Життя після трагедії: в Європарламенті плакали під час виступу львівського школяра, який переніс 36 операцій

Діти завжди перебувають у центрі будь-якої гуманітарної катастрофи, оскільки їхня вразливість досягає особливо високого рівня через поєднання фізичної незахищеності та психологічної залежності від дорослих. Війна в Україні забирає у молодого покоління не лише безтурботність дитинства, а й створює надзвичайно складні випробування, які потребують тривалого лікування, психологічної підтримки та адаптації до нового життя.

У таких умовах будь-який прояв мужності й здатності долати труднощі набуває не лише особистого, а й символічного значення, оскільки він демонструє, наскільки сила духу може протистояти руйнівним наслідкам конфлікту. Історії дітей, які вижили після ракетних ударів і бойових дій, стають дзеркалом реалій війни та водночас нагадуванням про важливість комплексної підтримки для тих, хто пережив травму.

Подією, яка особливо яскраво ілюструє цю тему, став виступ 11-річного Романа Олексіва зі Львова у Європарламенті. 10 грудня 2025 року під час кінопоказу документальних фільмів, присвячених українським дітям, Роман розповів євродепутатам власну історію виживання після російського ракетного удару по Вінниці 14 липня 2022 року.

У той трагічний день він втратив матір і отримав тяжкі опіки, що охоплювали близько 45 відсотків тіла, потребуючи тривалого та складного лікування, яке включало 36 операцій і багатомісячну реабілітацію. Під час виступу Романа асистентка віцепрезидентки Європарламенту та інші присутні не змогли стримати сліз, слухаючи хлопчика, що підкреслило емоційний вплив його історії на дорослих слухачів і загальну атмосферу заходу.

У межах кінопоказу депутатам було продемонстровано стрічки «Ромчик», «Діти для Путіна» та «Чилі», які розкривають життя українських дітей під час війни. Вони зображують не лише травми і втрати, а й стійкість, здатність до адаптації та силу волі, яку демонструють наймолодші.

В умовах тривалої війни українські діти стають одними з найуразливіших жертв: вони отримують тяжкі поранення, опіки, часто залишаються сиротами та проходять багатоетапний шлях відновлення, що включає медичне лікування, психологічну підтримку та соціальну реінтеграцію.

У вересні в Львівській лікарні пройшла 36-та операція Романа, яка включала одночасну білатеральну реконструкцію вух та усунення рубцевих контрактур на кистях. Пластичні та реконструктивні хірурги зі Шотландії та України працювали разом, використовуючи власний реберний хрящ хлопчика для відновлення тканин, що дозволило зберегти природний вигляд і функціональність органів.

Завідувач першого хірургічного відділення Лікарні Святого Пантелеймона пояснив, що основною метою операції було не лише відновлення зовнішності, а передусім повернення функціональності рук, що дозволяє дитині виконувати повсякденні дії та повертатися до улюблених занять.

Після операції Роман продовжив відновлення у Центрі дитячої реабілітації Unbroken KIDS, де під наглядом спеціалістів він адаптується до фізичних змін і поступово повертає силу та рухливість. При цьому музика та танці стали важливою частиною його реабілітації: хлопчик грає на акордеоні, який символізує його боротьбу за повноцінне життя та перемогу над болем, травмами та втратою. Саме через такі прояви активності дитина демонструє здатність відновлюватися і відчувати радість після пережитого, що створює потужний приклад для інших дітей і дорослих, які зіштовхнулися з наслідками війни.

Історія Романа підкреслює високу ціну війни для наймолодших і важливість комплексної допомоги тим, хто вижив. Вона також свідчить про необхідність якнайшвидшого закінчення війни, в якій гинуть та отримують травми українські діти.