Законопроєкт щодо врегулювання продажу і використання паучів: чи спрацюють обмежувальні заходи

В умовах посиленої уваги держави до обігу нікотиновмісних виробів на ринку України з’являється низка законодавчих ініціатив, які мають на меті врегулювати продаж і використання таких продуктів. Проте застосування суворих заборон часто породжує питання щодо ефективності обмежувальних заходів, а також потенційних наслідків для легального ринку, фінансових надходжень до бюджету та суспільної безпеки. На тлі цих дискусій законопроєкт №14110-д викликає активні дискусії, оскільки він пропонує жорсткі обмеження на обіг нікотиновмісних продуктів для орального застосування, відомих як паучі.

Законопроєкт №14110-д, який планується розглядати Верховною Радою вже цього місяця, передбачає обмеження вмісту нікотину в паучах до одного міліграма на виріб. З одного боку, така норма не встановлює повної заборони на продукцію, проте на практиці вона робить легальний обіг цих виробів фактично неможливим, оскільки паучі з таким рівнем нікотину наразі відсутні на ринку України.

Аналітик, юрист Андрій Вігірінський вважає, що запропоновані обмеження у вигляді низького дозування нікотину створюють умови, в яких виробництво та продаж легальних виробів фактично стають неможливими, а споживання продукції переміщується у неформальний сектор. Він зазначає, що подібна практика вже застосовувалася до інших категорій нікотиновмісних виробів, зокрема ароматизованих сигарет, тютюну для самокруток та електронних сигарет, і не досягла очікуваних результатів.

Експерт наголошує, що обмеження, які не враховують наявність продукції на ринку, часто призводять до її витіснення в тіньовий сектор. За його словами, дослідження, проведене компанією Kantar Ukraine у липні–серпні 2025 року, показало, що у категорії електронних сигарет частка нелегальної продукції становить 93,6%, причому в сегментах одноразових пристроїв та картриджних сигарет вона майже досягає ста відсотків. Таким чином, заборони не зменшують споживання, а лише переносять його за межі правового регулювання.

Вігірінський підкреслює, що аналогічна ситуація може повторитися і з паучами, якщо законодавці оберуть єдиним інструментом регулювання заборону. За його словами, такий підхід здатен створити зворотний ефект, який проявляється у зростанні нелегального ринку та втраті контролю над обігом продукції.

Експерт також звертає увагу на те, що законопроєкт не містить детального економічного аналізу. В пояснювальній записці відсутні розрахунки фінансово-економічного ефекту від запровадження запропонованих норм, що ускладнює оцінку потенційних втрат для бюджету. За попередніми оцінками експертів, державні податкові надходження можуть скоротитися приблизно на двадцять один мільярд гривень щороку, якщо заборони будуть реалізовані без урахування ринкових реалій.

Вігірінський наголошує, що законодавці часто посилаються на статистику щодо споживання нікотиновмісних продуктів неповнолітніми як аргумент для запровадження заборон, проте історичний досвід показує, що абсолютні обмеження не виключають доступність виробів для цієї категорії. Він підкреслює необхідність більш збалансованого підходу до правового регулювання, який би враховував ефективність заходів, які застосовувалися раніше, а також проблеми їх практичного впровадження і правозастосування контролюючими органами.

На думку Андрія Вігірінського, підхід, який спирається виключно на заборони, не забезпечує очікуваного результату та може мати негативні наслідки як для економіки, так і для контролю за ринком. Він радить законодавцям проаналізувати попередній досвід регулювання, з’ясувати причини неефективності заборон та розробити комплексні механізми, що поєднуватимуть контроль, моніторинг та відповідальність. Такий підхід дозволив би водночас захистити неповнолітніх, зберегти легальний ринок і забезпечити надходження до державного бюджету, уникаючи масштабного витіснення продукції у тінь.