15 липня відзначаються День української державності, День хрещення Київської Русі – України, День українських миротворців, Всесвітній день навичок молоді та День благодійності в соціальних медіа. В цей день у різні роки відбувалися події, які впливали на перебіг воєн, розвиток держав, науки, освіти та культури в різних частинах світу.
День української державності
Свято започатковане указом Президента України у 2021 році для вшанування історичної спадкоємності української державності, яка бере початок від Київської Русі. Воно нагадує про розвиток політичних традицій, права, культури та самоврядування на українських землях упродовж багатьох століть. Відзначення пов’язане з Днем Хрещення Київської Русі – України, що підкреслює значення цієї події для становлення держави, суспільства та культурного розвитку.
28 червня 2023 року Президент України вніс до Верховної Ради законопроєкт про перенесення Дня Української Державності з 28 липня на 15 липня. Зміна дати пов’язана з календарною реформою Православної церкви України, внаслідок якої було перенесено низку церковних свят, зокрема день вшанування святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого.
Свято акцентує увагу на спадкоємності української державної традиції від княжої доби до сучасної незалежної України. Особливе значення воно набуло в умовах російської агресії, коли питання історичної спадщини, державного суверенітету та національної ідентичності стали предметом широкої суспільної уваги.
Цікаві факти
Назва «Русь» у часи Київської держави стосувалася насамперед території Середнього Подніпров’я з центром у Києві, а вже значно пізніше її почали використовувати й інші держави для обґрунтування власних історичних концепцій.
У XI столітті Київ був одним з найбільших міст Європи. За оцінками істориків, його населення перевищувало чисельність багатьох тогочасних європейських столиць, а місто підтримувало активні дипломатичні та торговельні зв’язки з різними країнами.
Доньки князя Ярослава Мудрого стали королевами Франції, Норвегії та Угорщини. Завдяки таким династичним шлюбам Київська держава була інтегрована до політичного життя середньовічної Європи.
Найдавнішим збереженим правовим збірником Київської Русі є «Руська правда». У ньому переважали грошові покарання за більшість правопорушень, тоді як смертна кара застосовувалася значно рідше, ніж у багатьох європейських країнах того часу.
Тризуб як князівський знак використовувався ще за правління Володимира Великого. Археологи знаходять його на срібниках, золотниках, печатках і предметах повсякденного вжитку, датованих кінцем X – початком XI століття.
У 1918 році Українська Народна Республіка офіційно затвердила тризуб державним гербом. Саме це історичне рішення стало основою для відновлення малого Державного Герба незалежної України у 1992 році.
День хрещення Київської Русі – України
Свято присвячене одній з найважливіших подій в історії України — запровадженню християнства князем Володимиром Великим у 988 році. Хрещення Київської Русі сприяло зміцненню державної влади, розвитку писемності, освіти, архітектури та книжної культури. Після прийняття нової віри Київ став одним із головних духовних і культурних центрів Східної Європи, а держава активніше розвивала дипломатичні зв’язки з іншими країнами.
Свято відзначають 15 липня відповідно до новоюліанського календаря. Воно нагадує про історичну подію, яка вплинула на подальший розвиток українських земель, формування культурної спадщини та поширення традицій книжності й літописання. Саме після хрещення почалося будівництво визначних храмів, відкривалися школи при церквах, а писемні джерела стали важливою основою для вивчення історії Київської Русі.
Цікаві факти
Князь Володимир обрав християнство не одразу, а влаштував так зване «випробування вір», відправивши послів досліджувати іслам, юдаїзм та католицизм. Найбільше його вразила краса та велич православного богослужіння у Константинополі.
Хрещення киян у 988 році відбувалося масово в річці Почайна, яка є притокою Дніпра. Людей заздалегідь закликали прийти на узбережжя під загрозою оголошення їх ворогами князя.
Прийняття християнства знищило багатовікову традицію багатожонства, яка існувала у слов’янських племен. Князь Володимир до свого хрещення мав офіційно п’ятьох дружин і величезний гарем із сотень наложниць у різних резиденціях.
До хрещення Русі слов’яни не мали власної писемності. Разом з новою вірою з Болгарії та Візантії прийшла кирилиця, що дало потужний поштовх для розвитку освіти, літописання та створення перших шкіл.
Процес зміни віри не був повністю мирним, оскільки у багатьох регіонах спалахували повстання прихильників язичництва. Особливо запеклий опір чинив Новгород, де ідола Перуна скидали у річку Волхов під час масових заворушень.
Хрещення Русі відкрило країні шлях до «дипломатії шлюбів» з провідними монархіями Європи. Нащадки Володимира Великого та Ярослава Мудрого поріднилися з королівськими родинами Франції, Норвегії, Швеції, Угорщини та Німеччини.
Першою кам’яною церквою Київської Русі стала Десятинна церква, зведена за наказом князя Володимира наприкінці X століття. На її утримання князь виділив десяту частину своїх доходів, звідки й походить її назва.
Софійський собор у Києві, споруджений у XI столітті, зберіг сотні давніх написів-графіті. Вони стали цінним історичним джерелом, яке дозволяє дослідникам вивчати повсякденне життя, мову та події княжої доби.
