23 липня відзначаються Всесвітній день китів і дельфінів та Comic-Con. У різні століття цей день був пов’язаний з важливими угодами, війнами, політичними рішеннями, науковими відкриттями, культурними подіями та змінами, які вплинули на подальший розвиток держав і суспільств.
Всесвітній день китів і дельфінів
Метою відзначення цього дня є привернення уваги до збереження китів і дельфінів, чисельність багатьох видів яких скоротилася через промисловий китобійний промисел, забруднення океану, шум від судноплавства, заплутування в рибальських сітках і зміни морського середовища. У різних країнах діють природоохоронні програми, що спрямовані на охорону місць їхнього проживання, вивчення популяцій і зменшення впливу людської діяльності на морських ссавців.
Кити й дельфіни належать до китоподібних — групи морських ссавців, які дихають легенями, регулярно піднімаються на поверхню за повітрям і вигодовують дитинчат молоком. Вони мешкають у всіх океанах світу, а окремі види дельфінів живуть також у річках. Більшість китоподібних відзначається складною поведінкою, розвиненим спілкуванням і тривалими сімейними зв’язками, що робить їх одними з найкраще досліджених морських тварин.
Цікаві факти
Синій кит є найбільшою твариною за всю відому історію Землі. Його довжина може перевищувати 30 метрів, а маса — 180 тонн, що значно більше за будь-якого динозавра, існування якого підтверджене наукою.
Кашалоти здатні занурюватися на глибину понад два кілометри й залишатися під водою більше години. Для таких занурень вони накопичують великі запаси кисню в м’язах завдяки високому вмісту міоглобіну.
Косатки мають власні «діалекти». Групи, які мешкають у різних районах океану, використовують різні набори звуків, і молоді тварини переймають їх від своєї родини, зберігаючи особливості спілкування протягом життя.
Дельфіни-афаліни звертаються один до одного за допомогою індивідуальних свистів, які виконують роль імені. Вони запам’ятовують такі сигнали на десятиліття й можуть упізнавати знайомих особин навіть після дуже тривалої розлуки.
Горбаті кити відомі складними «піснями», які поступово змінюються. Нові мелодії можуть поширюватися між популяціями на тисячі кілометрів, утворюючи своєрідну культурну традицію серед цих тварин.
Нарвал отримав назву «морський єдиноріг» через довгий бивень, який насправді є видозміненим зубом. У ньому містяться мільйони нервових закінчень, що допомагають тварині відчувати зміни температури, тиску й солоності води.
У XIX столітті китобійний промисел був настільки масштабним, що жир кашалотів і вусатих китів використовували для вуличного освітлення, виготовлення мила, мастил і свічок. Саме попит на китову сировину призвів до різкого скорочення чисельності багатьох видів.
Білухи отримали прізвисько «морські канарки» через надзвичайно різноманітний набір звуків. Вони свистять, клацають, скриплять і видають десятки інших сигналів, які добре поширюються під водою.
Гренландський кит вважається одним із найдовговічніших ссавців на планеті. Дослідження показали, що окремі особини живуть понад 200 років, а в тілах деяких китів знаходили наконечники гарпунів XIX століття.
Амазонський річковий дельфін народжується сірим, але з віком поступово набуває рожевого забарвлення. Насиченість кольору залежить від віку, стану здоров’я й навіть дрібних подряпин на шкірі.
Серце синього кита важить близько 180 кілограмів, а головні артерії настільки широкі, що через них теоретично могла б проповзти невелика людина.
Дельфіни часто допомагають пораненим або ослабленим родичам, підтримуючи їх біля поверхні води, щоб вони могли дихати. Таку поведінку неодноразово спостерігали морські біологи в природних умовах.
Деякі кити під час міграцій долають понад 8–10 тисяч кілометрів в один бік, переміщаючись між холодними районами живлення та теплими водами, де народжуються дитинчата.
У 1985 році біля узбережжя Аляски вчені зафіксували найгучніший із відомих природних звуків, який видав синій кит. Низькочастотний сигнал поширювався на сотні кілометрів під водою за сприятливих умов.
У мозку дельфінів під час сну відпочиває лише одна півкуля, тоді як інша залишається активною. Завдяки цьому вони продовжують контролювати дихання, стежать за оточенням і можуть уникати небезпеки навіть уві сні.
