За кілька кілометрів від Харкова майже не залишилося дітей: війна змусила родини залишити Руську Лозову
Війна змінює дитинство значно раніше, ніж дитина встигає це усвідомити. Спочатку зникають прогулянки й безпечна дорога до школи, потім звичними стають звуки вибухів, а згодом доводиться залишати дім, друзів і все, що ще донедавна було звичайним життям. Для багатьох дітей Харківщини евакуація перетворилася на ще один вимушений етап дорослішання, який диктує війна. Рішення про примусове вивезення родин з небезпечних населених пунктів означає передусім спробу вберегти тих, хто не може самостійно обирати між ризиком і безпекою. Одним з таких населених пунктів стала Руська Лозова, розташована лише за кілька кілометрів від Харкова.
Майже всі родини з дітьми вже виїхали
Через погіршення безпекової ситуації Дергачівську громаду включили до розширеної зони примусової евакуації сімей із дітьми. За кілька тижнів із села виїхала майже кожна така родина, хоча більшість дорослих мешканців залишилися вдома, попри щоденну небезпеку.
На початку липня у Руській Лозовій проживали 33 родини, в яких виховувалися 45 дітей. Після оголошення примусової евакуації ситуація змінилася дуже швидко. Як повідомив староста округу Олександр Євчун, станом на 27 липня у селі залишалися лише дві сім’ї, де проживають троє дітей.
За його словами, ці родини також погодилися залишити село найближчим часом. Таким чином, населений пункт, який розташований фактично на околиці Харкова, незабаром може повністю залишитися без дітей.
Евакуація відбувається після рішення про розширення небезпечної зони у Дергачівській громаді. До переліку населених пунктів, звідки обов’язково вивозять дітей разом із батьками або законними представниками, додали ще 7 сіл. Раніше такі заходи діяли переважно для прикордонних територій, однак останнім часом російські атаки дедалі частіше охоплюють і передмістя Харкова.
Дрони полюють на будь-яку ціль
Безпекова ситуація у Руській Лозовій суттєво погіршилася через постійне застосування російською армією дронів на оптоволокні. За словами місцевих жителів, безпілотники з’являються над селом щодня, а оператори атакують будь-яку помічену ціль.
Староста повідомив, що інколи за день фіксують до 10 атак, хоча бувають і дні без влучань. Водночас навіть у відносно спокійні дні люди не почуваються у безпеці, адже безпілотники постійно перебувають у повітрі.
На дорогах і вулицях залишаються десятки метрів оптоволоконного кабелю, який використовують для керування дронами. На сонці він добре помітний, тому місцеві вже навчилися впізнавати його серед трави та асфальту. Це ще одна деталь, яка свідчить про зміну характеру бойових дій: навіть після атаки її сліди залишаються просто посеред вулиць.
Діти виїхали, дорослі продовжують жити під постійною загрозою
Попри евакуацію родин з дітьми, більшість мешканців Руської Лозової залишаються вдома. За словами Олександра Євчуна, після оголошення примусової евакуації із села виїхали лише 44 людини, тоді як понад 800 жителів продовжують жити у своїх будинках.
Водночас багато хто не готовий залишати господарство, майно або оселі, які вже неодноразово доводилося відновлювати після російських обстрілів. Частина людей працює у Харкові та щодня змушена їздити до міста, незважаючи на небезпеку дороги.
Староста розповідає, що поведінка місцевих жителів також змінилася. Люди майже не пересуваються відкритими вулицями, намагаються триматися дерев або інших укриттів, уважно прислухаються до характерного дзижчання дронів і лише після цього наважуються рухатися далі. Звичайна дорога до магазину або сусідів давно перестала бути буденною справою.
У селі майже припинили роботу державні служби
Через небезпечну ситуацію до Руської Лозової вже практично не заїжджають екстрені служби. За словами старости, без крайньої потреби у село не прибувають бригади екстреної медичної допомоги, рятувальники та поліція.
Винятком стала евакуація сімей з дітьми, під час якої правоохоронці допомагали організувати виїзд та попереджали людей про необхідність залишити небезпечну територію.
Втім, у селі ще працюють магазини. Місцеві підприємці власними силами завозять продукти та товари першої необхідності, підтримуючи мешканців, які залишилися. Регулярне автобусне сполучення із Харковом уже відсутнє, тому більшість людей покладається лише на власний транспорт або допомогу знайомих.
Понад 90% житла вже пошкоджено
Руська Лозова пережила російську окупацію у 2022 році, а після звільнення значну частину пошкоджених будинків вдалося відремонтувати завдяки міжнародним організаціям та благодійним фондам.
Однак нові атаки знову призводять до руйнувань. За словами старости, понад 90% житлових будинків у селі вже мають пошкодження різного ступеня. Оселі, які вдалося відновити кілька років тому, повторно зазнають ударів безпілотників.
Це означає, що люди вдруге або навіть утретє стикаються з необхідністю ремонтувати власне житло. Для багатьох родин це стало ще одним аргументом на користь евакуації дітей, адже перебування у будинках, які будь-якої миті можуть опинитися під атакою, дедалі складніше назвати безпечним.
Дорога додому може стати останньою
Слід зазначити, що небезпека супроводжує мешканців не лише біля власних будинків. За словами Олександра Євчуна, нещодавно в Руській Лозовій російський дрон атакував автомобіль з людьми, які поверталися після роботи.
Внаслідок удару загинули дві жінки віком 39 і 54 роки. Вони їхали додому, де на них чекали рідні, однак так і не дісталися своїх осель.
Ця трагедія стала ще одним підтвердженням того, що небезпека більше не обмежується лінією фронту чи окремими військовими об’єктами. Загрозою може стати будь-яка поїздка селом, якщо її помітить оператор безпілотника.
Попри примусову евакуацію, остаточне рішення про виїзд багато родин ухвалювали лише після тривалих розмов з представниками місцевої влади та поліції. За словами старости, далеко не всі погоджувалися залишати свої домівки одразу. Частина людей пояснювала, що готова виїхати лише тоді, коли ситуація стане ще небезпечнішою. Для когось таким сигналом може стати удар поруч з власним будинком або трагедія у сусідньому дворі.
Через це представники громади продовжували переконувати батьків не чекати нового обстрілу, а вивозити дітей заздалегідь. За кілька тижнів більшість сімей усе ж погодилася на евакуацію, розуміючи, що постійні атаки безпілотників не залишають можливості гарантувати безпеку навіть на короткий час.
Руська Лозова залишається одним з найближчих до Харкова населених пунктів, де війна щодня визначає звичний ритм життя. Діти майже повністю залишили село, однак сотні дорослих і далі живуть серед пошкоджених будинків, щодня прислухаючись до звуків дронів і сподіваючись, що наступна атака омине їхню вулицю.
