Під час війни діти в Україні опинилися в зоні підвищеного ризику не лише через обстріли чи евакуації, а й через цілеспрямовану роботу російських спецслужб, які намагаються залучати школярів до диверсійної діяльності. Найчастіше — через анонімні Telegram-канали, обіцянки легких грошей і відсутність усвідомлення наслідків. Міністерство освіти і науки спільно з МВС розробило перелік чітких рекомендацій для батьків і освітян. Їхня мета — допомогти вчасно розпізнати ознаки вербування та запобігти залученню дітей до злочинної діяльності. Документ створено в межах програми “Безпечна школа”, яка реалізується з 2022 року.
Що відбувається
У повідомленні міністерств зазначено, що в останні місяці зафіксовано зростання випадків, коли підліткам пропонують гроші за виконання простих, на перший погляд, завдань. Це може бути малювання графіті, розклеювання листівок, фотографування інфраструктурних об’єктів. Далі йде ескалація: підпали трансформаторів, відділень пошти, автомобілів військових. Контакт налагоджується через Telegram, дитину переконують, що вона лишається “у тіні”, обіцяють конфіденційність і винагороду.
За словами силовиків, ці дії координуються російськими структурами або місцевими агентиками, які працюють на ворога. Використовують дітей свідомо — як найменш захищену й найменш підозрювану групу.
Що мають помічати дорослі
Міносвіти та МВС закликають батьків і педагогів звертати увагу на зміни в поведінці дитини. Зокрема:
– з’являються кошти або техніка, походження яких підліток не пояснює;
– помітне зростання замкненості, небажання розмовляти про своє спілкування онлайн;
– нові знайомства, особливо через інтернет, які не мають пояснень;
– інтерес до тем, не характерних раніше — критична інфраструктура, військові об’єкти, вибухівка;
– згадки про “швидкий заробіток” чи можливість “легко підзаробити”.
У школі вчителі можуть помітити раптову відстороненість, відсутність на заняттях, погіршення успішності, агресію, або навпаки — надмірну скритність.
Що робити
Міністерства рекомендують не ігнорувати ознаки, не перекладати відповідальність одне на одного й не чекати, поки ситуація вийде з-під контролю. У документі зазначено кілька напрямів дій.
Для батьків — бути в курсі онлайн-життя дитини, не в сенсі тотального контролю, а як мінімум — знати, з ким і через які платформи вона спілкується. Також важливо пояснювати, що “заробіток” через невідомі джерела — це потенційно кримінальна історія, а не підробіток після школи. Варто проговорювати можливість вербування як явище — без моралізаторства, але з фактами.
Для освітян — проводити заняття з інформаційної безпеки та правової відповідальності, звертати увагу на поведінкові зміни, не боятися звертатися до правоохоронців, якщо є підозри.
Чому це важливо
Українські правоохоронці фіксують все більше випадків, коли підлітки виконують завдання, які класифікуються як терористичні або диверсійні. Частина таких справ уже розглядається в судах. І хоча часто мова йде про дітей 14–17 років, відповідальність — цілком реальна.
Нова інформаційна кампанія МОН і МВС має стати попередженням — не для “загального розвитку”, а як інструкція дій у конкретних обставинах. Бо найгірше — дізнатися, що дитина щось зробила, коли вже дзвонить слідчий.
