Війна, розв’язана Росією проти України, стала визначальним моментом для всього світового порядку. Вона створила численні загрози не лише для України, а й для стабільності всього європейського континенту. Цей конфлікт змусив європейські країни переглянути свої підходи до питань безпеки, економіки та зовнішньої політики. Одночасно, агресія Росії суттєво прискорила процеси інтеграції України до НАТО та Європейського Союзу. У такій ситуації лідерство в ЄС стає одним із ключових чинників, які визначатимуть розвиток подій. Головування Польщі в ЄС, яке розпочнеться 1 січня 2025 року, є важливим шансом для України, що дозволяє розраховувати на додаткову підтримку, поглиблення співпраці та просування на шляху до членства у ЄС.
Водночас перед Україною та її партнерами стоїть низка серйозних викликів, серед яких необхідність збереження єдності Заходу, подолання внутрішніх суперечностей у ЄС та зміцнення двосторонніх відносин з ключовими країнами-партнерами, такими як Польща. З цього приводу свою точку зору висловив голова правління Фундації ім. Стефана Баторія, соціолог, польський експерт, публіцист та політолог Едвін Бендик.
Зовнішні ризики та виклики
Едвін Бендик підкреслив, що одним із головних зовнішніх ризиків для України сьогодні є ситуація в Сполучених Штатах. Стратегія президента України Володимира Зеленського спрямована на те, щоб переконати президента США Джо Байдена залишити історичну спадщину у вигляді перемоги України у війні. Ця концепція, відома як “Biden Legacy”, має стати основою для підтримки України у цей критичний період. Водночас ключовими стануть події після виборів у США до моменту складання присяги новим президентом. Якщо Дональд Трамп переможе на виборах, існує значний ризик ослаблення американської підтримки України.
У Європейському Союзі також відбуваються важливі зміни — формування нового складу Єврокомісії у грудні 2024 року. Попри загальні декларації про продовження підтримки України, внутрішні проблеми у ключових країнах ЄС, таких як Франція та Німеччина, ускладнюють політичний маневр. Нещодавні вибори до Європарламенту показали, що проросійські сили посилюють свої позиції, що може створити додатковий суспільний тиск щодо необхідності завершення війни.
За словами експерта, на фронті наразі жодна зі сторін не має достатніх сил для прориву, що зумовлює потребу у політичному вирішенні конфлікту. Для досягнення такого рішення необхідна одностайність Заходу, продовження військової підтримки України, а також згода на використання західної зброї на території Росії. Лише тоді може бути змінено стратегічний баланс на користь України, що змусить Кремль переглянути свої цілі.
Польсько-українські відносини: парадокси та перспективи
Попри значну підтримку з боку Польщі, останнім часом у відносинах двох країн спостерігається напруження, пов’язане з історичними питаннями, такими як Волинська трагедія. Українська сторона не очікувала, що це питання постане саме в розпал війни, коли на кону стоїть майбутнє країни. Проте, як зазначає Бендик, ці історичні розбіжності не впливають на військову підтримку України з боку Польщі. Вирішення цих питань потребує політичного рівня домовленостей, щоб уникнути використання історичних тем у внутрішніх політичних процесах, наприклад, під час виборчих кампаній у Польщі.
Щодо ставлення Польщі до вступу України в ЄС, Едвін Бендик наголошує, що стратегічно Польща повністю підтримує розширення ЄС за рахунок України, хоча в короткостроковій перспективі цей процес може викликати певний супротив через економічні ризики.
Європейська інтеграція України: виклики та перспективи
Шлях України до ЄС є тривалим процесом, що потребує значної адаптації до норм і стандартів Євросоюзу. У цьому контексті Польща може стати важливим союзником, адже має досвід успішної інтеграції, подолання корупції та трансформації державного управління. Як свого часу Польща, Україна також стикається з необхідністю зміцнення прозорості влади та верховенства права, що є ключовими вимогами ЄС.
Щодо вступу до НАТО, ситуація є дещо іншою. Україна демонструє здатність адаптуватися до стандартів Альянсу, а також унікальний бойовий досвід. Однак це питання потребує політичного рішення з боку країн-членів НАТО.
Головування Польщі в ЄС: можливості для України
Під час головування Польщі в ЄС важливо розпочати переговори за першим кластером вимог, що включає питання верховенства права, прозорості влади та боротьби з корупцією. Це стане сигналом для Європи про рішучість України в процесі інтеграції.
Крім того, під час головування Польщі у ЄС мають бути розроблені бюджетні стратегії Союзу на наступні 7 років, які визначатимуть фінансові можливості для підтримки процесу розширення. Успіх цих ініціатив залежатиме від злагодженості дій як України, так і Польщі.
Роль Польщі як головуючої країни в ЄС у першому півріччі 2025 року є важливою можливістю для України. Попри всі виклики, такі як внутрішні проблеми в ЄС, зміни у США та ризики, пов’язані з війною, спільні зусилля можуть забезпечити успішний старт інтеграційних процесів. Це глобальне “вікно можливостей” потребує як стратегічної підготовки, так і чіткої політичної волі з обох сторін.