Comic-Con
Comic-Con — це щорічний фестиваль попкультури, присвячений коміксам, графічним романам, кіно, телесеріалам, анімації, відеоіграм і фантастиці. Він об’єднує авторів, художників, видавців, акторів і шанувальників, які знайомляться з новими проєктами, спілкуються з творцями улюблених історій та демонструють власні творчі роботи. Найвідомішим у світі є фестиваль San Diego Comic-Con, який щоліта збирає сотні тисяч відвідувачів.
За десятиліття існування Comic-Con перетворився з невеликої зустрічі поціновувачів коміксів на одну з найважливіших подій індустрії розваг. Саме тут часто вперше представляють трейлери майбутніх фільмів, нові комікси, серіали, колекційні видання та ексклюзивні товари. Велику частину атмосфери створюють косплеєри, які відтворюють образи персонажів з надзвичайною увагою до деталей.
Цікаві факти
Перший San Diego Comic-Con відбувся в 1970 році й зібрав близько 300 учасників. Сьогодні кількість відвідувачів найбільшого фестивалю перевищує 130 тисяч осіб.
Назва Comic-Con спочатку стосувалася винятково коміксів, але згодом фестиваль став головним майданчиком для презентацій голлівудських студій, видавництв, ігрових компаній та стримінгових сервісів.
На Comic-Con вперше були представлені матеріали до багатьох культових фільмів і серіалів, серед яких «Месники», «Гра престолів», «Володар перснів: Персні влади» та численні проєкти всесвітів Marvel і DC.
Учасники косплею нерідко витрачають сотні годин на створення одного костюма. Деякі образи складаються з тисяч окремих деталей, надрукованих на 3D-принтерах, виготовлених вручну або відлитих із пластику й силікону.
На Comic-Con щороку продають ексклюзивні фігурки, комікси та сувеніри обмеженим тиражем. Після завершення фестивалю окремі предмети можуть коштувати у десятки разів дорожче, ніж під час продажу.
Премія Eisner Awards, яку часто називають «Оскаром» у світі коміксів, традиційно вручається саме під час San Diego Comic-Con. Вона вважається однією з найпрестижніших нагород для авторів і художників графічних історій.
У різних країнах світу проводять власні Comic-Con, зокрема у Великій Британії, Німеччині, Франції, Японії, Бразилії та Україні. Кожен із них має свої особливості, але всі зберігають головну ідею — об’єднати людей, захоплених сучасною попкультурою.
Історичні події в цей день
971 — Київська Русь і Візантійська імперія уклали мирний договір після завершення воєнного протистояння князя Святослава Ігоровича з візантійським імператором Іоанном Цимісхієм. За умовами угоди руське військо залишало візантійські володіння, а сторони відновлювали мирні відносини та домовлялися про безпечне повернення дружини Святослава на батьківщину.
1093 — половці завдали поразки війську київського князя Святополка Ізяславича в битві на річці Желянь поблизу Києва. Поразка послабила оборону південних рубежів Русі та продемонструвала серйозну загрозу, яку становили половецькі набіги для руських земель наприкінці XI століття.
1711 — було підписано Прутський мирний договір, який завершив невдалий для Московського царства Прутський похід проти Османської імперії. Московська сторона зобов’язалася повернути Азов, зруйнувати укріплення Таганрога, не втручатися у внутрішні справи Речі Посполитої та забезпечити безпечний виїзд шведського короля Карла XII з османських володінь.
1840 — британська влада оголосила про намір надати Канаді ширші можливості внутрішнього самоврядування. Такі зміни стали частиною поступового переходу від прямого колоніального управління до відповідального уряду, у якому місцеві політики отримували дедалі більший вплив на внутрішні справи країни.
1840 — під час Кавказької війни поблизу річки Валерік відбулася одна з найкривавіших битв між російськими військами та чеченськими загонами. Після запеклого бою російські сили зайняли територію Малої Чечні, однак опір місцевого населення не припинився, а сама війна тривала ще багато років.
1864 — в Одесі було засновано Новоросійський університет, створений на основі Рішельєвського ліцею. Навчальний заклад став одним із головних освітніх і наукових центрів півдня України, а згодом отримав ім’я Іллі Мечникова, видатного біолога та лауреата Нобелівської премії.
1873 — французький художник Гюстав Курбе перейшов кордон Швейцарії та назавжди залишив Францію. Він намагався уникнути сплати величезного штрафу в розмірі 323 тисяч франків золотом, накладеного на нього за участь у демонтажі Вандомської колони під час Паризької комуни.