Після запровадження християнства при храмах почали відкривати школи, де навчали грамоті, письму, читанню та переписуванню книг. Це стало важливим етапом поширення освіти на українських землях.
«Повість минулих літ», одна з найвідоміших пам’яток давньоруського літописання, була створена вже після хрещення Київської Русі. Саме завдяки цьому твору збереглися відомості про багато подій ранньої історії держави.
Археологи знаходять хрести, іконки та інші християнські реліквії XI–XII століть не лише в Києві, а й у Чернігові, Володимирі, Переяславі та інших давніх містах, що свідчить про швидке поширення нової віри на значній території.
Князь Володимир Великий після запровадження християнства розпочав карбування власних золотих і срібних монет, на яких були зображені його портрет і князівський знак — тризуб, що є одним із найдавніших символів української державної традиції.
День українських миротворців
Свято присвячене військовослужбовцям, які брали участь у міжнародних миротворчих місіях під егідою Організації Об’єднаних Націй, НАТО, ОБСЄ та інших міжнародних організацій. Українські миротворці виконували завдання із забезпечення безпеки цивільного населення, контролю за припиненням вогню, розмінування територій, супроводу гуманітарних вантажів і підтримання правопорядку в регіонах, що постраждали від збройних конфліктів.
Свято відзначають 15 липня на честь початку участі України в міжнародній миротворчій діяльності. У цей день вшановують військовослужбовців, які представляли державу у миротворчих операціях у різних країнах світу. За роки незалежності тисячі українських військових виконували такі місії, здобувши високий авторитет завдяки професійній підготовці, дисципліні та досвіду виконання складних завдань.
Цікаві факти
Першою миротворчою місією незалежної України стало направлення батальйону до складу Сил ООН із захисту в колишній Югославії у 1992 році. Саме з цього розпочалася історія участі українських військових у міжнародних операціях з підтримання миру.
За роки участі в миротворчих місіях українські військовослужбовці виконували завдання більш ніж у двадцяти країнах Європи, Азії, Африки та Близького Сходу, зокрема в Косові, Лівані, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Демократичній Республіці Конго, Іраку та Кот-д’Івуарі.
Українські інженерні підрозділи неодноразово проводили розмінування територій, відновлювали дороги, мости та інші об’єкти інфраструктури, необхідні для повернення мирного життя в районах, які постраждали від бойових дій.
Вертолітні підрозділи України входили до числа найактивніших учасників миротворчих операцій ООН. Вони здійснювали перевезення персоналу, гуманітарних вантажів, медичну евакуацію та повітряне патрулювання у важкодоступних районах.
Українські миротворці неодноразово отримували відзнаки командування міжнародних місій за професіоналізм, ефективне виконання завдань і високий рівень взаємодії з військовими контингентами інших держав.
Під час миротворчих операцій українські військовослужбовці не лише виконували військові завдання, а й допомагали місцевому населенню, надаючи медичну допомогу, відновлюючи навчальні заклади та забезпечуючи доставку гуманітарної допомоги.
Всесвітній день навичок молоді
Щороку 15 липня увагу зосереджують на підготовці молодих людей до працевлаштування, підприємництва та активної участі в житті суспільства. Ініціативу започаткувала Організація Об’єднаних Націй у 2014 році, щоб наголосити на важливості професійної освіти, практичного навчання та доступу молоді до знань, які відповідають потребам сучасного ринку праці.
Особливе значення мають цифрові, технічні, комунікаційні та підприємницькі навички, оскільки вони допомагають молодим людям швидше пристосовуватися до змін у професіях і способах роботи. Водночас якісна підготовка має бути доступною незалежно від місця проживання, матеріального становища чи фізичних можливостей, адже нестача освіти та практичного досвіду часто стає однією з головних перешкод для працевлаштування.
Цікаві факти
Рішення про запровадження Всесвітнього дня навичок молоді Генеральна Асамблея ООН ухвалила у грудні 2014 року за ініціативою Шрі-Ланки.
Перші офіційні відзначення відбулися у 2015 році, а головну увагу приділили професійно-технічній освіті та підготовці молоді до реальних умов праці.
У багатьох країнах роботодавці стикаються з нестачею фахівців навіть за високого рівня молодіжного безробіття. Причиною часто є невідповідність між знаннями випускників і практичними вимогами професій.
Професійні навички можна здобувати не лише в університетах. Важливу роль відіграють коледжі, навчальні центри, стажування, виробнича практика та наставництво безпосередньо на робочому місці.
За останні десятиліття цифрова грамотність стала необхідною не лише для програмістів. Уміння працювати з електронними документами, онлайн-сервісами, даними та засобами комунікації потрібне в медицині, торгівлі, освіті, промисловості й державному управлінні.
Так звані м’які навички, серед яких уміння спілкуватися, працювати в команді, розв’язувати конфлікти та планувати час, роботодавці часто оцінюють нарівні з професійними знаннями.
Молодіжне підприємництво розглядають як один зі способів створення нових робочих місць. Для започаткування власної справи молоді потрібні не лише кошти, а й знання з фінансів, маркетингу, законодавства та управління.
