Захисники закону чи цинічні майстри схем: як прокурори оформлюють фальшиву інвалідність, захмарні пенсії та УБД

В Україні все більше набирає резонанс ситуація з масовим отриманням прокурорами інвалідності та захмарних пенсій. Деякі з них навіть примудряються оформлювати статус учасника бойових дій, попри те, що ніколи не бачили фронту. Як так сталося, що чиновники, які мають стояти на сторожі законів і справедливості, використовують свої посади для особистого збагачення? У той час, коли справжні ветерани і захисники країни з труднощами отримують належні їм виплати, прокурори, не ризикуючи власним життям, забезпечують собі комфортне майбутнє за рахунок держави. Ця несправедливість викликає обурення серед суспільства і ставить під сумнів принципи рівності перед законом.

Скандал з прокурорами-інвалідами

На офіційно затвердженій Указом президента емблемі Офісу Генерального прокурора золотими літерами викарбувано девіз: “AEQUITAS, LEX, DEFENSIO” — “СПРАВЕДЛИВІСТЬ, ЗАКОН, ЗАХИСТ”.  І хоч як іронічно це звучить, але схоже, що цей девіз стосується власних інтересів прокурорів, ніж народу України. Як працівники прокуратури його дотримуються? Можливо, вони мають власну версію законності та справедливості, яка полягає в масовому оформленні інвалідностей?

Нещодавно у ЗМІ з’явилася інформація про те, що близько півсотні прокурорів Хмельницької області оформили собі інвалідність, яку їм домогла оформити колишня керівниця Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяна Крупа. Ні для кого вже не є секретом те, що такі “послуги” в Україні стали справжнім бізнесом, але масштаби, в яких це відбувається серед прокурорів, вражають навіть найдосвідченіших антикорупціонерів.

Генеральний прокурор України Андрій Костін, здавалося б, вражений масштабами цього скандалу. Він заявив про початок масштабного службового розслідування, яке охоплює не лише Хмельницьку область, а й інші області. За його словами, розслідування “надзвичайно важливе для всієї системи”.

“Масштабне службове розслідування стосується не лише хмельницьких прокурорів, а всіх органів прокуратури – всіх рівнів, включно з Офісом Генерального прокурора, – і є надзвичайно важливим для всієї системи. На сьогодні встановлено, що 61 прокурор органів прокуратури Хмельниччини має інвалідність, при чому 80% з них – 50 осіб – отримали інвалідність до початку повномасштабного вторгнення”, – заявив Костін.

Цілком логічно стає питання: це герої, які відстоювали правопорядок чи просто “кабінетні інваліди”, які примудрилися використати свої посади для отримання державних виплат і пільг?

Президент Володимир Зеленський теж не залишився осторонь цієї проблеми. Він скликав засідання Ради національної безпеки і оборони, присвячене критичній ситуації навколо медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) і масового оформлення фальшивих інвалідностей. Зеленський чітко заявив, що дії таких прокурорів — це внутрішній ворог, що підриває державу зсередини.

“На жаль, у тилу тут, в Україні, стаються речі, з якими жодних ворогів не треба. Це реально внутрішній ворог. Те, що відбувається з МСЕК — медико-соціальними експертними комісіями — та нахабством людей, зокрема прокурорів, які скористалися своїми зв’язками із МСЕК та оформили собі фальшиві інвалідності”, – заявив голова держави.

Дійсно, ця проблема не менш загрозлива, ніж зовнішня агресія, бо чиновники розробляють схеми, які висмоктують державний бюджет, залишаючи без коштів військових та тих, хто дійсно потребує допомоги.

