Які ділянки фронту РФ планує атакувати влітку: аналіз військового експерта Олександра Карпюка

Літо 2025 року викликає особливу тривогу як для українських військових, так і для суспільства загалом. Накопичення російських сил, масовані атаки на інфраструктуру, активізація дронових обстрілів, а також спроби прориву на кількох напрямках формує запитання: чи планує Росія масштабний наступ? Військовий  аналітик Олександр Карпюк надав свою оцінку майбутнім подіям.

Суми — не ціль, а пастка: тактика обходу й руйнування інфраструктури

Олександр Карпюк аналізує логіку російських дій не через формальні повідомлення, а динаміку бойових операцій на конкретних напрямках. За його оцінками, плани Кремля на літо охоплюють три основні тактики: обхід міст замість штурмів, спроби вийти на оперативний простір у глибині Дніпропетровщини та створення тиску на інших ділянках фронту з метою розтягування українських резервів.

Карпюк зазначає, що попри поширене уявлення про можливість штурму Сум, насправді така операція не входить у першочергові завдання РФ. Він вважає, що російське військове керівництво змінило підхід до міст після низки дорогих і безрезультатних спроб прямого захоплення. Тепер мета — зробити місто непридатним для життя, позбавити його електрики, води, зв’язку й обійти, залишивши за собою мертву зону.

Аналітик наводить приклади Селидового, Новогродівки й частково Покровська, де ця тактика вже була застосована: росіяни знищили комунікаційну інфраструктуру, але в самі міста не заходили, натомість оминали їх. У випадку з Покровськом, як зазначає він, ситуація залишилася частково незавершеною, однак місто фактично перестало функціонувати. На його думку, така ж логіка спостерігається зараз щодо Сум. Експерт звертає увагу, що хоча українські сили зуміли зупинити просування противника, поки що складно оцінити, наскільки тривалим буде цей успіх.

Прорив на Дніпропетровщину — пошук слабкого тилу

Одним з головних стратегічних напрямків літа, за словами Карпюка, є намагання РФ вийти на оперативний простір у напрямку Дніпропетровської області. Він наголошує, що це пов’язано не лише з географією, а й з особливостями української оборонної структури: на відміну від Донеччини, де протягом років вибудовувалась система спостереження, розвідки та координації в окремих секторах, Дніпропетровщина не має таких укріплень.

Карпюк пояснює, що в разі прориву лінії фронту росіяни можуть спробувати розвинути наступ уже в районі Павлограда або навіть Дніпра, використовуючи бронетехніку та піхоту, які останнім часом вони ретельно зберігають. За його словами, саме тому нині спостерігається менше масованих кидків броні — РФ намагається накопичити сили для вирішального прориву.

“Вихід на оперативний простір в Дніпропетровську область. Бо дрони ефективні в визначеному секторі, де є система координації, розвідки, та стримування в окремому квадраті. Якщо ж вони вирвуться на Дніпропетровщину – ну там немає таких позицій та системи яку роками будували у Донецькій області. Дрони дронами, але буде вирішувати броня та жива сила. В них є і те, і інше, броню вони останній час не просто ж так бережуть. Вихід на оперативний простір “коробочок” та мотоциклів – будемо їх ловити вже під Павлоградом чи Дніпром”, – зазначає експерт.

Харківська і Запорізька області: стратегія розпорошення українських резервів

Ще одним елементом літнього плану Карпюк вважає одночасні спроби наступу на інших напрямках — зокрема, можливу активізацію у Харківській і Запорізькій областях. Він зауважує, що ці дії мають на меті не стільки прорив, скільки відтягування українських сил і резервів із більш загрозливих ділянок. Такий підхід, на його думку, є типовою для російського командування спробою змусити українське командування реагувати на кілька загроз водночас, знижуючи ефективність оборони.

Олександр Карпюк звертає увагу на те, що наразі ці наміри противника не дали очікуваного результату — українська армія утримує позиції, а розтягування сил не призвело до катастрофічних наслідків. Проте він підкреслює, що тримати лінію фронту за такої моделі — виснажливе завдання, і літо може виявитися ключовим у плані витримки й стратегічного балансування.

Карпюк вважає, що дії РФ цього літа підкорені чіткій логіці: уникнення великих боїв у містах, пошук слабких місць для прориву та постійний тиск на широку лінію фронту. Він зазначає, що російська армія змінила методи, адаптувалася до контрдронових систем і намагається діяти менш відкрито, з урахуванням попередніх провалів.