1 січня міжнародне суспільство святкує Новий рік, а також відзначає День всесвітніх молитов за мир, Всесвітній день сім’ї, День авторського права, День суспільного надбання та День похмілля.
Новий рік – 2025
1 січня — це не просто початок календарного року, а момент, коли весь світ зупиняється, щоб відсвяткувати новий етап життя. У 2025 році ми зустрічаємо Рік Змії за східним календарем. Це символ мудрості, трансформації, інтуїції та стійкості. Змія уособлює здатність до адаптації, обдуманості та глибокого розуміння світу. Цей рік стане часом для нових можливостей, обережних рішень і прагнення до внутрішньої гармонії.
Святкування Нового року нерозривно пов’язане з мріями, підбиттям підсумків і планами на майбутнє. Люди загадують бажання, проводять час із близькими та сподіваються на краще. Традиційні феєрверки, подарунки та застілля створюють атмосферу радості та єдності, яка допомагає зробити цей день особливим.
Цікаві факти
Новий рік, як ми його знаємо, почався завдяки Григоріанському календарю, запровадженому у 1582 році Папою Римським Григорієм XIII. Перехід до цього календаря скоригував розбіжності між астрономічним і календарним роками.
Дата 1 січня стала символічною не через астрономічні явища, а завдяки Янусу — римському богу початку і кінця. Це рішення закріпило початок нового року саме в цей день.
Згідно зі східним календарем, Змія є символом мудрості, інтроспекції та змін. Цей рік сприятиме обдуманим рішенням, розв’язанню складних питань і досягненню гармонії у відносинах. Люди, які народилися в Рік Змії, зазвичай володіють аналітичним розумом і сильним характером.
Під час переходу на Григоріанський календар було вилучено 10 днів: після 4 жовтня одразу настало 15 жовтня 1582 року. Це викликало плутанину, але дозволило узгодити календар із сонячним циклом.
У Японії рік розпочинають із дзвону храмових дзвонів, які символізують очищення від гріхів. В Італії прийнято викидати старі речі з дому, аби впустити нову енергію. А в Китаї головними атрибутами свята є червоний колір і традиційні танці драконів.
Феєрверки вважаються способом відлякати злі сили та привернути удачу на весь рік. Їхні яскраві кольори та гучний шум символізують святковість і надію.
День всесвітніх молитов за мир
1 січня відзначається День всесвітніх молитов за мир, який об’єднує людей усього світу навколо ідеї гармонії, прощення та співчуття. Ця дата є символічним початком року, коли людство згадує про важливість миру, як зовнішнього, так і внутрішнього. Засновником цього дня став Папа Римський Павло VI, який вперше запропонував його святкування 8 грудня 1967 року. Його метою було привернути увагу до необхідності припинення війн і конфліктів через молитву та духовне єднання.
Через два роки, у 1969 році, Генеральна Асамблея ООН офіційно визнала цей день, дала йому назву “День всесвітніх молитов за мир” та затвердила девіз: “Пробач, і ти пізнаєш мир”. У цей день у храмах і домівках проводяться молебні, присвячені встановленню миру в усьому світі, підтримці тих, хто страждає від конфліктів, і заклику до прощення та співпраці між народами.
Цей день також має велике суспільне значення: у багатьох країнах організовують благодійні акції, міжрелігійні заходи та марші миру. Молитва стає символом єднання людства перед спільними викликами і нагадуванням про те, що мир залежить від кожного з нас.
Цікаві факти
День всесвітніх молитов за мир уперше відзначили 8 грудня 1967 року за ініціативою Папи Павла VI. Його головною ідеєю було об’єднати людей різних релігій у спільній молитві за мир.
У християнстві цього дня просять Божої милості та гармонії для всіх народів. У буддизмі акцентують на медитації співчуття, а в ісламі моляться за єдність і припинення конфліктів.
Ідея свята базується на розумінні, що мир починається з прощення та внутрішнього спокою. Папа Павло VI наголошував, що навіть найменший крок до миру є цінним для всього людства.
1 січня в багатьох країнах світу проводяться марші миру, благодійні концерти та міжрелігійні молебні. Усе це спрямоване на підвищення обізнаності про важливість миру та підтримку тих, хто постраждав від воєн і конфліктів.
Цей день об’єднує мільйони людей незалежно від віросповідання чи національності. Молитва стає універсальним символом єдності та надії.
Всесвітній день сім’ї
Це свято присвячене єдності, миру та вдячності за сімейні зв’язки. Ця дата символізує важливість родини як основи гармонійного суспільства, що об’єднує людей різних культур, національностей і вірувань.
Свято було засноване з метою нагадати людству про необхідність цінувати близьких і будувати відносини, засновані на довірі, підтримці та любові. У цей день люди збираються разом, щоб провести час із рідними, висловити вдячність за сімейне тепло й розділити прагнення до миру та злагоди.
Всесвітній день сім’ї нагадує, що сім’я — це не лише біологічні зв’язки, а й духовна єдність, яка може поширюватися на весь світ, формуючи глобальну “людську родину”. Цей день закликає кожного замислитися над важливістю гармонії у стосунках, як у сімейному колі, так і в суспільстві загалом.
Цікаві факти
Цей день був заснований у 2000 році як частина святкування початку нового тисячоліття, коли світ об’єднався у сподіваннях на мирне майбутнє.
Концепція “глобальної родини” підкреслює, що всі люди є частиною однієї великої сім’ї, незалежно від національності, релігії чи культури.
1 січня обрано як початок нового року та можливість задуматися над відносинами з близькими та прагненням до злагоди у світі.
У цей день багато сімей проводять час разом, влаштовують спільні обіди, організовують благодійні заходи або просто висловлюють вдячність своїм близьким.
Цей день має особливий акцент на припиненні конфліктів і поширенні ідеї миру, що починається з гармонії в родині.
Це свято закликає вважати “сім’єю” не лише кровних родичів, а й друзів, сусідів та людей, які стають частиною нашого життя завдяки довірі та підтримці.
День авторського права
Це особливий день, присвячений підтримці прав авторів та визнанню важливості творчості в житті суспільства. Ця подія нагадує про значення інтелектуальної власності, захисту інтересів митців, письменників, композиторів, режисерів та всіх, хто створює унікальні твори.
День авторського права відзначається для підвищення обізнаності щодо ролі авторських прав у збереженні культурної та наукової спадщини. Він спрямований на те, щоб допомогти авторам отримувати справедливу винагороду за їхню працю, водночас сприяючи поширенню їхніх творів у суспільстві.
Цікаві факти
Перше авторське право з’явилося у Великій Британії в 1710 році, коли було прийнято Статут Анни — перший у світі закон, який офіційно захищав права авторів на їхні твори.
Авторське право захищає не лише книги чи музику, але й фотографії, програмне забезпечення, театральні постановки, архітектуру та навіть рецепти.
У більшості країн авторські права діють протягом життя автора і ще 70 років після його смерті. Після цього твір стає суспільним надбанням.
Бернська конвенція 1886 року встановила міжнародні стандарти для захисту авторських прав, які діють у понад 180 країнах світу.
Кожного разу, коли твір звучить на радіо, у кіно чи на концертах, автор отримує роялті за використання його роботи.
У часи інтернету авторське право набуло особливої важливості, оскільки захист від піратства і нелегального розповсюдження став глобальним викликом.
День суспільного надбання
Це подія, яка знаменує момент, коли твори, термін дії авторських прав на які закінчився, стають доступними для всіх. Це свято символізує відкриття культурної спадщини для громадськості, надаючи можливість вільного використання літератури, музики, фільмів, мистецтва та інших творів.
Згідно з міжнародним законодавством, термін дії авторських прав зазвичай триває 70 років після смерті автора. Після цього твори переходять у суспільне надбання, що дозволяє використовувати їх без спеціального дозволу, адаптувати, перевидавати та вільно поширювати. Це важливий етап у збереженні культурного надбання та його інтеграції в сучасне суспільство.
День суспільного надбання стає нагодою нагадати про цінність відкритої культури, де кожен може вільно користуватися досягненнями минулого для натхнення, навчання чи створення нових творів.
Цікаві факти
Термін “суспільне надбання” став широко використовуватися в XX столітті, хоча сама концепція існувала значно раніше. Перші твори, що стали суспільним надбанням, — це класична музика, твори античних авторів і стародавнє мистецтво.
Щороку 1 січня список творів, що стають суспільним надбанням, поповнюється. Наприклад, у 2025 році суспільним надбанням можуть стати твори авторів, які померли у 1954 році.
Ставши суспільним надбанням, твір можна без обмежень адаптувати, публікувати, створювати на його основі нові роботи. Це сприяє розвитку культури та мистецтва.
До суспільного надбання вже належать твори Шекспіра, Бетховена, Данте, а також багато народних пісень і казок. Це дозволяє їхнім адаптаціям існувати у найрізноманітніших формах.
Суспільне надбання стимулює творчість у всіх сферах: літературі, кінематографі, музиці. Наприклад, багато сучасних фільмів і книг базуються на класичних творах, що вже є суспільним надбанням.
Доступність творів суспільного надбання дозволяє безкоштовно використовувати їх у навчанні, популяризації культури та збереженні історичної спадщини.
День похмілля
Це неофіційне, але добре відоме свято, яке символізує наслідки бурхливих святкувань Нового року. Цей день присвячений відновленню після новорічної ночі, коли традиційно відбуваються масштабні застілля, вечірки та феєрверки.
День похмілля нагадує про важливість помірності у святкуванні, а також про те, як можна подбати про своє здоров’я після великого застілля. Він також став приводом для жартів і гумору в багатьох країнах, адже більшість людей асоціюють цей день із прагненням до спокою, відпочинку та відновлення сил.
Цікаві факти
День похмілля з’явився як реакція на звичку святкувати Новий рік із великою кількістю їжі та напоїв. Це своєрідний “відгук” на ніч веселощів.
У цей день багато людей обирають “ледачий відпочинок”: переглядають фільми, насолоджуються залишками святкових страв або просто сплять більшу частину дня.
У багатьох країнах День похмілля є приводом для жартів. Наприклад, люди діляться кумедними історіями про свою новорічну ніч або придумують “новорічні обіцянки” більше не переборщувати з алкоголем.
Серед найпопулярніших способів боротьби з похміллям — вживання великої кількості води, трав’яного чаю або спеціальних коктейлів для відновлення сил.
У багатьох культурах 1 січня також вважається днем для очищення та підготовки до нового року. Тому День похмілля часто асоціюється з бажанням “почати з чистого аркуша”.
З розвитком мемів і соціальних мереж День похмілля став популярною темою для жартів та креативного контенту, який з’являється в інтернеті щороку 1 січня.
Історичні події в цей день
1 січня — це не лише початок календарного року, але й день, коли сталися численні події, які вплинули на історію людства.
154 до н.е. — у Стародавньому Римі офіційно перенесли початок річного консульства на 1 січня.
104 до н.е. — римський консул Гай Марій провів через Рим полоненого царя Нумідії Югурту, демонструючи перемогу Римської імперії.
45 до н.е. — введення юліанського календаря в Римі. Цей календар, розроблений єгипетським астрономом Созігеном за наказом Юлія Цезаря, впорядкував рік відповідно до сонячного циклу.
89 рік — Люцій Антоній Сатурнин став імператором Риму, що викликало короткий, але невдалий заколот.
1622 рік — папська канцелярія офіційно проголосила 1 січня початком нового року.
1785 рік — у Лондоні вийшов перший номер газети The Daily Universal Register, яка у 1788 році стала відомою як The Times.
1863 рік — президент США Авраам Лінкольн підписав маніфест про звільнення рабів, що стало ключовою подією в боротьбі за права людини в Америці.
1873 рік — Японія офіційно прийняла григоріанський календар, що стало частиною її модернізації та інтеграції в західний світ.
1877 рік — королева Великої Британії Вікторія проголошена імператрицею Індії.
1886 рік — Велика Британія завершила захоплення Бірми, анексувавши її до своєї імперії.
1901 рік — Австралія отримала статус домініону Британської імперії, що стало кроком до її незалежності.
1909 рік — у Великій Британії здійснили першу виплату пенсій.
1919 рік — Директорія УНР ухвалила закон про автокефалію Української Православної Церкви, підкресливши незалежність релігійного життя України.
1935 рік — у Туреччині введено прізвища та скасовано титули, що стало важливим етапом модернізації країни.
1942 рік — у Вашингтоні союзники антигітлерівської коаліції підписали Декларацію Об’єднаних Націй, яка стала основою для створення сучасного ООН.
1950 рік — згідно з американським планом “Троян”, у цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але план скасували через неготовність.
1954 рік — у США відбулася перша національна кольорова телетрансляція, що стало новою епохою для телебачення.
1959 рік — перемога Кубинської революції, яка привела до влади Фіделя Кастро.
1973 рік — Велика Британія, Ірландія та Данія приєдналися до Європейського союзу.
1976 рік — катастрофа Boeing 720 поблизу Ель-Кайсуми (Саудівська Аравія) через теракт, унаслідок якого загинула 81 особа.
1978 рік — авіакатастрофа Boeing 747 поблизу Бомбея (Індія), унаслідок якої загинули 213 людей.
1983 рік — мережа Arpanet змінила основний протокол на TCP/IP, що стало важливим кроком до створення сучасного інтернету.
1993 рік — Чехія та Словаччина офіційно стали самостійними державами після “оксамитового розлучення”.
1995 рік — Австрія, Фінляндія та Швеція приєдналися до Європейського союзу. Також розпочала роботу Світова організація торгівлі (СОТ).
1999 рік — створено єврозону, а євро введено у безготівкові розрахунки.
2000 рік — Туркменістан перейшов із кирилиці на латинський алфавіт.
2007 рік — Болгарія та Румунія приєдналися до Європейського союзу.
2013 рік — через тисняву на стадіоні у Кот-д’Івуар після новорічного феєрверку загинуло щонайменше 60 людей.
2017 рік — напад на нічний клуб у Стамбулі, внаслідок якого загинуло 39 осіб.