“Золоті пенсіонери”: як прокурори захищають свої кишені

Прокурори в Україні не обмежуються оформленням фальшивої інвалідності, вони ще й примудряються отримувати захмарні пенсії. Журналістські розслідування декларацій працівників обласних прокуратур у різних регіонах показали шокуючу картину: 164 вищих керівника прокуратур оформили собі пенсії, або по інвалідності, або по досягненню “максимального” віку. Що найцікавіше, майже у кожній області прокурорська верхівка є “пенсіонерами”, хоча більшість з них ледь досягли сорокарічного віку. Так, очільниця Черкаської обласної прокуратури Катерина Шевцова у 2023 році отримала рекордну пенсію — 785 435 гривень. Важливо зазначити, що їй лише 42 роки, що викликає очевидні запитання. Це стало відомо з розслідування, опублікованого на сайті “Цензор.НЕТ”. Відповідно до її декларації, розміщеної на сайті НАЗК, вона почала отримувати пенсійні виплати ще у 2020 році, коли розмір пенсії складав 186 627 гривень. Проте, вже у 2023 році ця сума зросла до 785 435 гривень, що еквівалентно приблизно 65 тисячам гривень на місяць.

У декларації також зазначено її зарплату за роботу в трьох обласних прокуратурах:

• Харківська обласна прокуратура: 1 200 990 гривень;
• Вінницька обласна прокуратура: 549 590 гривень;
• Черкаська обласна прокуратура: 507 207 гривень.

Окрім цього, за даними НАЗК, Шевцова зберігає 429 556 гривень на банківських рахунках і має 750 тисяч гривень готівкою. Також вона володіє автомобілем Toyota Camry 2019 року, що коштував їй 618 125 гривень, і має право безкоштовного користування квартирою в Харкові, де проживає її син.

Журналісти також звернули увагу на те, що в Черкаській області вже кілька років триває розслідування щодо виплат пенсій по інвалідності 70 прокурорам. При цьому в деклараціях заступників Шевцової пенсії як джерело доходу не зазначено, хоча вони є у деклараціях інших прокурорів області.

Наприклад, Андрій Замотайло, керівник Черкаської окружної прокуратури, народжений у 1984 році, розпочав свою кар’єру в прокуратурі в серпні 2006 року і обіймає нинішню посаду з березня 2019 року. Його пенсійні виплати за минулий рік склали 251 160 гривень, що зазначено в його декларації.

Крім того, серед посадовців Пенсійного фонду України в Черкаській області, які також отримують пенсійні виплати, зазначені наступні особи:

• Олександр Петрович Супряга — 41-річний начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. За минулий рік він отримав 85 тис. грн пенсійних виплат.
• Світлана Миколаївна Зінник — 58-річна перша заступниця начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. За 2023 рік їй нараховано 250 тис. грн пенсійних виплат.
• Віталій Юрійович Таран — 40-річний заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Його пенсійні виплати за минулий рік становили 70 тис. грн.
• Тетяна Петрівна Хилик — 52-річна заступниця начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Вона отримала 73 тис. грн пенсійних виплат.
• Микола Іванович Семиз — 57-річний заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Йому було нараховано 62 тис. грн пенсійних виплат.

До того ж, деякі із заступників керівників обласних прокуратур за 2023 рік отримали пенсії понад мільйон гривень, їхній вік у середньому становить 40 років.

Віталій Шабунін, голова “Центру протидії корупції”, заявив, що прокуратури в Харківській та Сумській областях не відстають у гонитві за “захмарними” пенсіями. Мало того, що середній вік цих прокурорів складає близько 45 років, так вони ще й примудрилися заробити мільйонні виплати. За словами Шабуніна, лише 40 керівників прокуратур за минулий рік отримали понад 11 мільйонів гривень пенсій. І це лише верхівка айсберга. Можемо тільки уявити, які суми приховані під водою, якщо такі ж схеми застосовують у поліції, судах і навіть у Державному бюро розслідувань.

