Серцево-судинні хвороби залишаються однією з провідних причин смертності у світі, і в Україні ця тенденція також є визначальною. Попри доступність сучасних знань та рекомендацій, люди часто покладаються не на доказову медицину, а поради з інтернету, маркетингові кампанії чи популярні міфи. Багатьом здається легшим повірити у чудодійний засіб, ніж щодня докладати зусиль для збереження власного здоров’я. Саме тому у сфері серцево-судинної профілактики поширені численні хибні уявлення.
Лариса Міщенко, кардіолог, доктор медичних наук і завідувачка відділу артеріальної гіпертензії та коморбідної патології Національного наукового центру імені академіка Стражеска, вважає, що розвінчання цих міфів є важливим кроком до збереження життя і якості здоров’я пацієнтів. Вона детально пояснює, що насправді підтримує серце і судини, а що створює лише ілюзію користі.
Міщенко зазначає, що переконання у користі харчових добавок для серцево-судинної системи найпоширеніше серед молодих людей і осіб середнього віку. За її словами, агресивний маркетинг у соціальних мережах створює враження, що ці засоби здатні знизити ризик інфаркту чи інсульту. Проте наукові дані не підтверджують жодного зв’язку між вживанням харчових добавок і реальним зменшенням ризику серцево-судинних катастроф.
Лікарка пояснює, що у разі, якщо дослідження доводять клінічно значущий ефект певної речовини, вона перестає вважатися добавкою і переходить у категорію лікарських препаратів. Кардіологиня наголошує: її завдання як лікарки полягає не у забороні, а у перевірці безпечності таких засобів для конкретного пацієнта. Якщо шкоди немає, їх вживання може бути допустимим, проте справжня цінність полягає у прийомі призначених ліків із доведеною ефективністю.
За словами Лариси Міщенко, серед старших пацієнтів досі популярними є віра в окремі «суперпродукти», які нібито мають здатність захищати серце. Вона наводить приклад так званої «пасти Амосова», яка часто стає предметом запитань на прийомі. Кардіолог наголошує, що жодна окрема страва або складник не здатні вилікувати серцево-судинні захворювання. Справжній захист серця забезпечується лише комплексним підходом, який включає кілька доведених кроків. Лікарка підкреслює необхідність збалансованого харчування: половина щоденного раціону має складатися з овочів і фруктів, чверть — з білка як рослинного, так і тваринного походження, а решта — з продуктів, що містять клітковину, зокрема цільнозернових.
Крім харчування, важливою складовою є регулярна рухова активність. Лікарка зауважує, що навіть щоденна тридцяти–сорокахвилинна прогулянка у середньому темпі може суттєво покращити стан серцево-судинної системи. Також одним з ключових чинників є відмова від тютюну та алкоголю. Вона підкреслює, що шкода куріння є беззаперечною, тоді як вплив алкоголю досі викликає дискусії, хоча сучасні рекомендації допускають його вживання лише у дуже помірних кількостях.
Кардіолог звертає особливу увагу на лікування артеріальної гіпертензії, оскільки неконтрольований тиск значно підвищує ризик інсульту, інфаркту та фібриляції передсердь. В Україні приблизно десять мільйонів людей страждають від гіпертонії, але лише у чотирнадцяти–шістнадцяти відсотків вдається досягти цільових показників. Вона наголошує, що пацієнтам із діагнозом артеріальна гіпертензія потрібно постійно приймати призначені лікарем препарати, навіть тоді, коли самопочуття залишається задовільним. Саме поєднання медикаментозного лікування зі зміною способу життя забезпечує ефективний контроль захворювання.
Лариса Міщенко зауважує, що серед людей старшого віку побутує уявлення про користь крапельниць як засобу підтримки серця. Вона пояснює, що крапельниця є лише способом швидкого введення ліків у невідкладних станах і жодним чином не може замінити щоденне лікування. Ідея про «одну крапельницю на рік» як профілактику — абсолютно хибна. Лікарка наголошує, що справжня підтримка серця полягає у регулярному дотриманні призначеної терапії та змінах у способі життя, а не в епізодичних процедурах.
Вона вважає важливим розвінчати й інший міф: наявність серцево-судинних захворювань не є протипоказанням до руху. Навпаки, саме у таких випадках фізична активність набуває особливого значення. Тому слід віддавати перевагу аеробним навантаженням — піші прогулянки, плавання, танці чи біг. Інтенсивність і тривалість занять мають визначатися індивідуально, але загальне правило полягає у щонайменше тридцяти хвилинах безперервної активності щодня. Для молодих людей і тих, хто не має тяжких патологій, можна додавати силові вправи — віджимання, роботу з гантелями чи штангою.
Окремо лікарка зупиняється на темі анаболічних стероїдів і білкових добавок, що використовуються для нарощування м’язів. Вона застерігає, що такі засоби шкодять не лише ниркам, створюючи надмірне навантаження, а й серцево-судинній системі. Анаболічні стероїди можуть викликати гормональні збої, стійке підвищення артеріального тиску та низку ускладнень. Міщенко наголошує, що здорове нарощування м’язової маси можливе лише завдяки збалансованому харчуванню, системним тренуванням і належному відпочинку, а не завдяки хімічним препаратам, які становлять небезпеку для життєво важливих органів.
Погляди Лариси Міщенко підкреслюють, що замість пошуку чудодійних засобів, харчових добавок чи «чарівних процедур», люди мають навчитися системно піклуватися про серце. Здоров’я серцево-судинної системи зберігається через поєднання збалансованого харчування, регулярної фізичної активності, відмови від шкідливих звичок та суворого дотримання призначеної терапії. Тільки такий підхід дозволяє реально зменшити ризик небезпечних ускладнень і зберегти якість життя.