Навчання впродовж життя стало важливою умовою професійної стійкості, оскільки технології змінюють зміст багатьох спеціальностей швидше, ніж оновлюються традиційні освітні програми.
День благодійності в соціальних медіа
Щороку 15 липня увагу привертають до можливостей соціальних мереж у підтримці благодійних організацій та людей, які потребують допомоги. Ініціатива виникла у США у 2013 році завдяки платформі Givver та її співзасновнику Крісу Соммерсу. Сервіс давав користувачам змогу переказувати кошти неприбутковим організаціям через Twitter, використовуючи короткі публікації зі спеціальною позначкою.
Поширення інформації у соціальних мережах допомагає благодійним зборам швидко охоплювати велику аудиторію, знаходити донорів і привертати увагу до проблем, які часто залишаються малопомітними. Водночас перед переказом коштів важливо перевіряти організаторів збору, реквізити, звітність і репутацію фонду, адже популярність онлайн-благодійності використовують також шахраї. Допомога може полягати не лише у грошовій пожертві, а й у поширенні перевіреного збору, волонтерстві або інформаційній підтримці.
Цікаві факти
Перший День благодійності в соціальних медіа провели 15 липня 2013 року. Ініціатори обрали період, коли благодійні організації у США традиційно отримували менше пожертв, ніж під час зимових свят.
Платформа Givver дозволяла здійснювати пожертви за допомогою публікації у Twitter. Користувач зазначав обрану організацію, суму та спеціальну позначку «#give», після чого сервіс опрацьовував платіж.
Ініціативу підтримували представники місцевої влади у США. У кількох містах і штатах 15 липня проголошували днем благодійності в соціальних медіа, хоча загальнодержавного офіційного статусу вона не отримала.
Кріс Соммерс був відомий не лише як співзасновник Givver. Він також заснував мережу піцерій Pi Pizzeria у Сент-Луїсі, яку відвідав Барак Обама під час президентської кампанії 2008 року.
Соціальні мережі змінили принцип проведення благодійних зборів: невеликі пожертви від великої кількості людей можуть за короткий час забезпечити значну суму. Вирішальну роль часто відіграє не кількість підписників автора, а довіра до нього та прозора звітність.
Одним з найпоширеніших способів шахрайства залишається копіювання справжніх благодійних дописів із заміною платіжних реквізитів. Саме тому надійніше переказувати кошти через офіційні сторінки фондів або за реквізитами, підтвердженими організаторами збору.
Історичні події в цей день
1099 — учасники Першого хрестового походу після більш ніж місячної облоги захопили Єрусалим, який на той час перебував під владою Фатімідського халіфату. Після прориву міських укріплень хрестоносці вчинили масове вбивство мусульманського та єврейського населення, а згодом заснували Єрусалимське королівство, що стало однією з головних держав хрестоносців на Близькому Сході.
1410 — відбулася Грюнвальдська битва, у якій об’єднані сили Королівства Польського та Великого князівства Литовського розгромили військо Тевтонського ордену. Армією союзників керували король Владислав II Ягайло та великий князь Вітовт, а в її складі воювали хоругви з українських земель. Перемога суттєво послабила військовий і політичний вплив Тевтонського ордену в Центрально-Східній Європі.
1663 — у Львові король Речі Посполитої Ян II Казимир визначав порядок підготовки війська до походу на українські землі. Передбачалося, що армія рухатиметься кількома колонами, щоб охопити значну територію та полегшити постачання. Наприкінці року королівські сили вирушили на Лівобережжя, однак кампанія не принесла очікуваних результатів і завершилася великими втратами.
1683 — османська армія під командуванням великого візира Кара-Мустафи продовжила облогу Відня, розпочату напередодні. Чисельність війська в різних дослідженнях оцінюють по-різному, оскільки разом із регулярними частинами в поході брали участь допоміжні загони та сили васальних держав. Облога тривала майже два місяці й завершилася у вересні поразкою османів після прибуття союзного війська на чолі з королем Яном III Собеським.
1799 — французький офіцер П’єр-Франсуа Бушар під час укріплювальних робіт поблизу міста Розетта в Єгипті виявив кам’яну плиту з текстом, записаним трьома системами письма. Розетський камінь містив давньогрецький текст, єгипетські ієрогліфи та демотичне письмо, завдяки чому став ключем до розшифрування давньоєгипетської писемності.
1834 — у Києві урочисто відкрили Університет Святого Володимира, нині відомий як Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Першим ректором став учений Михайло Максимович, а навчання розпочали 62 студенти філософського факультету. Заснування університету сприяло перетворенню Києва на один із провідних освітніх і наукових центрів.
1988 — у широкий американський прокат вийшов фільм «Міцний горішок» режисера Джона МакТірнана з Брюсом Віллісом у ролі поліцейського Джона Макклейна. Картина вирізнялася героєм, який помилявся, зазнавав поранень і перемагав завдяки витримці та кмітливості, а не надлюдській силі. Успіх стрічки започаткував відому кіносерію та вплинув на розвиток бойовиків наступних десятиліть.
