28 квітня відзначаються День працівників швидкої медичної допомоги, Всесвітній день охорони праці, День охорони праці в Україні і пов’язаний з ними Міжнародний день пам’яті всіх жертв праці, а також День хімічної безпеки і День біологічного годинника. В цей день відбулися важливі події, які вплинули на хід історії у різних куточках світу.
День працівників швидкої медичної допомоги в Україні
Це професійне свято тих, хто першими приходить на допомогу людям у критичних ситуаціях. Це день подяки фельдшерам, лікарям, диспетчерам та водіям карет швидкої допомоги за їхню самовіддану працю, витримку та професіоналізм.
Історія святкування бере початок з 2021 року, коли Кабінет Міністрів України постановою запровадив нову дату для офіційного вшанування працівників екстреної медичної допомоги. Раніше працівників швидкої відзначали в інші дні у складі ширших медичних свят, однак окреме встановлення дати стало свідченням визнання важливості їхньої ролі в системі охорони здоров’я. З того часу 28 квітня стало символом вдячності тим, хто щодня рятує життя в екстремальних умовах.
Швидка допомога в Україні є однією з найбільш напружених і водночас найважливіших ланок медицини. Бригада екстреної медичної допомоги має прибути на місце виклику в найкоротший час, часто працюючи у складних погодних умовах, під час обстрілів, катастроф і надзвичайних ситуацій. За сучасними стандартами, середній час прибуття в містах не має перевищувати 10 хвилин.
Особливо важливою робота працівників швидкої стала в умовах повномасштабної війни. Вони евакуюють поранених із зон бойових дій, працюють під обстрілами, рятуючи життя цивільних і військових. Часто це робота на межі можливостей, коли хвилини визначають долю людини. Багато медиків швидкої самі стали постраждалими внаслідок бойових дій, деякі загинули під час виконання своїх обов’язків.
Цікаві факти
Вперше служба швидкої медичної допомоги в Україні була організована в Києві у 1902 році, коли на вулиці міста виїхала перша карета швидкої на кінній тязі.
Перший автомобіль швидкої допомоги в Києві з’явився у 1910 році. Це був спеціально переобладнаний автомобіль марки «Де Діон-Бутон».
Сьогодні в Україні працює понад 2 тисячі бригад екстреної медичної допомоги. В країні функціонують мобільні реанімаційні бригади, оснащені обладнанням, які дозволяє проводити реанімаційні заходи вже на місці події, що істотно підвищує шанси на виживання пацієнтів.
У світовій практиці найшвидша реєстрована швидка допомога належить Дубаю: спеціально обладнаний суперкар «Лотус Еvora» використовується для надшвидкої доставки лікарів на місце виклику.
Одним з символів швидкої допомоги у світі є «Зірка життя» — синій шестикутний хрест із посохом Асклепія посередині. В Україні цей символ також широко використовується на спеціалізованому транспорті.
Всесвітній день охорони праці, День охорони праці в Україні та Міжнародний день пам’яті всіх жертв праці
Щороку 28 квітня світ відзначає Всесвітній день охорони праці — подію, яка нагадує про ціну безпеки на робочому місці. Цей день був започаткований Міжнародною організацією праці у 2003 році як заклик до всіх урядів, роботодавців та працівників звернути особливу увагу на створення безпечних та здорових умов праці. Основною метою є профілактика виробничого травматизму, захист життя та здоров’я працівників.
В Україні День охорони праці офіційно відзначають з 2006 року, підтримуючи глобальну ініціативу. 28 квітня стало не тільки символом захисту прав працівників, а й днем вшанування пам’яті тих, хто загинув, виконуючи свої професійні обов’язки. Саме цього дня по всій країні проводять інформаційні кампанії, тренінги, тематичні заходи на підприємствах і в організаціях для підвищення обізнаності про важливість дотримання норм безпеки праці.
У світі одночасно з Днем охорони праці відзначають і Міжнародний день пам’яті всіх жертв праці. Ця пам’ятна дата була заснована через необхідність привернути увагу до масштабної проблеми: за статистикою, щодня через нещасні випадки або професійні захворювання на робочому місці у світі вмирає від 5 до 6 тисяч людей. Ці цифри стали шоком для міжнародної спільноти і викликали хвилю ініціатив, спрямованих на посилення контролю за охороною праці.
Цікаві факти
Першими офіційно запропонували відзначати день пам’яті загиблих на виробництві канадські профспілки у 1984 році. Ініціатива запровадження Всесвітнього дня охорони праці була підтримана практично всіма країнами-членами Міжнародної організації праці вже в перший рік її існування. За даними Міжнародної організації праці, травми та професійні захворювання щороку забирають більше життів, ніж війни, епідемії та стихійні лиха разом узяті.
За даними МОП, щороку в світі фіксується понад 2,8 мільйона смертей, пов’язаних із роботою. Близько 374 мільйонів нещасних випадків на виробництві за рік призводять до тяжких наслідків для здоров’я через недотримання елементарних правил безпеки. Щодня в середньому 5–6 тисяч осіб не повертаються додому з роботи через нещасні випадки або професійні захворювання. Найнебезпечнішими галузями у світі залишаються будівництво, гірничодобувна промисловість, сільське господарство та транспорт.
Найбільш поширені причини смертей на роботі — це падіння з висоти, аварії з механізмами, зневага до засобів індивідуального захисту та ураження електричним струмом.
