни для споживачів.
Зростаючий ризик голоду і нестачі продовольства в країнах, що залежать від імпорту з України
Війна також порушила ланцюги постачання продовольства з України, яка є великим експортером зерна та інших сільськогосподарських продуктів. Це особливо відчутно в країнах, які сильно залежать від імпорту цих товарів. Більш різке підвищення цін на продовольство і паливо може збільшити ризик заворушень у деяких регіонах, від Африки до Латинської Америки, а рівень продовольчої безпеки може знизитися.
Порушення торгівлі та логістики
Сусідні з Україною країни відчувають збої в торгівлі, грошових переказах і поставках. Крім того, приплив біженців з України чинить тиск на їхню економіку та інфраструктуру. Зміни валютних курсів можуть вплинути на вартість імпортованих продуктів. Якщо національна валюта девальвується, вартість імпорту зростає, що може призвести до інфляції.
Волатильність на ринках
Війна викликала зниження ділової довіри і зростання невизначеності, що призвело до волатильності на фінансових ринках. Волатильність, як міра варіативності цін активів або фінансових інструментів протягом певного періоду часу, у цьому контексті відображає великі коливання цін у короткі проміжки часу. Це може призвести до посилення відтоку капіталу з країн з ринком, що формується, оскільки інвестори прагнуть уникнути підвищеного ризику та нестабільності.
Довгострокові економічні та геополітичні наслідки
Серед довгострокових економічних наслідків війни – безперервна шкода інфраструктурі України, втрата робочої сили і скорочення інвестицій.
Війна може докорінно змінити світовий економічний і геополітичний порядок у разі зсуву в торгівлі енергоносіями, перебудови ланцюжків поставок, фрагментації платіжних систем і перегляду країнами структури валютних резервів. Зростання геополітичної напруженості ще більше підвищує ризики посилення економічної роздробленості, особливо у сфері торгівлі та технологій.
Війна може порушити наявні ланцюги поставок, що вплине на світову торгівлю та економічну інтеграцію. Зміни в торгівлі енергоносіями, логістиці і структурі валютних резервів можуть відбутися через кілька механізмів. У разі зміни умов торгівлі енергоресурсами (наприклад, зсуву в постачанні нафти і газу), світова економіка може переоцінити свої залежності та перерозподілити резерви. Війна може зруйнувати усталену систему логістики, що вплине на світову торгівлю та економічну інтеграцію. ]Вірогідний розподіл платіжних мереж між країнами може вплинути на фінансові потоки та валютні резерви.
Ці фактори можуть спричинити глибокі зміни у світовій економіці та геополітиці, і оцінити їхні наслідки складно. Однак уже наразі очевидно, наскільки війна в Україні визначає нестабільність світової економіки і може мати довгострокові наслідки.
Згідно з базовим прогнозом, у 2024 і 2025 роках світова економіка й надалі зростатиме темпами на 3,2%, що відповідає тим самим темпам, що й у 2023 році. Деяке прискорення очікується в країнах із розвиненою економікою, тоді як країни з ринком, що формується, і країни, що розвиваються, можуть уповільнити своє зростання. Глобальна інфляція також знижуватиметься, і країни з розвиненою економікою повернуться до своїх цільових показників інфляції. Загалом, вже можна констатувати, що світова економіка продемонструвала дивовижну стійкість, незважаючи на підвищення процентних ставок центральними банками з метою відновлення стабільності цін.
Чому зростає ВВП?
Війна в Україні має значний негативний вплив на світову економіку. Вона призвела до зростання цін на енергоносії та продовольство, порушила ланцюги поставок і підірвала ділову довіру. Це призвело до зниження зростання і підвищення інфляції в багатьох країнах.
Разом з тим, світове ВВП росте і Міжнародний валютний фонд (МВФ) прогнозує його зростання на 3,1% у поточному році. Виникає закономірне питання: як на фоні економічних потрясінь, спричинених війною, відбувається збільшення цього показника у цілій низці країн?
Війна в Україні змусила багато держав збільшити свої оборонні бюджети. ІА”ФАКТ” надавав відповідну інфографіку з цього питання.
Зростання витрат на озброєння позитивно вплинуло на ВВП, оскільки державні витрати є компонентом сукупного попиту, що стимулює економічну активність. Спрацював ефект мультиплікатора: кожен долар, витрачений на оборону, згенерував додаткові витрати в інших секторах економіки через створення робочих місць та підвищення доходів. Інвестиції у військові технології призвели до розробки нових технологій, які можуть знайти застосування в цивільному секторі. Це сприяє загальному технологічному прогресу та підвищенню продуктивності економіки.
Тетяна Морараш
