Експертна думка

Військові експерти про “чесний контракт” та залучення 18-25-річних до армії

Україна готується до впровадження масштабної мобілізаційної реформи, яка має залучити до лав Збройних сил чоловіків віком від 18 до 25 років, включаючи тих, хто раніше отримав відстрочку від призову. За словами заступника голови Офісу Президента Павла Паліси, нинішній механізм мобілізації є недостатньо ефективним, тому необхідно впроваджувати нові підходи, що базуватимуться на принципах добровільності, стимулювання та соціального захисту.

Ключовою частиною реформи стане програма “чесний контракт”. Вона передбачає матеріальні стимули, гарантовану якісну підготовку та можливість вибору військової спеціальності. Ідея полягає у тому, щоб створити умови, за яких молоді люди свідомо обиратимуть військову службу, а не сприйматимуть її як примусовий обов’язок. Серед запропонованих пільг – конкурентна заробітна плата, доступ до пільгових кредитів на житло, можливість безкоштовного здобуття вищої освіти після завершення контракту, а також страхування на випадок поранень чи загибелі.

Паліса зазначив, що такий підхід дозволить Україні мобілізувати значний людський ресурс, який наразі не використовується через застарілі методи організації мобілізації. При цьому влада намагається уникнути зниження призовного віку до 18 років, як того вимагають деякі міжнародні партнери. Замість цього робиться акцент на добровільності, яка супроводжуватиметься комплексним соціальним пакетом.

Ексспівробітник СБУ та військовий аналітик Іван Ступак вважає, що реформа з добровільного залучення до ЗСУ чоловіків віком 18–25 років може стати своєрідною відповіддю на рекомендацію США знизити призовний вік.
“Очевидно, що примусове залучення у нас не розглядається. Це може бути компромісний підхід — показати, що реформи проводяться, але без обов’язкового призову. Можливо, частина молоді 18–25 років погодиться добровільно вступити до лав ЗСУ”, — зазначив Ступак.
На думку аналітика, для залучення молодих людей до війська Україна може запропонувати певні стимули: фінансову підтримку, кредити на нерухомість чи пільгові умови для ввезення автомобілів. Проте він наголосив, що складно передбачити, наскільки такі пропозиції будуть ефективними.
“Головне, щоб держава дотримувалася своїх обіцянок. Ми вже бачили приклади, коли військовим обіцяли багато, а виконувалося лише частково”, — підкреслив Ступак.
Водночас військовий аналітик Дмитро Снєгирьов вважає, що програма “чесного контракту” стане важливим кроком для вирішення кадрових проблем у ЗСУ. На його думку, гарантії соціального захисту, зокрема компенсація у разі поранення чи можливість навчання після служби, можуть мотивувати молодь свідомо укладати контракти з Міністерством оборони.
Він також підкреслив, що досвід російської армії показує, наскільки ефективними можуть бути матеріальні стимули для залучення громадян до війська. Реформа також має політичний вимір. Вона допоможе зменшити тиск з боку міжнародних партнерів, які наполягають на збільшенні мобілізаційного потенціалу України.
За словами Снєгирьова, мобілізаційний резерв Росії значно перевищує український, що створює додатковий виклик для ЗСУ. Водночас програма добровільного контракту може слугувати демонстрацією готовності України до реформ, навіть у таких чутливих сферах. На цьому тлі варто згадати, що США також висловлюють рекомендації щодо зниження мобілізаційного віку в Україні. Проте Київ поки не планує йти цим шляхом, надаючи перевагу створенню умов для добровільної служби.
“Людина сама обирає військову частину, спеціальність і відповідно отримує гарантії з боку держави. Фактично створюються передумови, коли людина стимулюється, робить свідомий вибір щодо захисту своєї держави, але на тих умовах, які задовольняють її. Тобто не йдеться про те, що якщо людина хоче йти оператором БПЛА, її, умовно кажучи, кидають у штурмовики”, — пояснив Снєгирьов.

Щодо можливості України запропонувати достатньо привабливі бонуси для залучення чоловіків до 25 років до ЗСУ, Іван Ступак зазначив, що ключовим є виконання державою своїх обіцянок. Він підкреслив, що українцям імпонує західний підхід, де є впевненість у виконанні зобов’язань, особливо щодо страхування та соціальних гарантій.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  "Шкільна оцінка не повинна слугувати показником відповідності чи невідповідності учня певним стандартам": заслужений вчитель України про оцінювання знань дітей

“Якщо держава виконає свої обіцянки, питань не буде. Але якщо все залишиться, як завжди — пообіцяли, але не виконали… Наприклад, гарантовані виплати військовим у 100 тисяч. Ми ж бачимо, скільки скарг: обіцяють, але затримують, недоплачують, або взагалі виникають махінації”, — пояснив він.

Ступак також зауважив, що люди в тилу часто не поспішають до війська через те, що чують про проблеми з виконанням обіцянок і недоліки в системі підтримки військових.

Дмитро Снєгирьов вважає, що головна перевага Росії у війні полягає в її мобілізаційному резерві, який у чотири рази перевищує український. Якщо в Росії він становить 15 мільйонів осіб, то в Україні — лише п’ять. Це створює постійну перевагу противника в живій силі. Основна проблема Сил оборони на фронті полягає не у браку артилерії чи засобів ураження, а в недостатній кількості особового складу.

“Це ті виклики, які Генштаб ЗСУ має вирішувати вже зараз. Необхідно не лише формувати нові бригади, але й поповнювати існуючі за допомогою таких контрактів. Це також допомагає зменшити політичний тиск із боку міжнародних партнерів, демонструючи готовність України до компромісів навіть у такому складному і чутливому питанні”, — наголосив Снєгирьов.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку