Пояснення харківської депутатки Ірини Гончарової з приводу її коментаря про “розстріл ухилянтів”
В умовах повномасштабної війни, коли українське суспільство щодня стикається з моральними, правовими та емоційними викликами, особливої ваги набуває риторика публічних осіб і політиків. Кожне висловлювання, фото представника влади або депутата викликає суспільний резонанс, особливо якщо зачіпає болючі теми — зокрема ставлення до мобілізації, захисту держави, добровільної чи примусової участі у війні. Саме так сталося у випадку з депутаткою Харківської міської ради від партії «Європейська солідарність» Іриною Гончаровою-Багалій, яка 1 червня 2025 року залишила коментар у соцмережах з формулюванням, що викликало гостру негативну реакцію. Про це ІА “ФАКТ” писало у своєму аналітичному матеріалі.
Зміст коментаря депутатки Харківської міської ради
Командир взводу 92-ї окремої штурмової бригади імені Івана Сірка, юрист і громадський діяч Леонід Маслов у своєму пості в Facebook навів історичний приклад загальної мобілізації у Фінляндії під час Другої світової війни, акцентуючи увагу на її масштабах, дисципліні та суспільному ставленні до ухиляння від військового обов’язку. Його пост мав аналітичний характер і містив контекстуальні роз’яснення, які, ймовірно, мали стати предметом для роздумів у нинішньому українському суспільстві з приводу справедливості мобілізаційної політики.
Під цим постом депутатка Харківської міської ради Ірина Гончарова-Багалій залишила коментар, в якому вказала:
«Розстріляти показово десяток ухилянтів — приваблива ідея».
Висловлювання Гончарової відразу привернуло увагу інших користувачів, більшість з яких сприйняла цей коментар як заклик до насильства та публічної розправи без суду й слідства. У відповідь з’явилися десятки критичних коментарів, у яких дії депутатки кваліфікували як неприйнятні з погляду прав людини, демократії й основ конституційного ладу. Резонанс був таким, що пост з коментарем миттєво поширився в інших соцмережах і телеграм-каналах.
Користувачі соцмереж засипали Гончарову-Багалій гнівними коментарями: її звинуватили у підбурюванні до вбивств, мові ненависті, дегуманізації громадян України. Її слова назвали «дном» і «прикладом того, як влада остаточно втратила відчуття межі».
«Як я розумію, депутат закликає вбивати людей? Це вже дно чи буває ще гірше?» — писали під її коментарем. Інші додавали: «А списки складатимуть лише серед звичайних людей, чи можна когось з «кварталівців» додати для розголосу?». Були й саркастичні репліки: мовляв, тепер достатньо зробити скрін, і цього вже вистачить, щоб подати документи на політичний притулок у США або Європі, з посиланням на саму депутатку як джерело загрози.
Один з користувачів напряму звернувся до неї:
«Вибачте, пані депутате. Я зараз подаюся на політичний захист у Європі. Можу я, під час цього, в суді дати ваші контакти, щоб ви підтвердили, що влада України закликає розстрілювати українців? Підтвердіть, будь ласка, як з вами зв’яжуться. Це дуже допоможе вам, бо такі ненависні вам люди отримають захист і ніколи більше не будуть вам заважати будувати країну першосортних українців».
Гончарова-Багалій спробувала уточнити свою позицію, заявивши, що депутати служать на загальних підставах, крім народних депутатів, а їхнім родичам відстрочки не передбачено. Але замість заспокоєння дискусії це лише підлило олії у вогонь. У відповідь їй запропонували скласти список з десятка колег та їхніх родичів, які ухиляються від служби — «зокрема, з липовими довідками про інвалідність» — і першими відправити їх на розстріл. Пролунала навіть іронічна пропозиція влаштувати пряму трансляцію такого розстрілу в телемарафоні.
Водночас у коментарях були й спроби захисту, мовляв, у публічному просторі часто відбувається некоректне тлумачення саркастичних або гіперболізованих висловлювань, особливо в середовищі Facebook-дискусій.
Пояснення депутатки
У відповідь на суспільний резонанс Ірина Гончарова надала коментар для «Ґвара Медіа», в якому пояснила свою позицію. За її словами, початковий зміст коментаря не мав прямого стосунку до сучасної ситуації в Україні. Вона зазначила, що мала на увазі історичний приклад, зокрема дії Карла Густава Маннергейма під час радянсько-фінської війни. Як пояснила депутатка, саме в цьому історичному контексті йшлося про жорсткі дисциплінарні заходи, які нібито сприяли організованості збройних сил.
Також вона заявила, що підвищена увага до її коментаря є результатом інформаційно-психологічної операції (ІПСО), здійсненої російськими ботами. Гончарова-Багалій висловила переконання, що її слова навмисно вирвані з контексту, поширюються у проросійських публічних групах, а мета цього — дискредитація проукраїнських політиків і військових діячів.
Правова і моральна площина коментаря Ірини Гончарової-Багалій
Ірина Гончарова-Багалій є депутаткою Харківської міської ради VIII скликання, обраною від партії «Європейська солідарність». Вона очолює постійну комісію з питань екологічної політики. Народилася 21 листопада 1970 року в Харкові. Має вищу медичну освіту, кандидатка медичних наук, спеціалізується в галузі психіатрії. Працює лікарем-психіатром у Харківському міському психоневрологічному диспансері №3.
Варто зазначити, що Гончарова не є публічним діячем на загальнонаціональному рівні, однак через свою професію та посаду в органах місцевого самоврядування входить до числа осіб, які зобов’язані дотримуватися високих стандартів публічного мовлення та етики. Її професійний досвід також передбачає обізнаність з психоемоційними наслідками насильства та важливістю ретельного підбору формулювань, особливо в умовах воєнного конфлікту. Вона має знати, що незалежно від наміру чи контексту, подібні вислови мають високу емоційну напругу, що особливо небезпечно в ситуації, коли країна воює й водночас намагається зберігати верховенство права.
З юридичного погляду, коментар Гончарової не є безпосереднім закликом до дій і не містить складу кримінального правопорушення. Проте в моральному й політичному вимірі ситуація значно складніша. Публічні особи в демократичному суспільстві зобов’язані утримуватись від висловлювань, які можуть бути інтерпретовані як схвалення страт або порушення людської гідності.
Пояснення Ірини Гончарової щодо її висловлювання про «розстріл десятка ухилянтів» виглядає як спроба перевести акцент на історичну алюзію, але зміст її початкового коментаря не дає підстав вважати це достовірною інтерпретацією. Навіть якщо депутатка мала на увазі історичний приклад, він був поданий у неприйнятний спосіб.
Фраза, яку вона написала публічно й без будь-яких застережень чи контекстуальних уточнень, звучала як схвалення публічного насильства, спрямованого проти громадян України, що не проходять військову службу. Формулювання «показово розстріляти» вживалося не в історичному описі чи аналізі, а як реакція на сучасну реальність. З самого змісту коментаря не випливає жодного посилання на Фінляндію, Маннергейма чи війну 1939–1940 років. Більше того, слова «приваблива ідея» не залишають сумніву в тому, що мова йшла не про критику чи іронію, а про схвалення як методу впливу.
Посилання на ІПСО і «ватних ботів» виглядає як відволікання уваги від змісту самої фрази. Навіть якщо коментар вирвано з контексту, відповідальність за його зміст лишається.
У підсумку, спроба пояснити емоційне схвалення репресивної практики «історичним контекстом» і звинуватити в реакції інформаційну операцію виглядає як уникнення відповідальності, а не щире прояснення позиції. Політик, який не володіє формулюваннями або не готовий відповідати за власні слова, не повинен брати участь у публічному дискурсі — особливо в питаннях життя, смерті й права.
Висловлювання Ірини Гончарової і подальше обговорення навколо нього ще раз засвідчують складність інформаційного поля в період повномасштабної війни. Суспільство очікує від депутатів зваженості, точності формулювань і відповідальності за сказане. Водночас сама ситуація продемонструвала, наскільки легко публічний коментар може бути використаний, вирваний з контексту або спровокувати неконтрольовану реакцію.
Крім того, фото на сторінці Facebook, які публікує Гончарова-Багалій, теж мають неоднозначний зміст, особливо, коли депутатка міськради прифронтового міста пише про початок свого робочого тижня у такому форматі:
