22 серпня в Україні відзначається День пам’яті працівників органів внутрішніх справ, які загинули при виконанні службових обов’язків, Міжнародний день пам’яті жертв актів насильства на підставі релігії або переконань, Всесвітній день фольклору.
22 серпня 1864 року було підписано першу Женевську конвенцію, 22 серпня 1920 року народився Рей Дуглас Бредбері – всесвітньо відомий американський письменник.
День пам’яті працівників органів внутрішніх справ, які загинули при виконанні службових обов’язків
День пам’яті працівників органів внутрішніх справ був офіційно встановлений в Україні для вшанування всіх правоохоронців, які загинули під час виконання службових обов’язків. Цей день закріпився як нагадування про тих, хто пожертвував своїм життям заради безпеки інших. Ця дата стала символом шани до їхнього подвигу та об’єднання суспільства навколо пам’яті загиблих.
Від початку незалежності України понад 1 600 працівників міліції та поліції віддали своє життя, виконуючи обов’язок перед своєю країною.
Цей день офіційно відзначається на державному рівні, і в різних містах України проходять церемонії покладання квітів до меморіалів загиблим правоохоронцям. До цих заходів часто долучаються представники уряду, керівництво поліції та інші високопосадовці.
В Україні створено кілька меморіальних комплексів і пам’ятників на честь загиблих працівників органів внутрішніх справ. Один із найбільш відомих меморіалів знаходиться у Києві на території Міністерства внутрішніх справ, а також в Харкові, де щорічно проводяться церемонії пам’яті.
Дуже хочеться вірити, що подвиг тих, хто віддав життя, захищаючи Закон – ніколи не буде забутий. Вічна пам’ять…
Міжнародний день пам’яті жертв актів насильства на підставі релігії або переконань
Цей день призначений для вшанування тих, хто постраждав або загинув через свою релігійну приналежність або переконання, і спрямований на підвищення обізнаності про важливість захисту свободи віросповідання та переконань у всьому світі. Генеральна Асамблея ООН проголосила 22 серпня Міжнародним днем пам’яті жертв актів насильства на підставі релігії або переконань у 2019 році. Це рішення було ухвалене у відповідь на зростаючу кількість насильницьких дій проти релігійних груп та окремих осіб по всьому світу.
В сучасному світі багато людей стикаються з дискримінацією, переслідуваннями та навіть смертю через свої релігійні переконання. Цей день слугує нагадуванням про необхідність поваги до прав кожної людини на вибір своєї віри або переконань.
Міжнародний день пам’яті жертв актів насильства на підставі релігії або переконань відзначається у багатьох країнах світу. Організації з прав людини, релігійні групи та уряди проводять різноманітні заходи, присвячені підвищенню обізнаності та підтримці жертв. У багатьох країнах цей день також сприяє розвитку міжконфесійного діалогу, що допомагає зменшити напруженість між різними релігійними групами та запобігти конфліктам на релігійному ґрунті.
До цього дня часто приурочують міжнародні кампанії та акції, спрямовані на протидію релігійній ненависті та просування толерантності. Ці заходи допомагають привернути увагу суспільства до проблеми насильства на підставі релігійних переконань і сприяють формуванню культури миру. Відзначення цього дня підкреслює важливість права на свободу віросповідання, яке є однією з основних свобод, закріплених у Загальній декларації прав людини. Це право включає не лише свободу сповідувати релігію, але й свободу змінювати свої переконання або не мати їх взагалі.
Всесвітній день фольклору
Цей день присвячений збереженню, вивченню та популяризації культурної спадщини народів світу. Це свято покликане звернути увагу на важливість фольклору як джерела культурної ідентичності та духовного багатства кожної нації.
Всесвітній день фольклору було запроваджено в середині XX століття з метою підвищення обізнаності про значення народної творчості. Ідея відзначення цього дня була підтримана ЮНЕСКО, яка наголошує на важливості фольклору для збереження культурного розмаїття. Основна мета цього дня полягає в тому, щоб підтримувати та популяризувати традиції, звичаї, пісні, танці та інші форми народної творчості, які передаються з покоління в покоління. Фольклор є невід’ємною частиною культурної спадщини кожного народу, і його збереження є ключовим завданням для збереження культурного різноманіття у світі.
Фольклор грає важливу роль у формуванні національної свідомості, збереженні історичної пам’яті та розвитку суспільства. Він включає в себе не тільки пісні та танці, але й легенди, міфи, народні обряди, ремесла та багато інших форм культурного самовираження.
Цікаві факти
Всесвітній день фольклору відзначається в багатьох країнах світу через фестивалі, виставки, концерти, майстер-класи та інші культурні заходи. Ці заходи спрямовані на збереження та популяризацію народної творчості, а також на підтримку майстрів та виконавців традиційного мистецтва.
Відзначення цього дня підкреслює важливість збереження нематеріальної культурної спадщини. Багато організацій та музеїв займаються збором, архівуванням та популяризацією фольклорних матеріалів, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь.
