«За прогнозами, в 2027 році дітей у віці 1–6 років в Україні буде 570 тисяч. Такої катастрофи в нас ніколи не було»: заступниця міністра освіти і науки

Дошкільна освіта в Україні опинилася на межі великих змін, які стали відповіддю на виклики сьогодення — повномасштабну війну, стрімке зниження народжуваності, руйнування закладів освіти та необхідність забезпечити дітям доступ до якісної дошкільної освіти за будь-яких умов. Сьогодні, коли велика частина дітей в Україні змушена навчатися онлайн або жити під постійною загрозою обстрілів, питання соціалізації та доступу до безпечного і якісного дошкільного середовища стало надзвичайно гострим. Однак найбільшою проблемою, яка визначатиме майбутнє країни на роки вперед, є стрімке скорочення кількості дітей.

Про проблеми дошкільної освіти розповіла заступниця міністра освіти і науки України з питань дошкільної освіти Анастасія Коновалова. Упродовж останніх тридцяти років зміст дошкільної освіти так чи інакше оновлювався, але в організаційному плані система залишалася майже незмінною. Попередній закон про дошкільну освіту був ухвалений ще у 2001 році. Як зазначила Анастасія Коновалова, за цей час змінилося все — країна, економіка, сам світ. Саме тому новий закон, який набрав чинності з 1 січня 2025 року, має на меті привести систему дошкільної освіти у відповідність до нової реальності.

Анастасія Коновалова наголосила, що зараз у системі дошкільної освіти перебуває трохи більше ніж 750 тисяч дітей, з яких 168 тисяч здобувають освіту у змішаному або дистанційному форматі. Вона окремо підкреслила важливість цієї цифри, адже фактично більшість із цих дітей не відвідують дитячі садки фізично. За її словами, якими б не були старанними вихователі, реалізувати одну з ключових функцій дошкільної освіти — розвиток соціально-емоційного інтелекту — у дистанційному форматі практично неможливо.

Заступниця міністра зауважила, що соціалізація можлива не лише у закладі дошкільної освіти — дитина може спілкуватися з іншими дітьми на вулиці чи на дитячому майданчику. Але дуже часто діти, які перебувають на онлайн-навчанні, навіть не виходять надвір, тому що мешкають у постійно обстрілюваних районах. Вони в принципі не мають контактів з ровесниками. За словами Анастасії Коновалової, дослідження вже сьогодні показують, що у дітей у прифронтових регіонах саме ці соціально-емоційні навички суттєво просідають. А потім такі діти йдуть до школи, яка також працює онлайн, і вони абсолютно не готові до шкільного життя — вони не розуміють, що існують правила, що є різні діти, що іноді треба чекати своєї черги. Це базові речі, які формуються саме у колективі, в дитячому садочку.

Анастасія Коновалова пояснила, що нинішнє охоплення дітей дошкільною освітою виглядає непогано — за даними Міністерства юстиції України, зараз у країні 881 тисяча дітей віком від одного до шести років. Але ця цифра не відображає реальну картину. Вона наголосила, що з такими цифрами мала би бути черга до садочків, однак якщо виїхати за межі Києва, можна побачити, що багато садків уже сьогодні недозаповнені.

У Києві черга зберігається лише у певні заклади. За словами Анастасії Коновалової, якщо батьки готові не обирати конкретний заклад, а віддати дитину туди, де є місце, то сьогодні можна подати заяву, а завтра вже привести дитину до садочка, навіть без пільг. Вона підкреслила, що така ситуація в Києві склалася вперше за всю історію. Значною мірою це стало можливим завдяки міській програмі “Гроші ходять за дитиною”, яка передбачає грошову компенсацію батькам на оплату перебування дитини у приватному садочку. За словами заступниці міністра, у результаті цієї програми відкрилася велика кількість приватних дитсадків, і вони частково взяли на себе цей тягар.

На кінець 2022 року в Києві діяло майже пів сотні закладів у приватній і корпоративній власності, загалом — 131 заклад. Але, як підкреслила Анастасія Коновалова, нині проблема не в тому, щоб знайти місце у садочку. Вона окремо зупинилася на стані комунальної мережі дошкільних закладів. Зараз в Україні працює 11 804 заклади у тому чи іншому форматі. Станом на початок лютого 2025 року зруйновано 129 закладів дошкільної освіти, ще 1 237 — пошкоджено. При цьому укриття мають лише 8 181 садочок.

Анастасія Коновалова наголосила, що Міністерство щороку просить субвенцію на побудову укриттів у садках. Минулого року кошти дали тільки на школи, цього року також планують подавати запит, але немає впевненості, що його задовольнять. Вона підкреслила, що слід усвідомлювати реальність, у якій ми живемо.

