Доля такого простого, буденного, але водночас інтернаціонально популярного продукту, як яйце, останнім часом складається доволі драматично — і в Україні, і в США. Так, в Америці яйця стали епіцентром політичного скандалу, де згадки про них пролунали в розслідуваннях проти Дональда Трампа, а в Україні цей базовий продукт опинився в центрі гучного антимонопольного провадження, що може змінити правила гри на ринку.
Картель на яйцях: АМКУ розслідує змову гігантів ринку на тлі цінового шоку для українців
На початку червня стало відомо, що Антимонопольний комітет України відкрив офіційне провадження проти двох найбільших гравців ринку курячих яєць — компаній “Авангард” та Ovostar Union. Обидві структури підозрюють у змові під час формування роздрібних цін на один із ключових продуктів споживчого кошика.
Як повідомили в АМКУ, підставою для початку розслідування стало аномальне зростання цін на яйця в жовтні минулого року. Восени українці зіткнулися з різким стрибком вартості продукту, що традиційно вважається доступним: середня ціна десятка яєць у деяких регіонах перевищила 70 гривень. У відповідь на скарги споживачів та аналіз цінової динаміки Комітет цьогоріч у квітні звернувся до десятки найбільших виробників з офіційними рекомендаціями — утриматися від дій, які можуть порушувати правила конкуренції.
Антимонопольний комітет береться за найгучнішу справу в агросекторі останнього року: слідом за перевіркою звітів, витрат і цінової політики Комітет почав розслідування можливого змови між найбільшими виробниками яєць в Україні — “Авангардом” олігарха Бахматюка та Ovostar Union бізнесменів Бєлікова і Вересенка. Обидві компанії контролюють значну частку ринку й могли штучно завищувати ціни або свідомо їх “тримати”, аби зірвати додатковий прибуток на базовому продукті, який є критично важливим для мільйонів українців.
У Мінагрополітики зростання ціни пояснили низкою об’єктивних чинників. По-перше, восени традиційно знижується несучість: кури реагують на коротший світловий день та похолодання. Це звичайний сезонний фактор, який зменшує кількість яєць на ринку.
По-друге, виробники зіткнулися з різким подорожчанням кормів. За даними ринку, ціни на пшеницю, кукурудзу й соняшниковий шрот зросли на 60–80% порівняно з попереднім роком. По-третє, собівартість виробництва зросла не лише через корми. Ударили також тарифи на електроенергію, подорожчання логістики, ветеринарії й упаковки.
Та чи пояснює це таке синхронне та стрімке зростання цін у всіх великих торгових мережах майже одночасно? Ось тут і виникли сумніви в Антимонопольного комітету, який відкрив офіційне розслідування. Адже навіть у сезон високих витрат ринок має залишатися конкурентним, а не діяти “в один голос”.
У Комітеті наголошують: яйце — не делікатес, а продукт першої необхідності. Українці щороку споживають понад 11 мільярдів яєць, і половина з них надходить саме з промислових птахофабрик. Тобто під підозрою — не просто окремі компанії, а вся логіка формування ціни на яйця в Україні. І якщо дві з трьох найбільших фабрик — “Квочка” та “Ясенсвіт” — діють узгоджено, це вже не конкуренція, а картель.
Не вперше під прицілом: “Авангард” знову у центрі цінового скандалу
Напередодні війни “Авангард” також потрапив у гучну історію. Компанія без дозволу АМКУ придбала кілька птахофабрик, що дало їй майже 40% ринку яєць — значно більше, ніж дозволено законодавством (ліміт — 35%). Регулятор розцінив це як порушення конкуренційного законодавства й оштрафував структури бізнесмена Олега Бахматюка на понад 10 мільйонів гривень.
Не вперше Комітет звертає увагу і на саме ціноутворення. Восени 2022-го українці вже дивувалися різкому здорожчанню яєць, хоча кури ті ж самі, корму вистачає, а сезонністю це не поясниш? АМКУ тоді ініціював дослідження ринку, щоб з’ясувати, чи справді є підстави для зростання. Компанії традиційно пояснювали ситуацію “воєнною економікою”, втратою поголів’я та зростанням витрат, але АМКУ не поспішав приймати це за чисту монету.
