17 липня в Україні відзначається День етнографа, в світі – Всесвітній день міжнародного правосуддя, День народження Діснейленда та Всесвітній день емоджі. Цей день об’єднує різні події з історії світу, які стосуються державного управління, техніки, культури, війни та щоденних рішень людей у різних країнах.
День етнографа в Україні
Це неофіційне професійне свято фахівців, які вивчають культуру, побут, традиції, звичаї, мову, ремесла, світогляд і форми соціального життя різних народів. Основною метою етнографії є опис і аналіз народної культури в усіх її проявах, як у сучасному вигляді, так і в історичній ретроспективі.
В Україні цей день пов’язують з датою народження видатного українського вченого Володимира Гнатюка, який народився 17 липня 1871 року (за іншими даними — 1874). Він був фольклористом, етнографом, перекладачем і громадським діячем, брав участь в експедиціях, записував народні пісні, легенди, звичаї, укладав збірники та вперше систематично описував культуру гуцулів, бойків і лемків. Саме його дослідницька праця заклала наукові підвалини української етнографії.
Етнографи в Україні працюють не лише в академічних установах, їх можна зустріти у музеях, освітніх центрах, серед краєзнавців, у наукових експедиціях, у проєктах з фіксації нематеріальної культурної спадщини. Деякі з них займаються документуванням змін, спричинених війною, вимушеним переселенням, втратою домівок і трансформацією обрядів і традицій.
Цікаві факти
В українській етнографії активно розвивалися регіональні школи: зокрема, львівська школа етнографії відзначалася глибоким польовим збором матеріалів, а київська — акцентом на історичному підході.
Володимир Гнатюк володів кількома мовами, перекладав твори сербською, хорватською, болгарською, польською і брав участь у редагуванні «Етнографічного збірника», який видавав Наукове товариство імені Шевченка у Львові.
У міжвоєнний період вчені-етнографи документували життя українців у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії та СРСР. Завдяки цьому збережено багато унікальних описів побуту, які після Другої світової були втрачені або витіснені радянською уніфікацією.
В Українській РСР етнографія часто підпорядковувалася ідеології, а дослідження, які не вписувалися в офіційну модель радянського «народознавства», зазнавали цензури. Незважаючи на це, багато етнографів продовжували фіксувати обряди, побутові деталі, свята, які намагалися зберегти родинні й сільські громади.
Після здобуття незалежності відбулося відродження польових етнографічних досліджень. Активно вивчають не тільки традиційні регіони, як-от Карпати чи Полісся, але й нові феномени — наприклад, релігійні обряди у новітніх протестантських громадах, шлюбну поведінку переселенців, побут волонтерських спільнот.
У сучасній Україні етнографи працюють над фіксацією нематеріальної культурної спадщини — пісень, обрядів, ремесел. Дані передаються в реєстри ЮНЕСКО. У 2023 році українська етнографка Наталія Гошовська зафіксувала понад 50 обрядів, які опинилися під загрозою зникнення через війну.
Етнографи досліджують не лише минуле, а й сучасність. Наприклад, аналізують меморіальні практики після загибелі військових, нові форми родинного календаря, локальні способи поминання, побут в укриттях, трансформацію харчування та споживчих практик у прифронтових зонах.
Існує окрема галузь — етнографія міграцій, яка досліджує, як змінюється культурна поведінка українців, що виїхали за кордон. Наприклад, як українці адаптують свята, як зберігають мову й традиції, як формують нові спільноти в Німеччині, Польщі, Канаді, Португалії.
Всесвітній день міжнародного правосуддя
Ця дата пов’язана з ухваленням 17 липня 1998 року Римського статуту — установчого документа Міжнародного кримінального суду (МКС), який вперше закріпив механізм притягнення до відповідальності осіб за найтяжчі злочини: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини й агресію.
День було офіційно визнано 2010 року як нагадування про відповідальність держав і міжнародної спільноти за підтримання справедливості на глобальному рівні. Йдеться про реальні юридичні інструменти, які мають запобігати безкарності.
Цей день є способом привернути увагу до порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини, які залишаються безкарними через політичну волю, прогалини в юрисдикції чи відсутність ефективних міжнародних механізмів. У цьому контексті дата має особливе значення для України після 2022 року. Саме в рамках юрисдикції МКС у березні 2023 року було видано ордер на арешт Путіна за незаконну депортацію українських дітей.
Цікаві факти
Міжнародний кримінальний суд був створений як постійна інституція — на відміну від трибуналів щодо Руанди чи колишньої Югославії, які були тимчасовими. Він має право розслідувати злочини, вчинені після 1 липня 2002 року, коли набув чинності Римський статут.
Хоча суд розташований у Гаазі, він може проводити засідання в будь-якій точці світу.
На сьогодні Римський статут ратифікували 124 держави. Але серед країн, які його не визнають — США, Китай, Ізраїль і Росія. США підписали статут, але відкликали підпис у 2002 році.
МКС не має власної поліції, він залежить від співпраці держав-членів для арешту підозрюваних. Це одна з причин, чому багато ордерів залишаються невиконаними роками.
Справи, що розглядає МКС, стосуються лише фізичних осіб — не держав, організацій чи збройних формувань. Його завданням є притягнення до відповідальності керівників, які ухвалюють рішення або віддають накази про вчинення злочинів.
За 20 років діяльності МКС виніс лише кілька вироків, але його прецеденти (зокрема щодо злочинів сексуального рабства, вербування дітей у збройні сили) вже закріпили важливі міжнародні норми.
Україна не є повноправною стороною Римського статуту, але двічі визнала юрисдикцію МКС щодо злочинів на Майдані та після початку російської агресії. Саме це дозволило суду розслідувати воєнні злочини на території України.
День народження Діснейленда
В цей день було відкрито перший у світі тематичний парк під брендом Disney. Саме того дня 1955 року в місті Анахайм, штат Каліфорнія, відбулося офіційне відкриття Діснейленда. Це був особистий проєкт Волта Діснея — ідея, яка народилася з бажання створити місце, де батьки й діти могли проводити час разом, у середовищі казки й технологій.
Дісней надихався поїздками до парків розваг із доньками. Його вражали одноманітність і неохайність більшості таких закладів. Він мріяв про простір, де все буде чисто, візуально злагоджено і в якому відвідувачі потраплятимуть у світ фантазії — не просто на атракціони, а в цілісний наратив.
Будівництво Діснейленда тривало лише 1 рік, а витрати перевищили $17 млн — колосальну на той час суму. Багато хто не вірив у комерційний успіх, але вже у перший день 17 липня 1955 року парк зустрів понад 28 тисяч гостей, хоча запрошень було видано лише 6 тисяч. Через це подію назвали «Чорною неділею» тому, що зламалися атракціони, закінчилася їжа, асфальт не встиг застигнути, і гості грузли в ньому взуттям.
Попри невдалий старт, за лічені місяці парк став символом післявоєнного оптимізму США. Тут усе було підпорядковано історіям: замок Сплячої красуні, пригоди піратів, старовинна Америка, майбутнє з футуристичними концептами. Волт Дісней щодня бував у парку, перевіряв чистоту, спілкувався з персоналом і вивчав реакцію відвідувачів. Він не сприймав Діснейленд як завершений проєкт — лише як основу для постійного оновлення.
Сьогодні цей парк є єдиним у світі, відкриття якого особисто курував Волт Дісней. Інші з’явилися вже після його смерті. І хоча нині існує понад десять парків у різних країнах, саме Анахайм залишається «місцем, де почалася магія».
Цікаві факти
Під час відкриття фальшиві квитки продавали просто біля входу. Через це натовп у парку сягнув майже 30 тисяч осіб, що спричинило хаос і паніку. Багато ресторанів закрилися вже через кілька годин.
Асфальт справді був настільки свіжим, що каблуки жінок залишали сліди на доріжках. У спеку фонтан з газованою водою швидко вийшов з ладу.
Один із журналістів назвав цей день «найгіршим провалом у житті Волта Діснея», але вже через рік у парку побувало понад 3 мільйони відвідувачів, що підтвердило: задум працює.
Волт Дісней мав таємну квартиру прямо над входом на головну вулицю парку — зі спеціальним вікном і лампою. Коли лампа горіла, співробітники знали, що Волт у парку. Сьогодні цю лампу ніколи не гасять — як символ його присутності.
У парку діють підземні тунелі та спеціальні маршрути, щоб персонажі Disney не з’являлися у «не своїй» зоні. Наприклад, ковбой не може випадково потрапити у футуристичний Tomorrowland.
Щороку в день народження парку фанати приїздять у тематичних костюмах і беруть участь у заходах, які повторюють оригінальне відкриття — без пафосу, але з повагою до спадку Волта.