1888 — у Києві урочисто відкрили пам’ятник гетьману Богдану Хмельницькому, створений за проєктом скульптора Михайла Микешина. Монумент встановили на Софійській площі, де він став одним із найвідоміших символів столиці та важливим елементом її історичного простору.
1901 — німецький лікар і мікробіолог Роберт Кох висунув припущення, що важливу роль у поширенні бубонної чуми відіграють пацюки. Подальші дослідження підтвердили, що бактерію чуми переносять переважно блохи, які паразитують на заражених гризунах і передають інфекцію людям.
1908 — в Османській імперії внаслідок молодотурецької революції було відновлено дію конституції 1876 року. Революціонери домоглися скликання парламенту та обмеження абсолютної влади султана Абдул-Гаміда II, що стало важливим етапом політичної модернізації імперії.
1914 — Австро-Угорщина пред’явила Королівству Сербія жорсткий ультиматум після вбивства ерцгерцога Франца Фердинанда в Сараєві. Сербський уряд погодився майже з усіма вимогами, однак відхилив положення, що порушували державний суверенітет, і вже за кілька днів Австро-Угорщина оголосила Сербії війну, започаткувавши ланцюг подій, які призвели до Першої світової війни.
1918 — Тимчасовий Сибірський уряд в Омську проголосив державну самостійність Сибіру в умовах розпаду Російської імперії та громадянської війни. Влада скасувала більшовицькі декрети, відновила приватну власність і намагалася створити окрему систему управління на підконтрольних територіях.
1936 — було створено Інститут історії України Академії наук УСРР. Установа стала одним із провідних центрів дослідження минулого України, хоча в радянський період її діяльність перебувала під сильним ідеологічним контролем, а багато історичних тем висвітлювалися відповідно до офіційної партійної лінії.
1951 — у Роканкурі поблизу Парижа відкрили штаб-квартиру Організації Північноатлантичного договору. Вона стала адміністративним центром НАТО в перші роки існування Альянсу, перш ніж його структури згодом переїхали до інших міст.
1965 — у радянський кінопрокат вийшла комедія Леоніда Гайдая «Операція «И» та інші пригоди Шурика». Стрічка складалася з трьох новел, швидко здобула величезну популярність і стала одним з найвідоміших комедійних фільмів радянського кінематографа.
1966 — було введено в експлуатацію першу чергу Кременчуцького нафтопереробного заводу. Підприємство стало одним із найбільших об’єктів нафтопереробної промисловості України та відіграло важливу роль у забезпеченні країни бензином, дизельним пальним та іншими нафтопродуктами.
1974 — у Греції припинила існування диктатура «чорних полковників», яка керувала країною з 1967 року. Після політичної кризи, спричиненої подіями на Кіпрі, військова хунта передала владу цивільному уряду, а до Афін повернувся колишній прем’єр-міністр Константінос Караманліс.
1975 — Канада закрила свої атлантичні порти для іноземних рибальських суден, посилюючи контроль над використанням морських ресурсів. Рішення було пов’язане із занепокоєнням через надмірний промисловий вилов риби та скорочення запасів у північно-західній частині Атлантичного океану.
1979 — духовний лідер Ірану аятола Рухолла Хомейні заборонив трансляцію значної частини музичних програм на радіо й телебаченні. Він вважав західну популярну музику шкідливою для молоді та такою, що суперечить ісламським моральним нормам, які нова влада прагнула встановити після Ісламської революції.
1980 — з космодрому Байконур стартував космічний корабель «Союз-37». До складу екіпажу входив в’єтнамський льотчик Фам Туан, який став першим громадянином В’єтнаму, першим представником Азії та першим уродженцем країни, що розвивається, який побував у космосі.
1982 — Міжнародна китобійна комісія ухвалила рішення запровадити мораторій на комерційний китобійний промисел. Заборона мала зупинити катастрофічне скорочення чисельності багатьох видів китів, які протягом попередніх століть масово винищувалися заради жиру, м’яса, вуса та інших продуктів.
1990 — Леоніда Кравчука обрали головою Верховної Ради Української РСР. На цій посаді він відіграв помітну роль у процесах, що привели до проголошення незалежності України, а наприкінці 1991 року став першим всенародно обраним Президентом України.