Тепер спостерігаємо новий виток. Ті ж фігуранти, схожий стрибок цін у жовтні 2024-го. Аналогічні аргументи: корм, сезон, війна. АМКУ зібрав детальні господарські показники, порівняв цінову поведінку гравців, і цьогоріч у травні оголосив: є підозри у змові.
У попередніх кейсах справи часто завершувалися штрафами. Проте АМКУ може не лише накладати фінансові санкції, а й домагатися усунення наслідків порушень — наприклад, зниження цін або навіть примусового розподілу ринкових часток. У разі оскарження компаніями рішень у судах, все залежить від якості доказової бази: чи зможе АМКУ довести саме “узгодженість” дій.
Роль третіх гравців
Попри те, що в розслідуванні Антимонопольного комітету фігурують одразу два найбільших гравці ринку курячих яєць — “Авангард” та Ovostar Union, третю компанію з “великої трійки” — Inter Edinstvo (ТМ “Це – Яйце!”) — у справі чомусь не згадано. Або компанія не підпала під критерії, що викликали підозру: синхронне підняття цін, схожа динаміка по регіонах, ідентичні пояснення для ринку, — або ж її частка в загальному підвищенні цін була незначущою.
Це не означає, що Inter Edinstvo взагалі залишилася осторонь. АМКУ ще у квітні звернувся із запитами до десяти найбільших виробників — і майже напевно компанія з брендом “Це – Яйце!” була серед них. Наразі все вказує на те, що саме “Авангард” і Ovostar Union синхронізувалися найбільше: обидва ринкові гравці одночасно підняли ціни минулої осені, а згодом — майже однаково пояснили цей стрибок. Саме це викликало підозру в АМКУ — і справа отримала офіційний статус уже в травні.
Чи може Inter Edinstvo з’явитися в розслідуванні пізніше? Якщо аналіз АМКУ покаже, що цей бізнес також міг діяти в погодженні з конкурентами, — цілком можливо. Але поки вона в цій історії, гравець у тіні.
Націнка на совість: як супермаркети роздувають ціну на яйця
Ціни на яйця — болюча тема не лише для покупців, а й для самих виробників. Але між ними є ще одна важлива ланка — супермаркети, які вирішують, якою буде ціна на полиці. І часто ця ціна зовсім не відповідає тій, за якою купують яйця в агрофірмах.
Уявіть ситуацію: птахофабрика відвантажує яйця по 4,50 грн за штуку. Але в супермаркеті ви бачите їх уже по 7,50. Що дає різницю у ціноутворенні? Частково логістика, упаковка, обслуговування магазинів. Але дуже часто це просто націнка мережі, яка може сягати 40–50%, а іноді й більше.
Ще в листопаді 2023-го в Асоціації “Союз птахівників України” вказували: супермаркети накручують ціни без прив’язки до реальних витрат виробників. Мовляв, яйце від фабрики може подорожчати на 20 копійок, а в магазині після цього зросте вже на гривню.
Це підтверджують і аналітики. Виробники скаржилися, що часто стають заручниками вимог мереж: ті диктують умови поставок, просять про окреме пакування, виставляють продукцію на акції, але всі ці витрати лягають на плечі постачальника. Якщо ж хтось із виробників намагається диктувати свої правила, його просто можуть “викинути” з полиць.
Це класична ситуація асиметрії: виробник залежний, а мережа має важіль тиску. Тим більше, що кілька найбільших ритейлерів контролюють левову частку українського ринку і для будь-якої птахофабрики потрапити до “АТБ”, “Сільпо” чи “Новуса” — питання виживання.
Тому не дивно, що питання ціноутворення на яйця вже зацікавило Антимонопольний комітет. Там хочуть перевірити, чи немає тут змови — не лише між виробниками, а й між великими торговельними мережами. І чи не грають ті на підвищення цін за рахунок споживачів.
…Поки компанії мовчать, експерти прогнозують: якщо вину доведуть, на бізнес чекають багатомільйонні штрафи, а їхню політику ціноутворення змусить переписати держава. Це розслідування — лакмусовий папірець для АМКУ в умовах війни, коли кожна гривня в гаманці українця на вагу золота, а спекуляції на продуктах — не просто аморальні, а злочинні.
Тетяна Вікторова
