Нещодавнє дослідження зафіксувало парадокс: навіть коли 77% щомісячного бюджету українців “з’їдають” базові потреби, 44% опитаних усе одно планують витратити на святкові покупки до 25% свого доходу. А за останні 10 днів року ми робимо майже 5% річних витрат на продукти, тобто за півтора тижня купуємо їжі приблизно стільки ж, скільки в будь-який інший місяць року.
Це історія не про надлишковий достаток, а про те, як люди живуть у режимі жорсткої економії, але вперто тримаються за свята як за рідкісний простір нормальності й радості – навіть ціною ризиковано високих витрат, які потім розтягуються на кілька місяців у вигляді боргів і відкладених покупок.
Далі розберемося, хто саме витрачає “до 25%”, з чого складається святковий бюджет, за рахунок чого українці “викроюють” ці гроші і як кредити та “покупка частинами” перетворюють один вечір за столом на довгий фінансовий шлейф.
Хто насправді витрачає “до 25%”: не абстрактний українець, а конкретні сім’ї
Опитування показують, що у більшості опитаних святковий бюджет укладається у 1–5 тисяч гривень. Лише частина домогосподарств виходить у діапазон 5–10 тисяч і вище – там найбільше працівників комерційних компаній, власників бізнесів і людей з вищими доходами. За цифрою “44% до 25%” стоять кілька різних типів родин.
По-перше, це “середній клас міста”, що має стабільний дохід і обережніше витрачає. Це офісні працівники банків, ІТ, великих компаній, сфери послуг, держслужбовці обласних центрів і Києва, власники малого й середнього бізнесу. Для людини з доходом 25–30 тисяч гривень 25% – це 6–7,5 тисячі. Це вже боляче, але не катастрофічно: витрати можна “розмазати” по акціях, кешбеках, купонах і оплаті частинами.
Опитування споживачів показують, що покупці активно користуються кешбеком, промокодами й безвідсотковими розстрочками, особливо коли купують техніку, одяг та косметику. У таких родин зазвичай довгий список людей, яких треба привітати: діти, батьки, хрещеники, колеги. Частина подарунків доповнюється благодійними внесками: для заможних домогосподарств донати дедалі частіше стають такою ж обов’язковою статтею, як “подарунки дітям”.
Інша категорія – молоді сім’ї з, для яких в пріоритеті – діти, а не комфорт дорослих. 30-40-річні батьки, як правило, мають школярів і підлітків. Саме вони в опитуваннях найчастіше ставлять дитячі товари в пріоритет. Якщо сукупний дохід сім’ї 20–25 тисяч гривень, 25% – це 5–6 тисяч. У реальності це один-два “великі” подарунки дитині, мінімальний алкоголь, відносно скромний святковий стіл.
Щоб вкластися в ці рамки, такі родини починають купувати заздалегідь, ловлять знижки, переходять в онлайн, де простіше порівнювати ціни, і активно користуються безвідсотковою оплатою частинами. Для більш як половини покупців розстрочка без переплат стала вирішальним аргументом на користь того чи іншого магазину. Формально це не кредит, але психологічно дозволяє “збільшити” чек, розтягнувши його на кілька місяців.
Особливу категорію складають родини з невисоким доходом, пенсіонери, внутрішньо переміщені особи та сім’ї військових. Інша реальність починається там, де пенсія або соціальна виплата становить 6–8 тисяч гривень. Тут 25% – це 1,5–2 тисячі. Для багатьох пенсіонерів, внутрішньо переміщених осіб та сімей військових, які втратили частину доходу, ця сума – жорстка стеля, а не комфортний ліміт.
Опитування про фінансовий стан показують, що мінімум 9% родин не мають грошей навіть на їжу, а понад 30% можуть дозволити собі лише харчі без дорожчих покупок. У такій ситуації “до 25%” на свята часто означає дуже скромний стіл і практичні подарунки: теплий одяг, продукти та побутові дрібниці. Значна частина таких сімей “робить свято” завдяки гуманітарній допомозі, подарунковим наборам у школах, благодійним акціям, а не за рахунок великих витрат із власної кишені.
На іншому полюсі перебувають топ-менеджери, власники бізнесу й високооплачувані фахівці. Для них 10–15 тисяч гривень на свята можуть бути навіть менше ніж 20–25% місячного доходу. Саме ця група частіше виходить на чеки 10 тисяч і більше, причому значна частина витрат припадає на техніку, подорожі й дорогі подарунки.
Але в загальній структурі вони складають меншість. Вони підтягують угору середні суми, але не змінюють головної картини: навіть заможні сім’ї намагаються не “роздувати” частку свят у річному бюджеті, просто вкладаючи в ті самі 20–25% зовсім інші суми, ніж пересічні домогосподарства.
