Як змінилися запити українців до психологів на третьому році повномасштабної війни: психотерапевт Ярослав Іванчишин про результати дослідження

У воєнний час зростає потреба людей у психологічній підтримці, адже війна стає потужним фактором, що змінює життя і психологічний стан людей. З кожним роком наслідки війни проявляються все помітніше, збільшуючи емоційне навантаження, яке несе кожен українець. Війна зумовлює трансформацію цінностей, переосмислення життєвих пріоритетів та змінює спектр запитів, з якими звертаються до психотерапевтів. Чим довше вона триває, тим більший емоційний тягар вона приносить, а разом із ним змінюються і емоційні потреби українців, їхні цінності та запити.

Як пояснює Ярослав Іванчишин, психотерапевт платформи Mental Help, яка була створена за ініціативи Глобального договору ООН в Україні, його команда має унікальну можливість простежити динаміку змін запитів українців завдяки масштабній роботі. З моменту початку активної роботи, у березні 2022 року, вони надали понад 20 тисяч консультацій, допомогли приблизно 4 тисячам людей. Такий великий масив інформації дозволяє помітити, як змінюються емоційні запити і потреби з часом.

На думку експерта, у перший рік війни, більшість звернень були пов’язані з гострим стресом, тривогою та страхом. Люди зверталися з пережитим болем, з глибоким відчуттям втрати домівок, безпеки та стабільності. Спогади про травмуючі події були свіжими, і кожен прагнув поділитися своєю історією, розповісти про те, через що він пройшов. У той період консультації здебільшого допомагали людям впоратися з травматичним досвідом, обробити свіжі емоційні рани, знайти способи подолати гостре відчуття болю та тривоги. Це був особливо важкий етап, коли психотерапевти працювали на те, щоб допомогти людям знайти спокій та рівновагу серед хаосу.

Проте з часом характер звернень став змінюватися. На сьогодні, на третьому році війни, запити набувають іншого характеру. За словами Іванчишина, тепер люди все частіше звертаються із глибшими питаннями, пов’язаними з переосмисленням сенсу життя, зміною життєвих цінностей, сімейними кризами та особистісними трансформаціями. Як пояснює фахівець, війна стає каталізатором таких змін, змушуючи людей замислюватися над тим, що для них справді є важливим. Люди шукають нові сенси, які допомагають не тільки адаптуватися до нових обставин, але й знайти міцну опору для подальшого життя, яке часто видається непевним і непередбачуваним.

На початку війни українці здебільшого обирали стратегії виживання, які дозволяли швидко реагувати на небезпеку, діяти у відповідь на зовнішні загрози та зосереджуватися на миттєвих потребах. Це були швидкі реакції, спрямовані на подолання гострих емоцій та забезпечення безпеки. Але зараз, як підкреслює Іванчишин, на третій рік війни, з’являється інший запит. Люди звертаються до терапії, шукаючи глибші і довгострокові стратегії, які допоможуть їм знайти внутрішню рівновагу, адаптуватися до життя в умовах постійної невизначеності та прийняти нові життєві виклики. Вони починають шукати способи жити навіть у ситуації, де стабільність та передбачуваність відсутні.

Іванчишин прогнозує, що в майбутньому, у міру стабілізації ситуації, ще більше людей буде потребувати допомоги у відновленні емоційних ресурсів, відновленні зв’язків з близькими та формуванні нових життєвих цілей. Психотерапія буде відігравати вирішальну роль не тільки у подоланні болю та травм, але й у побудові нових перспектив і опори на майбутнє.

Іванчишин також зазначає важливість підтримки навіть у надскладних умовах, адже тривалий стрес значно загострює наявні психічні розлади. Як підрахували у ВООЗ, близько 22% людей, які постраждали від воєнних конфліктів, мають психічні розлади, і Україна, на жаль, не є винятком. Це є серйозним викликом для команди Mental Help, але вони продовжують надавати консультації, навіть коли це потребує адаптації до складних умов, таких як відключення світла чи відсутність зв’язку. Бували випадки, коли психотерапевти проводили консультації на заправках, використовуючи мобільний інтернет і павербанки, щоб не залишити клієнтів без допомоги.

На думку Іванчишина, психотерапія зараз – це не просто спосіб зменшити психологічний тиск чи пережити травматичні події. Вона стає ключовим ресурсом для людей, які відчувають втрату стабільності, допомагає віднайти внутрішню опору, щоб не залишитися наодинці зі своїм болем та горем. Війна забирає багато, але не повинна позбавляти людей права на психологічну допомогу, особливо коли вони стикаються з безпрецедентними викликами.

“Тривалий стрес загострює наявні психічні розлади. Ми щодня бачимо такі випадки, коли тривога, депресія та посттравматичний стресовий розлад стають повсякденною реальністю для багатьох.

За даними ВООЗ, близько 22% людей, які постраждали від конфліктів, страждають на психічні розлади, і, на жаль, Україна не є винятком.

Особливо важливий момент – це те, як ми продовжуємо працювати навіть у складних умовах. Незалежно від того, чи це відключення світла, чи відсутність зв’язку, ми намагаємося не підвести клієнтів, які потребують нашої підтримки. Бувало, що консультації проводилися навіть на заправках, з використанням мобільного інтернету та павербанків”, – вважає експерт.

Ярослав Іванчишин наголошує, що звернення до терапії є важливим кроком для кожного, хто відчуває, що йому важко впоратися самотужки.  Кожен заслуговує на підтримку та розуміння, особливо в такі непрості часи, коли майбутнє видається непевним.