Всесвітній день емоджі
Це неофіційне, але впізнаване свято, пов’язане з розвитком цифрової культури й особливостями сучасного спілкування. Емоджі — це маленькі піктограми, які стали звичним інструментом у текстовому спілкуванні. Їх використовують у месенджерах, електронній пошті, соціальних мережах і навіть у корпоративній комунікації. Причина популярності проста: вони допомагають передавати емоції, відтінки настрою та реакції там, де бракує інтонації, міміки чи живого контакту.
Свято з’явилося у 2014 році з ініціативи Джеремі Берджа, засновника сайту Emojipedia. Цей ресурс займається каталогізацією емоджі, поясненням їх значень і відстеженням змін, які вносять різні платформи (Apple, Google, Microsoft та інші). Дата обрана не випадково — на іконці календаря емоджі, яка відображається в iOS, зазначено саме 17 липня. Це день першої презентації календаря iCal від Apple у 2002 році.
Історія емоджі почалася в Японії ще у 1999 році. Дизайнер Сіґетака Куріта розробив набір із 176 символів для японського мобільного оператора NTT DoCoMo. Його метою було доповнити короткі текстові повідомлення емоційними знаками, які легко впізнаються. З часом концепція поширилася по світу, а з 2010 року емоджі стали частиною міжнародного стандарту Unicode. Саме це дозволило відображати їх на різних пристроях незалежно від операційної системи.
Сьогодні в базі Unicode налічується понад три тисячі емоджі. Вони охоплюють не лише базові емоції, а й професії, культури, їжу, символи гендерної ідентичності, тварин і транспорт. Unicode Consortium щороку приймає нові пропозиції щодо додавання емоджі — заявки можуть подавати навіть звичайні користувачі. Процес довгий і включає обґрунтування культурної значущості символу, універсальності його сприйняття й технічної реалізованості.
Цікаві факти
Перші емоджі з’явилися в Японії в 1999 році. Їх створив дизайнер Сіґетака Куріта для оператора мобільного зв’язку NTT DoCoMo. У наборі було 176 символів, розміром 12×12 пікселів.
Емоджі та смайлики — не одне й те саме. Смайлики виникли як комбінації символів ASCII (наприклад, 🙂 або ;-)), а емоджі — це окремі графічні символи з власним кодом.
Unicode Consortium — організація, що ухвалює нові емоджі, — щороку розглядає пропозиції на включення. Подати нову ідею може будь-хто, навіть приватна особа. Проте процес ухвалення складний і триває до 2 років.
Найуживаніший емоджі у світі — 😂 (обличчя зі сльозами радості). У 2015 році Oxford Dictionaries навіть оголосив його “словом року”, вказавши, що він найточніше відображає характер спілкування у цифрову епоху.
Існує емоджі, яке викликає технічні конфлікти — (баклажан). Через його сексуалізоване використання в чатах платформи, як-от Instagram і Facebook, свого часу фільтрували цей символ у пошуку й рекламі.
У 2021 році українська активістка Анастасія Задорожна подала заявку на створення емоджі борщу — як частину культурної боротьби за національну ідентичність. Поки що емоджі-тарілки борщу не затверджено, але обговорення триває.
У Великій Британії провели дослідження, в якому з’ясувалося, що користування емоджі в листуванні з колегами позитивно впливає на довіру, особливо серед молодих співробітників.
Деякі емоджі вважаються застарілими, але не вилучаються з Unicode — щоб не зламати сумісність старих повідомлень. Наприклад, (факс) досі існує, хоча факсимільні апарати практично зникли з ужитку.
Історичні події в цей день
709 до н. е. – У Китаї вперше в історії було задокументовано повне сонячне затемнення. Його опис залишив Чу Фу — придворний хроніст, який зафіксував астрономічне явище у державному літописі. Це один із перших письмових доказів спостережень неба як наукової практики.
1048 – Німецький король Генріх III вигнав із Риму папу Бенедикта IX, одного з найскандальніших понтифіків Середньовіччя, і замінив його на нового — Дамасія II. Цей епізод ілюструє, наскільки тісно були переплетені духовна влада папства з політичними інтересами імперії.
1429 – У французькому Реймсі, нещодавно звільненому від англійської окупації, відбулася коронація Карла VII. Під час церемонії над його головою тримала стяг Жанна д’Арк, символізуючи її ключову роль у поверненні французам легітимності й віри в перемогу.
1453 – Відбулася остання битва Сторічної війни: французи перемогли англійців при Кастільоні. Після цього Бордо повернулося під контроль Франції, що завершило один із найдовших і найвиснажливіших конфліктів середньовічної Європи.