Фольклор часто служить інструментом для зміцнення міжкультурних зв’язків та взаєморозуміння. На міжнародних фестивалях фольклору представники різних культур демонструють свої традиції, що сприяє взаємоповазі та дружбі між народами.
Сучасний інтерес до фольклору спостерігається у багатьох країнах світу. Молоді люди дедалі частіше звертаються до коріння, вивчаючи народні пісні, танці, ремесла та інші форми фольклору, відроджуючи та популяризуючи їх у нових форматах.
Історичні події, що відбулися в цей день
1485 рік — битва при Босворті, війна Червоної та Білої троянд. Цього дня в Англії відбулася вирішальна битва між силами Ланкастерів і Йорків. Битва при Босворті стала завершальним актом війни Червоної та Білої троянд, конфлікту за англійський трон, що тривав кілька десятиліть. Перемогу здобув Генріх Тюдор, який став королем Генріхом VII і започаткував династію Тюдорів.
1456 рік — Влад Дракула став принцем Валахії. Влад III, відомий також як Влад Дракула, отримав владу у Валахії (сучасна Румунія). Цей правитель, завдяки своїй жорстокості, став легендарним персонажем, що пізніше послужив основою для створення образу графа Дракули в літературі.
1770 рік — капітан Джеймс Кук висадився на східному узбережжі Австралії. Британський дослідник Джеймс Кук висадився на східному узбережжі Австралії і оголосив ці землі володінням британської корони, що стало важливим кроком у розширенні Британської імперії.
1795 рік — ухвалення Конституції у Французькій республіці. У цей день у Франції ухвалили Конституцію, яка скасувала загальне виборче право, заклавши основу для нового політичного устрою. Цей документ став частиною політичної еволюції Франції після Великої французької революції.
1849 рік — перше авіабомбардування. Австрійська армія, яка оточувала Венецію, вперше в історії застосувала авіацію для бомбардування, скинувши запалювальні снаряди з аеростатів. Цей випадок став передвісником майбутнього розвитку військової авіації.
1846 рік — Нью-Мексико приєдналося до США. Після американо-мексиканської війни Нью-Мексико офіційно увійшов до складу Сполучених Штатів, що стало частиною експансії території США на захід.
1864 рік — підписання першої Женевської конвенції. Цього дня було підписано першу Женевську конвенцію, що започаткувала міжнародне гуманітарне право і стала основою для створення товариства Червоного Хреста. Конвенція заклала принципи захисту жертв збройних конфліктів.
1909 рік — перше в світі авіашоу у Реймсі. У французькому місті Реймс почалося перше в світі авіашоу, яке стало важливою подією в історії авіації, показавши потенціал літальних апаратів та їхні можливості.
1910 рік — підписання договору про приєднання Кореї до Японії. Цей договір призвів до анексії Кореї Японією, яка тривала до кінця Другої світової війни. Це рішення мало серйозні наслідки для корейського народу, зокрема з огляду на репресії та колоніальне правління.
1918 рік — обмін грамотами між Османською імперією та Українською Державою. Ця подія відзначила офіційне визнання Української Держави Османською імперією в період після укладення Брест-Литовського миру, що мало велике значення для міжнародного статусу України.
1991 рік — департизація органів внутрішніх справ України. Колегія МВС УРСР ухвалила рішення про департизацію, що стало важливим кроком у реформуванні силових структур України після проголошення незалежності.
1992 рік — передача грамоти правонаступництва УНР. Президент УНР в екзилі Микола Плав’юк передав грамоту президентові України Леоніду Кравчуку, визнавши незалежну Україну правонаступницею УНР. Це символізувало історичний зв’язок між двома державами та легітимізацію української незалежності.
2006 рік — катастрофа літака Ту-154 у Донецькій області. У цей день сталася трагічна авіакатастрофа, внаслідок якої загинули 160 пасажирів і 10 членів екіпажу. Ця подія стала однією з найбільших авіаційних трагедій в історії України.
22 серпня 1864 року було підписано першу Женевську конвенцію — важливу подію, що стала основою міжнародного гуманітарного права і вплинула на розвиток сучасних підходів до захисту жертв збройних конфліктів.
Швейцарський підприємець Анрі Дюнан був глибоко вражений жорстокими сценами страждань на полі битви при Сольферіно, де французькі та австрійські війська зазнали великих втрат. Це побоїще стало переломним моментом, що змусив Дюнана задуматися над тим, як полегшити долю поранених у війнах. Повернувшись до Женеви, він вирішив зробити все можливе, щоб змінити ситуацію. Разом із юристом Гюставом Муанье, Дюнан заснував організацію, яка згодом стала відома як Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Ініціативою цієї організації стало прийняття у 1864 році Женевської конвенції, яка започаткувала новий підхід до ведення воєнних дій.