На основі аналізу декларацій журналісти склали список із 15 керівників обласних прокуратур, які отримують найбільші пенсії:

1. Станіслав Муратов (43 роки) — заступник керівника Харківської прокуратури. За 2023 рік отримав 1 152 155 грн пенсії. Вперше пенсію вказав у декларації за 2020 рік.
2. Андрій Кравченко (39 років) — заступник керівника прокуратури Харківщини. У 2023 році отримав 1 015 225 грн пенсії. Вперше пенсія з’явилася в декларації у 2021 році.
3. Олександр Фільчаков (45 років) — керівник Харківської обласної прокуратури. У 2023 році задекларував 823 071 грн пенсії. Почав отримувати її в 2020 році.
4. Катерина Шевцова (42 роки) — керівниця Черкаської обласної прокуратури, яка за 2023 рік отримала 785 435 грн пенсії. Вперше пенсію зазначила в декларації у 2020 році.
5. Володимир Лимар (47 років) — перший заступник керівника прокуратури Харківської області. У декларації за 2023 рік вказано 714 749 грн пенсії. Почав отримувати пенсію з 2019 року.
6. Владислав Грюк — заступник керівника прокуратури Чернігівщини. Відсутні дані про вік у відкритих джерелах, але відомо, що в органах прокуратури працює з 2000 року. У 2023 році отримав 526 160 грн пенсії. Вперше зазначив пенсію у 2018 році.
7. Олександр Сузий (41 рік) — заступник керівника Харківської прокуратури. У 2023 році отримав 439 576 грн пенсії. Почав отримувати її у 2021 році.
8. Сергій Спільник (47 років) — керівник Запорізької обласної прокуратури. У 2023 році отримав 433 713 грн пенсії. Почав отримувати пенсію ще в 2017 році, у віці 40 років.
9. Андрій Рудницький (51 рік) — керівник Рівненської обласної прокуратури. У 2023 році задекларував 424 671 грн пенсії. Вперше пенсія з’явилася в декларації ще у 2017 році.
10. Ігор Сидоренко (46 років) — заступник керівника Сумської прокуратури. Вперше пенсію у розмірі 406 224 грн зазначив у декларації за 2023 рік.
11. Денис Фальченко (42 роки) — в.о. керівника Миколаївської прокуратури. В органах прокуратури працює з 2004 року. У 2023 році задекларував 393 120 грн пенсії.
12. Олексій Ляшенко (39 років) — заступник керівника Сумської облпрокуратури. За минулий рік отримав 385 499 грн пенсії. Вперше пенсія з’явилася у декларації за 2021 рік, коли йому було 36 років.
13. Андрій Миколайчук (46 років) — керівник прокуратури Тернопільщини. У 2023 році отримав 326 331 грн пенсії. Почав зазначати пенсію у 2021 році, коли йому було 43 роки.
14. Олена Нестерова (50 років) — заступниця керівника Кіровоградської прокуратури. У 2023 році отримала 298 100 грн пенсії. Почала отримувати пенсію у 2017 році. В органах прокуратури працює з 1999 року.
15. Іса Танрівердієв (36 років) — заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури. У 2023 році задекларував 251 160 грн пенсії. Вперше пенсія з’явилася у декларації за 2022 рік, коли йому було 34 роки. Трудову діяльність в органах прокуратури розпочав у 2011 році.

Журналісти всього вдалося встановити 215 таких осіб у різних областях України. Тобто, це явище стало масовим — прокурори не тільки отримують фальшиву інвалідність, але й оформлюють пенсії в досить молодому віці, що викликає багато питань щодо законності та етичності таких дій.

Чесність чи схеми: як прокурори перетворили закон на інструмент власного збагачення

Ці розслідування ставлять багато запитань. Як так трапилося, що люди, які повинні були стояти на сторожі закону, першими стали його порушниками? Прокурори, які мали б забезпечувати справедливість, перетворюються на зразки корупції, використовуючи свої посади для створення схем збагачення, що не тільки порушує закон, а й підриває довіру суспільства до правової системи. Як виявляється, їхні дії спрямовані не на захист законності і громадян, а на захист власних інтересів.

Можливо, настав час змінити девіз на емблемі Генеральної прокуратури? Адже поки що “справедливість, закон, захист”  – це далеко не про всіх прокурорів. Кожне нове розслідування лише підкріплює цю думку. І в даному випадку дуже дивним є те, що викрили ці ганебні явища саме журналісти, а не керівництво прокуратури, антикорупційні державні органи і навіть не Генеральна інспекція чи управління внутрішньої безпеки прокуратури, які б мали займатися такими справами. Висновки напрошуються самі собою: всі “в темі”, “всі між собою пов’язані”.

