Законодавчі ініціативи щодо безпеки часто викликають дискусії, але коли вони торкаються основоположних прав людини, питання стають ще гострішими. В Україні розгортається скандал навколо законопроєкту №11031 про відеоспостереження в громадських місцях.
Цей документ, за словами політичного експерта Володимира Яворського, майже повністю наслідує стандарти Китаю та Росії, але при цьому не враховує жодних міжнародних норм захисту прав людини. Таке законодавство, застерігає Яворський, може стати перешкодою на шляху інтеграції України до Європейського Союзу. Чи готова Україна змінити свої цінності в обмін на безпеку, і чи справді це сприятиме безпеці, чи стане інструментом контролю?
Експерт вважає, що Україна ризикує втратити свій європейський вектор розвитку через спроби впровадити законодавство, яке відповідає авторитарним стандартам. Законопроєкт №11031, внесений Міністерством внутрішніх справ за підтримки народних депутатів, передбачає відеоспостереження в громадських місцях із використанням біометричних даних. Однак у ньому зовсім відсутні положення, які б гарантували захист прав людини. На думку Володимира Яворського, такий підхід є безпрецедентним, оскільки зазвичай хоча б мінімальні стандарти прав людини враховуються, навіть у суперечливих законопроєктах. У цьому випадку — повне ігнорування базових прав.
Законопроєкт надає право здійснювати не лише відеоспостереження, але й автоматичне розпізнавання облич і зіставлення інформації з іншими державними реєстрами. Це фактично створює можливість тотального контролю за громадянами, дозволяючи відстежувати пересування кожної людини в публічних місцях. Зібрані дані можна використовувати для політичного тиску, пошуку компромату або економічних маніпуляцій. Така система відстеження, на думку експерта, може стати інструментом боротьби проти опонентів влади та бізнес-конкурентів.
“Проєкт створює систему тотального стеження за всіма громадянами, оскільки дозволяє не тільки відеоспостереження, а й ідентифікацію осіб за біометричними даними, автоматичне звірення даних з іншими реєстрами. Фактично можна за короткий час зібрати інформацію про пересування будь-якої людини публічними просторами й усе це передивлятися, коли потрібно. Це можна використовувати проти політичних опонентів, бізнес-конкурентів, пошуку компромату тощо.
Висновок парламентського Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу: проєкт закону суперечить цілям Угоди про асоціацію та міжнародно-правовим зобов’язанням України, а також acquis (правова система. — ред..) ЄС.
Фінансового обґрунтування немає взагалі. Але це окрема історія, дуже раджу для розслідування журналістам. Ще за кілька років до війни МВС розпочинає експериментальний проєкт, за яким на багато мільйонів доларів закуповує китайське обладнання для відеоспостереження. Журналісти “Схем” раніше згадували й про те, що використовувалося і російське обладнання. Тобто, вони закуповують китайські камери та обладнання, які, наприклад, у США заборонено закуповувати через загрозу національній безпеці. Упевнений, що в цих процедурах щодо обладнання можна знайти багато цікавого й, можливо, навіть корупційного, це не сприяє національній безпеці. І кожного наступного року ми будемо платити мільйони на реалізацію цієї системи.
Попри все це, заступник міністра МВС Леонід Тимченко публічно виступає і просуває законопроєкт. Як на мене, то є великі питання до професійної придатності людей, які не просто це розробили, а й зареєстрували в парламенті, а тепер просувають, бо це існування абсолютно на іншій планеті та в іншій системі цінностей”, – вважає експерт.
Експерт висловив свою особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції.