За словами заступниці міністра, проблема будівництва укриттів у садочках полягає у вартості. Якщо будувати укриття для школи, то риється величезна дірка для тисячі-півтори дітей. А в садочку — дірка трохи менша, але витрати сягають мінімум 200 тисяч доларів для 150 дітей. І при цьому кількість дітей у садках постійно зменшується.

Крім того, Анастасія Коновалова заявила:

“За прогнозами, в 2027 році дітей у віці 1–6 років в Україні буде вже 570 тис. Цей показник поступово знижується не перший рік, але такої катастрофи в нас ніколи не було. Тобто зараз у садочки пішли діти, які народжувались під час пандемії COVID-19 і повномасштабної війни. А народжували в цей період такі завзяті родини. І слава Богу, що вони в нас є. Але оця демографічна прірва вимагає від системи великої гнучкості, щоб ми змогли зберегти сервіс і мережу. Раніше цієї гнучкості не було, і от саме її має додати реформа дошкільної освіти. І Закон “Про дошкільну освіту”, який набув чинності з 1 січня 2025 року”.

Анастасія Коновалова заявила, що реформа покликана дати системі змогу адаптуватися, не просто вижити, а забезпечити дітям доступ до якісної освіти. Суть реформи полягає в тому, що система тридцять років організаційно не змінювалася. Раніше працював великий садок або нічого, максимум — дошкільний підрозділ при школі. Тепер з’явилося багато нових типів садочків.

Вона наголосила, що закон надає можливість залучати додаткові фінанси через платні послуги, а також додатково підвищувати зарплати у секторі навіть у межах наявного бюджету.

“Як у нас було: або є великий садочок, або його нема, а між цим нічого, максимум дошкільний підрозділ при школі. Тепер є дуже багато нових типів садочків. Це з одного боку. З іншого, закон надає можливість додаткового залучення фінансів через платні послуги й додаткового підвищення зарплат у секторі. Навіть коштом того бюджету, який в нас зараз є. Бо громади витрачають 54 млрд грн на рік на дошкільну освіту. У середньому на дитину це 5300 грн.

Але куди йдуть ці гроші? Вони йдуть на оплату роботи фахівців, які безпосередньо працюють з дітьми? Чи їх спрямовують на те, що ми маємо гарні клумби в садку? Чи діти отримують достатньо методичної підтримки? Що ми фінансуємо? І оця реформа ставить пріоритетом фінансування педагогів. Тому в законі є такі важливі нововведення, які регулюють навантаження на вихователя. Далі буде новий штатний розпис. Це першочергове”, – вважає заступниця міністра.

Анастасія Коновалова заявила, що громада для себе вирішує, чи залишати штатну одиницю чи переводити певну послугу на аутсорсинг. Вона навела приклад Кривого Рогу, де немає сторожів у садочках, натомість встановлено відеоспостереження і сигналізацію. Або є приклади, коли кухня працює на кілька закладів і розвозить їжу. Вона наголосила, що на цьому також можна зекономити, аби підвищити оклад вихователям.

“Так, в Україні з’являться мобільні садочки. Це спеціально обладнаний автобус, який має всі необхідні матеріали для навчання дошкільнят й активного дозвілля. Він регулярно відвідує населені пункти, де не працюють садочки, зупиняючись у безпечних місцях поблизу укриттів. Але це таки остання соломинка, і про це ми пишемо в положеннях про цей тип організації дошкільної освіти: якщо у вас нічого не виходить узагалі, ну тоді робіть мобільний садок до того моменту, як спроможетесь відкрити хоча б дошкільний підрозділ, приміром, при бібліотеці.

Мобільний садок — це вихід там, де немає вихователів, бо всі, скажімо, повиїжджали. І тоді можуть працювати мобільні команди. Чому це важливо було прописати? Щоб дорогу враховували в педагогічне навантаження, а не так: вихователі три години їдуть, щоб годину попрацювати з дітьми, і оплачують їм тільки цю годину, я умовно кажу”, – пояснила Анастасія Коновалова.

Вона також повідомила про новий підхід до створення дошкільних підрозділів — тепер їх можна буде відкривати не тільки при школах, а й при бібліотеках або інших закладах. Це дозволяє відкривати маленькі групи навіть для шести дітей у невеликих селах.

Анастасія Коновалова підсумувала, що суть реформи саме у гнучкості. Один комунальний садок зможе працювати як парасолька — мати у своєму складі ясла, садок, мінісадок або мобільну команду. Вона наголосила, що мобільні садки не стануть масовим явищем — це рішення для надзвичайних ситуацій.

Основними формами залишаються ясла та звичайні садки. За словами Анастасії Коновалової, саме ця система дозволить зберегти дошкільну освіту і забезпечити доступ дітей до якісної освіти навіть у найскладніших умовах.