З чого складається святковий бюджет: їжа, подарунки, алкоголь, “дрібниці” і донати
Якщо перестати дивитися на “до 25% доходу” як на абстрактний відсоток і розкласти його на конкретні витратні рядки, структура виявляється досить простою. Базовий новорічний стіл для родини з чотирьох осіб два роки тому – салати, м’ясні та рибні страви, овочі, фрукти, хлібобулочні та кондитерські вироби, напої – коштував приблизно 2 879 грн, а якщо додати червону рибу та ікру, сума зростала до близько 3404 грн.
Для минулого новорічного столу Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” вже оцінював бюджетний варіант майже у 3594 грн, а святковий стіл з делікатесами – у 4333 грн, що на 24,8% і 27,3% дорожче відповідно, ніж роком раніше.
Окремо йде алкоголь. Навіть одна пляшка ігристого і одна пляшка міцного напою додають до чека ще 400–500 гривень, плюс приблизно 100 гривень – соки й газовані напої. У результаті до третини витрат на їжу можуть припадати не на базові продукти, а на делікатеси та алкоголь. Це перший кандидат на скорочення, коли інфляція і зростання тарифів стискають бюджет.
Подарунки: майже половина “святкового пирога”
Опитування агенції Postmen про зимові свята показують, що середній українець планує близько 2 560 гривень на подарунки і приблизно 1 986 гривень на святковий стіл. Фактично подарунки забирають близько половини святкових витрат, а їжа й напої – ще майже стільки ж.
У структурі подарунків перші місця стабільно займають діти й солодощі. За даними того ж опитування, 52,5% респондентів планували дарувати солодощі, майже третина – дрібні сувеніри. Це означає, що значна частина подарункового бюджету йде не на дорогі гаджети, а на недорогі, але відчутні для дитини речі: коробки цукерок, книжки, настільні ігри, піжами, м’які іграшки.
Дорослі здебільшого отримують “корисні дрібниці”: посуд, текстиль, косметику, аксесуари. Зазвичай це кількасот гривень на людину, а не великі покупки. Подарунковий бюджет таким чином розпорошується на багато невеликих транзакцій, але разом формує дуже відчутну частку витрат.
Одяг, косметика, декор, розваги: невеликий відсоток, але відчутний для гаманця
Окремий рядок – покупки “для себе”: новий светр, косметика, парфуми. Останніми роками українці загалом купують одяг і взуття рідше, але частіше обирають дорожчі й більш продумані покупки, переважно онлайн. Через це навіть один комплект одягу чи набір косметики може “з’їсти” помітну частину святкового бюджету.
Ялинка, гірлянди, декор додадуть ще кількасот гривень, але рідко друга така сама сума, як подарунки чи їжа. Дослідження показують, що понад 80% українців планують святкувати Новий рік і Різдво вдома, а зустріч у ресторанах чи на платних івентах – для одиниць. Це вкладається в ширшу картину: у середньому українські родини витрачають на дозвілля і туризм лише приблизно 3% бюджету, тоді як у багатьох країнах Євросоюзу ця частка сягає 15–20%. Тобто “свято” дедалі більше означає не подорож чи вихід у ресторан, а домашній стіл і подарунки в близькому колі.
Донати як новий обов’язковий рядок
Ще у 2022 році опитування фіксували, що двоє з трьох українців планували витратити частину новорічно-різдвяного бюджету на допомогу Збройним силам і постраждалим від війни. У 2023 році майже 70% респондентів казали, що закладають у святкові витрати благодійність, причому приблизно 80% з них спрямовують ці гроші саме на підтримку оборони.
Для частини опитаних, донати сягають до половини всіх святкових витрат. У дослідженнях зимових подарунків благодійні внески взагалі входять до трійки найпоширеніших “форм привітання” – поруч із солодощами та сувенірами. Це означає, що благодійність перестала бути “якщо щось залишиться” й перетворилася на повноправний рядок у тому самому кошторисі, де стоять діти, батьки і святковий стіл.
…Наступного разу ми розглянемо, як “до 25% на свята” б’є по гаманцю вже після 1 січня – від прострочених платежів до реальних сімейних драм. Бо, якщо відкинути емоції, стає видно, що святкові витрати в Україні – це не про “зайві” гроші, а про ще один невидимий тест на вразливість домогосподарств. Для когось це ще один рік без ремонту, для когось – відкладений візит до лікаря, для когось – новий мікрокредит “щоб діти мали свято”. І за цією чвертю доходу завжди стоїть не шопінг, а спроба хоч раз на рік прожити так, ніби війни й нестачі грошей не існує.
Тетяна Вікторова