Питання щодо правової етики працівників прокуратури викликають дедалі все більше обурення в суспільстві. Давно відомі випадки, коли прокурори, не маючи жодного стосунку до бойових дій, примудряються оформлювати собі статус учасників бойових дій (УБД). Використовуючи свої посади та зв’язки, вони створюють схеми, які дозволяють отримати цей статус без реальної участі у війні. УБД дає низку привілеїв, включаючи грошові виплати, соціальні пільги та підвищені пенсії. Але головне питання — як можна отримати цей статус, не ступивши на поле бою?

Застосування таких схем давно не є новиною, проте з кожним роком масштаби лише зростають. Прокурори, які мали б захищати закон, самі ж його обходять, знаходячи лазівки у системі, і отримують привілеї, призначені для реальних захисників. Схема проста: достатньо “попрацювати” на лінії фронту формально — через відрядження або інші юридичні махінації — і статус УБД вже у кишені.

Така ситуація викликає величезне обурення, особливо серед тих, хто дійсно ризикував життям, захищаючи країну. Поки справжні ветерани отримують мінімальні компенсації і пільги, прокурори комфортно влаштовують своє майбутнє за рахунок фальшивого статусу. Це не просто порушення закону — це кричуща несправедливість, яка ставить під сумнів чесність правової системи в цілому.

Те, що подібні схеми роками залишаються безкарними, свідчить про системний провал боротьби з корупцією і про те, що серед прокурорів існує негласна змова на рівні “своїх”. Але що ж дозволяє цим схемам процвітати? Відповідь, як завжди, ховається в безконтрольності, безкарності та недосконалому законодавстві, яке прокурори, маючи юридичну освіту, навчилися використовувати на свою користь.

Ще у 2014 році в Закон “Про прокуратуру” було “протягнуто” норму, яка дозволяє прокурорам виходити на пенсію незалежно від віку, якщо вони мають 25 років вислуги, з яких не менше 15 років пропрацювали на посаді прокурора. Розмір пенсії при цьому встановлюється на рівні 60% від діючої місячної зарплатні, що є щедрим бонусом за “виснажливі” роки служби. І ось де криється основна проблема. Законодавчі норми, що сприяють такій “вислузі”, залишають багато простору для зловживань. Як результат, прокурори, замість того щоб захищати справедливість, шукають способи обійти її і забезпечити собі безбідне життя. Вони перетворюють закон у знаряддя для власної вигоди, тоді як громадяни все більше втрачають довіру до системи.

До 2004 року навіть вища освіта зараховувалася до вислуги років, що дозволяло прокурорам, які почали навчання у 17-18 років і відразу пішли працювати, виходити на пенсію у 42-43 роки. Цей закон дозволив їм отримувати пенсії у досить молодому віці, але головна іронія полягає в тому, що навіть цього деяким прокурорам здалося замало. Вони не лише скористалися нормою про вислугу років, а й створили схеми з оформлення інвалідностей і статусів учасників бойових дій, щоб отримати виплати раніше, ніж це дозволено законом.

Найцинічніше у всьому цьому — це те, що закон, який мав би захищати громадян від неправомірних дій, використовується для особистого збагачення тих, хто цей закон мав би втілювати у життя. Ті, хто мали б слідкувати за дотриманням справедливості, самі її порушують, викручуючи правові норми на свою користь. Ці ганебні явища лише підкреслюють глибину морального занепаду серед тих, хто мав би бути прикладом чесності і честі.

Отже, система, яка мала б захищати закон і справедливість, стала плацдармом для особистого збагачення тих, хто має бути її стражем. І це все на фоні війни, коли справжні герої борються за Україну і ледве отримують заслужені виплати. Цинізм цієї ситуації вражає: коли закон служить лише обраним, сама ідея справедливості стає мильною бульбашкою, яка лопається під тиском суспільного невдоволення.