Підзвітність повертається? Журналісти відновлять роботу у ВРУ

Журналістам повертають можливість працювати у парламенті, яку вони втратили з початком повномасштабного вторгнення росії. Про це повідомляється на сайті ВРУ. З’явилася надія, що робота народних обранців стане більш прозорою. І повідомлення про те, що відбувається у будинку під куполом, суспільство отримуватиме не з емоційних постів народних депутатів, активних у соцмережах, а з публікацій фахових журналістів.

Обережний оптимізм, з яким медійники зустріли цю новину, дещо затьмарюється і досі нерозв’язаними безпековими питаннями. Гіпотетично парламент може бути розцінений РФ як один із центрів прийняття рішень, тож робота під куполом несе для медійників певні загрози.  Як відомо, парламент має досить обмежену кількість місць в укриттях, що вимагає і обмеженої журналістської присутності. Щоправда, журналісти неодноразово порушували питання переїзду нардепів до більш безпечного місця. Зокрема, медіаюрист Інституту масової інформації Роман Головенко заради досягнення балансу між безпекою та обов’язком нардепів бути підзвітними пропонував змінити ч. 1 ст.-2 Регламенту ВРУ і перевести народних обранців до безпечнішого приміщення під землею.

Однак самі нардепи питання взаємодії із четвертою владою планують вирішити інакше.  Під час круглого столу щодо доступу журналістів до кулуарів Верховної Ради України та відновлення онлайн-трансляцій засідань Парламенту Дмитро Разумков запропонував збалансовано поставитися до кількості журналістів у парламенті, звернувши увагу на рейтинговість та впливовість ЗМІ. Керівник Апарату Верховної Ради України Вячеслав Штучний згадав практику ковідного часу, коли з безпекових причин у стінах ВРУ могли перебувати не більше 20-30 представників медій.

Голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Світлана Остапа висунула ідею створення асоціації парламентських журналістів. На її думку, така організація, ініційована самими медіями, надасть можливість працювати в парламенті близько 30 журналістам.

А що думають про це медійники?

Напередодні Всесвітнього дня свободи преси ми звернулися до журналістів із проханням прокоментувати ініціативу парламенту щодо повернення ЗМІ до практики оприлюднення діяльності нардепів.

Наталя Клименко, журналіст видання Гард.City, м. Первомайськ: Загалом уважаю це нормальною практикою. Бо все, що відбувається під куполом сьогодні має висвітлюватися об’єктивно,  неупереджено і головне своєчасно. Важливо, щоб туди потрапили такі журналісти, які не приховуватимуть правду і не працюватимуть під “окремих” депутатів. Дуже цікаво, кого сьогодні пропонуватимуть для висвітлення діяльності парламентарів, а також, як і хто  визначатиме рейтинговість ЗМІ. Як на мене, то тут більше запитань, аніж відповідей. Але те, що журналісти мають там бути – це факт.  І ще мене розвеселив факт щодо асоціації парламентських журналістів. З боку виглядає, як виокремлена каста.

Любов Василик, медіаекспертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика, м. Чернівці: Доступ журналістів до приміщень парламенту – це гарантія свободи слова в демократичних країнах. Гарантія оперативного інформування суспільства щодо важливих законодавчих ініціатив. Проте війна накладає свої обмеження, зокрема ті, які стосуються медіабезпеки. Тому можна впровадити ідею створення асоціації парламентських журналістів з обмеженою їх кількістю. Однак варто будувати відбір на засадах прозорості акредитації, щоб одні медіа не отримали монопольного права на інформацію, а інші почувалися обмеженими в доступі. Можливо, варто орієнтуватися на якісну журналістику – “білий список” медіа, наприклад. Добре було б, звичайно, щоб цей список сформували не чиновники, а самі журналісти у своєму середовищі для роботи в парламенті визначили кращих, тобто тих, хто має довіру та репутацію якісних ЗМІ.

Ростислав Петраков, експерт з комунікацій, м. Дніпро: Робота медійників під куполом Верховної Ради України – цілком природне явище. Тож їхня присутність у ложі зали засідань тільки позитивно вплине як на стан свободи слова, так і на оперативність висвітлення подій. Крім того, вважаю, що таким чином підвищиться об’єктивність висвітлення тих чи інших думок депутатів. Щодо безпекової складової, то за бажанням можна було б відповідно обладнати медіа-центр з прямою трансляцією. І ті журналісти, хто переживає за свою безпеку, можуть скористатися ним.

Ліна Зеленська, парламентський кореспондент з 2017 до 2023 року (канали: «Інтер», «Рада»): Повністю підтримую це рішення. Засідання Верховної Ради України мають проводитись відкрито. Це зазначено у 84-й статті Конституції України. На жаль, від початку повномасштабного вторгнення у журналістів не було можливості висвітлювати роботу парламентарів та інформувати громадян України про розгляд та прийняття важливих законопроектів. Така закритість законодавчого органу мала ряд негативних наслідків. Звісно необхідно пам‘ятати про безпеку і враховувати всі можливі ризики під час організації роботи медійників у парламенті. Однак, переконана, повертати журналістів до Верховної Ради потрібно однозначно.