1505 – Майбутній реформатор Мартін Лютер пережив сильну грозу, під час якої пообіцяв Богу присвятити себе монастирському життю. Це стало поворотним моментом: юрист відмовився від кар’єри правника й став монахом у Ерфурті — перший крок до подальшої Реформації.
1570 – У Вільно заснували єзуїтську колегію. Згодом цей заклад перетвориться на Віленський університет — один із найстаріших у Східній Європі, що відіграв велику роль у поширенні освіти, науки й релігійної думки.
1754 – У Нью-Йорку відкрився Королівський коледж. Спочатку там навчалося лише десятеро студентів, але з часом він став одним із провідних університетів світу — Колумбійським. Сьогодні — це один із центрів американської академічної еліти.
1775 – У США створено перший у світі військовий госпіталь, що започаткував систему організованої медичної допомоги в армії. Це було відповіддю на потреби Війни за незалежність і стало основою військової медицини у новітній історії.
1785 – Словацький авантюрист Моріц Беньовський оголосив себе імператором Мадагаскару й задекларував війну Франції. Його історія — одна з найекзотичніших і водночас реальних у біографіях європейських колоніальних авантюристів XVIII століття.
1791 – У Парижі на Марсовому полі було розстріляно натовп прихильників республіканської революції. Це стало одним із перших прикладів внутрішнього насильства в самій революційній Франції й демонструє, як швидко революція може повернути зброю проти себе.
1793 – Страта Шарлотти Корде, яка вбила Жан-Поля Марата. Вона увійшла в історію як символ особистої політичної відповідальності — її вчинок і смерть стали предметом суперечок і в часи революції, і в наступні епохи.
1841 – Вийшов перший номер британського сатиричного журналу «Панч». Видання стало класикою політичної карикатури, а його стилістика вплинула на гумористичну пресу по всьому світу.
1854 – В Австрійській імперії запустили першу у світі гірську залізницю. Це був прорив у техніці й інженерії, який дав поштовх до будівництва залізничних ліній у важкодоступних місцевостях Європи.
1868 – Столицю Японії офіційно перенесли з Кіото до Токіо. Це було частиною масштабних реформ Мейдзі, які перетворили Японію з феодальної країни на індустріальну державу.
1915 – Німеччина та Австро-Угорщина підписали таємний договір з Болгарією про військову співпрацю, готуючи її вступ у Першу світову війну на боці Центральних держав.
1917 – Британський король Георг V оголосив, що королівська династія змінює прізвище на Віндзори — на знак розриву з німецьким походженням у розпал війни. Того ж дня в Києві виступили полуботківці — українські військові, які вимагали проголошення незалежності України. Водночас у Петрограді розстріляли мирну демонстрацію — свідчення напруження і хаосу революційного 1917 року.
1918 – У Єкатеринбурзі більшовики розстріляли царську родину Миколи ІІ. Це стало символом остаточного краху російської монархії.
1933 – Після завершення будівництва Дніпрогесу з Києва до Херсона вирушив у перший рейс пасажирський пароплав. Це ознаменувало новий етап у судноплавстві на Дніпрі.
1941 – За особистим наказом Гітлера дистрикт «Галичина» було включено до складу Генерального Губернаторства. Це означало перехід Західної України під німецьку адміністрацію під час Другої світової.
1955 – У місті Анахайм (Каліфорнія) відкрили перший Діснейленд. Це був перший тематичний парк у світі, задуманий Волтом Діснеєм, який дав старт цілій індустрії культурних розваг.
1973 – В Афганістані скинули монархію. Замість короля Захір Шаха було проголошено республіку. Цей крок відкрив етап нестабільності, який триває донині.
1997 – Україна ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини — ключовий міжнародний документ, який зобов’язав державу дотримуватися європейських стандартів правозахисту.
2013 – В Азовському морі стався конфлікт між українськими рибалками й російськими прикордонниками, що закінчився загибеллю одного з українців. Інцидент став тривожним сигналом напередодні російської агресії.
2014 – Над Донбасом збито пасажирський Boeing 777 рейсу MH17. Ракета «Бук», випущена з території, підконтрольної бойовикам так званої ДНР, знищила літак. Загинули 298 осіб. Це стало однією з найбільших трагедій сучасної цивільної авіації.
2020 – Верховна Рада України ухвалила адміністративно-територіальну реформу, скоротивши кількість районів з 490 до 138. Рішення стало основою для переформатування місцевого самоврядування.
