Зарубіжні ЗМІ про діяльність ООН та її реформування

У Нью-Йорку під головуванням Німеччини та Намібії відбувся Саміт майбутнього ООН. Глави держав та експерти намагалися знайти підходи до реформування в рамках так званого Пакту заради майбутнього, щоб зробити міжнародне співтовариство організаційно здатним вирішувати найрізноманітніші завдання — як актуальні, так і майбутні. Для оглядачів це можливість серйозно замислитися про роль цієї міжнародної організації.
ООН має довгу історію боротьби за мир, розвиток та співпрацю між країнами. З моменту свого заснування в 1945 році вона пережила чимало криз та викликів. Але сьогодні світ стикається з новими загрозами: від збройних конфліктів та екологічних катастроф до глобальних пандемій та міграційних криз. У цих умовах багато хто ставить під сумнів ефективність роботи ООН, її здатність діяти рішуче та адекватно відповідати на сучасні виклики. Питання реформування ООН стає дедалі актуальнішим, адже її структури, створені майже 80 років тому, часто виявляються неготовими до вирішення новітніх проблем. Які зміни потрібні цій організації для того, щоб вона могла залишатися ефективною та релевантною? Що про це пишуть зарубіжні ЗМІ?
Avvenire – Італія. Цей пакт залишає бажати кращого, – критикує міланський католицький вісник Avvenire:
“Особливих нововведень щодо реформування інститутів ООН немає. Два приклади: збільшення представницькості Ради Безпеки та зміни в архітектурі МВФ є давно назрілими змінами, для яких у нинішньому пакті не знайшлося конкретної згадки. … Не слід також забувати, що, незважаючи на добрі наміри, перспектива участі ООН у реформуванні фонду виключена. В екологічному секторі також сяють численні прогалини. Згадаймо хоча б про відсутність прямих доказів взаємозв’язку між зміною клімату та бідністю, а також про таке делікатне питання, як розподіл тягаря екологічних змін”.
Politiken – Данія. Копенгагенська Politiken знаходить причини для оптимізму – не в останню чергу тому, що країна була обрана до Ради Безпеки ООН:
“Очевидні недоліки та недоробки ООН – це привід для більш активної співпраці. Світ хороший настільки, наскільки ми робимо його таким. Ось чому так добре, що Данія незабаром на певний термін стане членом Ради Безпеки ООН. За всіх своїх недоліків ООН сьогодні, як і 1945 року, у рік свого заснування, є найміцнішою надією світу на кращий, більш рівний та справедливий світовий порядок. Склянка наполовину повна, і найближчими роками Данія може зробити свій внесок у те, щоб води в цій склянці стало трохи більше”.
Kristeligt Dagblad – Данія. Копенгагенська Kristeligt Dagblad підкреслює високий рівень визнання світової організації:
“Зважаючи на сумніви в здатності ООН впоратися з самою метою свого існування, як то – запобігання війнам та сприяння міжнародному співробітництву – необхідно згадати про те, що ООН досі користується підтримкою населення. Згідно з новим опитуванням американського дослідницького центру Pew Research Center більшість громадян у 35 країнах світу загалом позитивно налаштовані до ООН. Можливо, це – найкращий аргумент для подальшої підтримки інституції, яка є єдиним гравцем, який має хоча б віддалені шанси на роботу як світовий парламент у часи, коли стає дедалі більше кризових явищ, таких як війни, зміна клімату, міграція та антидемократичні рухи”.
Le Monde – Франція. Паризька Le Monde пропонує наступний аналіз:
“Смертоносна ескалація відносин між Ізраїлем та Хезболлою вкотре наголосила на безпорадності Організації Об’єднаних Націй. … Два найбільші конфлікти – російська агресія проти України та руйнування сектору Газа у помсту за безпрецедентні вбивства ізраїльтян бойовиками ХАМАС – кинули яскраве світло на фатальний параліч Ради Безпеки ООН, який виявився заблокованим у результаті вето з боку Росії та США. … Парадокс тут у тому, що такий негативний розвиток подій збігається за часом із зростанням кількості криз: розпадом держав (від Судану до М’янми та Гаїті), пандеміями, потоками мігрантів, кліматичною кризою. І всі ці питання вимагають багатосторонніх відповідей”.
El País – Іспанія. Мадридська El País вважає, що вибори в США стануть вирішальними для всіх проблем сучасності:
“І сьогодення, і майбутнє – всього світу та самої організації – схоже, залежать не так від нового багатостороннього консенсусу, як від виборів наступного президента США. … Як боротися з кліматичною кризою без участі другого за величиною забруднювача навколишнього середовища на планеті? … Чи мислимо викорінити голод без підтримки найбільшого донора Всесвітньої продовольчої програми? … Перемога Харріс не зможе дарувати нам жодних чарівних рішень. … Але з поверненням ‘вогню і люті’ Трампа багато перешкод стануть просто непереборними”.