“Змінити ситуацію може лише “хардкор” у вигляді повного перезавантаження”: Володимир Дубровський про реформування митної служби

Перезавантаження митної служби – це не просто необхідність, а нагальна вимога часу, адже митниця за роки незалежності стала символом корупції, зловживань та недовіри з боку бізнесу і громадян. Кожен уряд, який приходив до влади, обіцяв реформувати митну службу, але на практиці це виявлялося неможливим через відсутність політичної волі, спротив системи та інші об’єктивні й суб’єктивні чинники. Більшість реформ закінчувалися лише декларативними змінами, які не впливали на реальну ситуацію.

Водночас війна змусила уряд діяти більш рішуче, адже корупційні схеми на митниці не лише шкодять економіці, а й підривають обороноздатність країни. Міжнародні партнери неодноразово наголошували на необхідності змін, і тепер ці вимоги стали частиною умов подальшої підтримки. Законопроєкт №6490д, ухвалений Верховною Радою, став проривом у боротьбі з системною корупцією та створив передумови для повного перезавантаження митної служби. Це рішення можна вважати початком нової ери, коли зміни торкнуться не лише верхівки керівництва, а й системи в цілому. Від того, наскільки ефективно вдасться реалізувати цю реформу, залежить майбутнє економіки України та довіра громадян до державних інституцій.

Як вважає старший економіст CASE-Ukraine, фахівець Економічної експертної платформи Володимир Дубровський, минулого тижня сталося чергове “неможливе”: Рада підтримала закон №6490д про перезавантаження митної служби.

“Скільки років нас переконували, що це ніяк не можна зробити з різних причин, починаючи з “це не допоможе”, і закінчуючи “а де ж взяти стільки кваліфікованих митників – це вам не податкові інспектори!”.

Як бачимо, військова необхідність у поєднанні з тиском партнерів, які, хоча й через багато років, але все ж усвідомили необхідність радикального перезавантаження, творять дива.

Як (нібито) казав Черчилль про американців: “вони завжди ухвалюють правильне рішення після того, як спробують усі інші”. Це точно про наші реформи, особливо такі, як ця.

Утім, є ще більш характерний і нагальний випадок — податкова, в якій досі живе привид її засновника Миколи Азарова. Яких тільки реформ не перепробували, а результату немає…

Але перезавантажувати — борони боже, “а де ж взяти стільки податківців”? У Національній стратегії доходів була прописана чергова перестановка ліжок, яка нібито має “відновити” довіру до податкової, начебто вона коли-небудь була.

Пора визнати, що, принаймні, якщо в державному органі на певному етапі діяли “корупційні вертикалі”, то некорумповані кадри могли залишитися лише на технічних посадах (і там отримували доплати “в конвертах” із загального фонду)”, – наголосив експерт.

Він вважає, що змінити ситуацію може лише “хардкор” у вигляді повного перезавантаження, можливо, зі збереженням технічного персоналу. Інакше знову й знову відтворюватиметься та сама патрональна культура, де вищі керівники забезпечують “дах” нижчим в обмін на частку від “живих грошей”.

“І де “западло” вважати зарплату з карток, коли є “жива копійка”… ДАІ, податкова міліція та її наступник БЕБ, судова система, БТІ, ще кілька структур, тепер ось митниця — поки що ніде інше не спрацювало. Пора робити висновки і щодо інших, передусім — ДПС.

Справжня стратегія реформування мала би починатися і закінчуватися перезавантаженням стосунків платників податків і податкової, для якої “перезавантаження” ДПС — це необхідний крок, оскільки немає іншого дієвого способу “стерти” вкорінену в податковій азаровщину і корупцію.

Необхідний, але не достатній: якщо залишити корупційні можливості, за які зараз платять хабарі, щоб вступити до податкової академії та обійняти “хлібну” посаду в податковій службі, нові люди, які “клюнули” на них, можуть виявитися не кращими за нинішніх.

Або швидко засвоять ті ж способи “заробітку”, тим більше, що більшість платників також добре засвоїли правила гри. Згадаємо, до прикладу, що принесла заміна “18 000 держслужбовців” за ініціативою Ющенка… І тільки після того, як таке перезавантаження успішно відбудеться, можна буде розглядати подальші кроки, принаймні тому, що це само по собі здатне забезпечити додаткові 2% від ВВП податкових надходжень, заради яких формально створювалася Національна стратегія доходів (НДС).

Утім, як зазначено в НСД, податківцям довіряють аж 70% платників — яких ще реформ вам не вистачає? Правда, автори стратегії “забули” вказати, що цифра взята з опитування, яке стосувалося… консультацій і роз’яснень, наданих податківцями, та ще й відноситься до дуже специфічного періоду 2022 року, коли на хвилі патріотичних емоцій державним органам довіряло значно більше людей, ніж зазвичай. І ось на такому фундаменті побудована Національна стратегія доходів у частині податкової політики!”, – наголошує Володимир Дубровський.

Експерт висловлює власну думку, яка може не збігатися з позицією редакції.