Перша Женевська конвенція була підписана представниками 16 держав, які зібралися на міжнародній конференції в Женеві. Основною ідеєю Конвенції було забезпечення допомоги та захисту будь-якого пораненого, незалежно від того, до якої держави він належить — союзної чи ворожої. Ця міжнародна угода передбачала полегшення долі поранених і хворих солдатів під час війни.
Згодом до Конвенції приєдналися й інші держави, і станом на момент її підписання вона була ратифікована 32 країнами: усіма європейськими державами, шістьма американськими (США, Аргентинська республіка, Перу, Болівія, Чилі, Сан-Сальвадор) і однією азіатською країною — Персією.
Женевська конвенція вперше встановила розпізнавальний знак для медичних установ і персоналу — червоний хрест на білому фоні, який став символом захисту і гуманності.
Конвенція також визначила права учасників збройних конфліктів, що заборонено під час війни, і встановила часові рамки дії цих положень. Згідно з Конвенцією, громадяни держав, що не підписали угоду, не перебувають під її захистом. Порушення положень Женевської конвенції вважалося військовим злочином, що передбачає покарання як за злочини проти людства.
Кожна країна, що підписала Конвенцію, зобов’язувалася розшукувати осіб, обвинувачених у порушеннях цього міжнародного договору, і, незалежно від їхнього громадянства, віддавати їх під суд. Відповідальність за військові злочини могли нести й командири, якщо вони знали про можливість скоєння злочинів своїми підлеглими, але не вжили заходів для їхнього запобігання. Важливо зазначити, що військові злочини не мають строку давності.
Історія створення першої Женевської конвенції і її вплив на світове співтовариство добре ілюструє відома картина художника-баталіста Василя Верещагіна під назвою “Апофеоз війни”. Ця філософська і пацифістська робота присвячена всім великим завойовникам минулого, теперішнього і майбутнього, як зазначено на рамі картини. Існує легенда, що спочатку полотно мало назву “Тріумф Тамерлана” і було натхненне історією про жорстокі дії Тамерлана, який наказав своїм воїнам складати голови грішників у піраміди. Згодом, на власні очі побачивши жахи і смерть під час завоювання Туркестану, Верещагін вирішив змінити назву картини на більш загальне і символічне “Апофеоз війни”.
Цей день і підписання першої Женевської конвенції символізують важливий крок у боротьбі за гуманність у війнах і надають надію на те, що навіть у найтемніші часи люди можуть зберігати людяність і повагу до життя.
22 серпня 1920 року народився Рей Дуглас Бредбері
22 серпня 1920 року в місті Вокіган, штат Іллінойс, народився один із найбільших мрійників і фантазерів ХХ століття — Рей Дуглас Бредбері. Цей видатний американський письменник став справжньою легендою в галузі наукової фантастики, притч і казок, залишивши по собі незгасний слід у літературі.
Бредбері виріс у родині, яку він жартівливо називав “дивовижним збором впливових людей”. Він писав про себе так: “Жуль Верн був моїм батьком. Герберт Веллс — мудрим дядьком. Едгар Аллан По — був мені двоюрідним братом, який, як кажан, вічно обертався на темному горищі нашого дому. А якщо говорити про мою матір, то, найімовірніше, нею була Мері Шеллі, творчиня “Франкенштейна”. Як я міг не стати письменником-фантастом, зростаючи серед такої родини?”
Творчість Бредбері називають унікальною — він був тим рідкісним автором, який вмів створювати фрази, що залишаються з нами назавжди. Його слова часто цитують, і вони стали життєвими девізами для багатьох поколінь. Ось деякі з його найвідоміших цитат:
- “Коли тобі 17, ти знаєш усе. Якщо тобі 27 і ти досі знаєш усе — значить, тобі все ще 17”.
- “Перше, що ти дізнаєшся в житті, — це те, що ти дурень. Останнє, що ти дізнаєшся, — це що ти досі той самий дурень”.
- “Є злочини гірші, ніж спалювати книги. Наприклад — не читати їх”.
- “У війні ніхто не виграє. Всі лише програють, а той, хто програє останнім, просить миру”.
- “Шукати кроликів у капелюсі — безнадійна справа, так само як шукати краплю здорового глузду в голові деяких людей”.
- “Хто не створює, той повинен руйнувати. Це старо як світ. Психологія малолітніх злочинців”.
- “Кожне нове покоління залишає нам людей, які пам’ятають про помилки людства”.
- “Справжній вчений — романтик. Тільки романтики вірять, що можливо все”.
- “Посміхайся, не давай біді задоволення”.
- “Коли вони запитають нас, що ми робимо, ми відповімо: ми пам’ятаємо. Так, ми пам’ять людства, і тому ми зрештою неодмінно переможемо”.
Бредбері залишив після себе не лише незабутні твори, а й мудрість, яка надихає. Цей великий письменник дарував світу не просто фантастичні історії, а й глибокі роздуми про людську природу, суспільство, любов, страхи і надії. Його роботи продовжують жити і впливати на читачів у всьому світі, перетворюючи його спадщину на безсмертну класику літератури.