Професійні захворювання, такі як онкологічні хвороби, захворювання органів дихання, та наслідки тривалого стресу, за статистикою, призводять до більшої кількості смертей, ніж гострі нещасні випадки.
Міжнародний день пам’яті всіх жертв праці є також днем солідарності працівників за безпечні умови праці. У багатьох країнах цього дня проходять марші, мітинги, запалюють свічки пам’яті.
День хімічної безпеки
Цей день нагадує про важливість запобігання техногенним катастрофам і контролю за небезпечними речовинами. Цей день має особливу історію, пов’язану з трагедією, яка довгий час залишалася прихованою від громадськості. 28 квітня 1974 року на хімічному заводі у Новочебоксарську сталася масштабна пожежа. Інцидент набув характеру справжньої катастрофи, однак радянська влада приховала інформацію про аварію. Лише в 1990-х роках, після розпаду Радянського Союзу, стали відомі справжні масштаби події: витоки токсичних речовин, загроза населенню, забруднення навколишнього середовища.
Вибух і пожежа на заводі стали одним із прикладів небезпеки неконтрольованого виробництва хімічної продукції. На тлі розголосу та усвідомлення масштабів ризиків було організовано міжнародну комісію для оцінки наслідків катастрофи. За участі представників різних країн було прийнято рішення про необхідність контролю за хімічною зброєю та її знищенням.
У результаті переговорів РФ зобов’язали до 2007 року ліквідувати всі запаси хімічної зброї. Цей зобов’язуючий документ став важливим кроком у напрямку міжнародного контролю за хімічною безпекою та зменшення ризику використання хімічної зброї в майбутньому.
День хімічної безпеки покликаний нагадати про відповідальність країн, корпорацій і суспільств за правильне поводження з небезпечними речовинами, про необхідність відкритості у випадку техногенних катастроф і про обов’язок мінімізувати ризики для людей та довкілля. У сучасному світі хімічна безпека охоплює як промислове виробництво, так і сферу медицини, аграрний сектор, повсякденне життя.
Цікаві факти
На момент катастрофи 1974 року Новочебоксарський хімічний завод був одним із ключових об’єктів радянської оборонної промисловості й виготовляв компоненти для хімічної зброї.
Після розголошення події у 90-х стало відомо, що наслідки аварії могли б стати ще більш масштабними, однак завдяки зусиллям робітників удалося запобігти глобальному зараженню Волги.
Підписання міжнародного документу про знищення хімічної зброї стало частиною реалізації Конвенції про заборону хімічної зброї, ухваленої у 1993 році та ратифікованої багатьма країнами світу.
Попри зобов’язання, повне знищення РФ запасів хімічної зброї відбулося лише в 2017 році, із суттєвим запізненням щодо початкових строків.
Сьогодні у світі діє Організація з заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), яка контролює виконання міжнародних угод, проводить інспекції та моніторинг виробничих
День біологічного годинника
Ця дата нагадує про важливість нашого внутрішнього ритму й тісний зв’язок людини із природними циклами. Свято походить зі США, хоча точна історія його заснування залишається невідомою. Попри відсутність офіційних джерел про перше святкування, День біологічного годинника набув широкого поширення завдяки своїй актуальності й важливому змісту, він закликає людей зупинитися у щоденній метушні й прислухатися до сигналів свого організму. Біологічний годинник керує безліччю процесів у тілі: від режиму сну та рівня енергії до настрою, апетиту й навіть імунної відповіді. Його основою є циркадні ритми — внутрішні біоритми тривалістю приблизно 24 години, які регулюють активність клітин, органів і систем організму у відповідь на зміну дня і ночі.
Порушення роботи біологічного годинника, наприклад, через нічну роботу, часті перельоти через часові пояси або хронічне недосипання, призводить до серйозних наслідків для здоров’я: порушення обміну речовин, зниження імунітету, підвищення ризику серцево-судинних захворювань, погіршення психічного стану. Саме тому День біологічного годинника має не лише символічне, а й практичне значення — він спонукає замислитися про важливість дотримання природних ритмів і турботи про свій режим.
День біологічного годинника нагадує: організм найкраще функціонує тоді, коли його природні цикли не порушуються. Сон, їжа, фізична активність та відпочинок, синхронізовані із внутрішніми біоритмами, стають основою гарного самопочуття, високої працездатності та довголіття.
Цікаві факти
Основним «диригентом» біоритмів у людському організмі є супрахіазматичне ядро гіпоталамуса — група з близько 20 тисяч нейронів, яка отримує інформацію про світло від очей.
Порушення циркадних ритмів офіційно визнано фактором ризику розвитку таких захворювань, як діабет другого типу, ожиріння, депресія та деякі види раку.
За дослідженнями, навіть одне повне безсоння здатне порушити роботу сотень генів, що відповідають за імунітет, метаболізм і стресову відповідь.
Нобелівська премія з фізіології та медицини 2017 року була присуджена трьом вченим (Джеффрі Холлу, Майклу Росбашу і Майклу Янгу) за відкриття механізмів молекулярного регулювання циркадних ритмів.
У природі біологічні годинники існують практично в усіх живих істот — від бактерій до людини. Наприклад, квіти соняшника слідують за рухом сонця протягом дня завдяки своїм внутрішнім ритмам.
Люди, які строго дотримуються режиму сну відповідно до природних ритмів (наприклад, лягають спати до 23:00 і прокидаються зранку природно), мають нижчий ризик розвитку серйозних хронічних захворювань.
Історичні події в цей день
1563 – першодрукарі Іван Федоров і Петро Мстиславець розпочали друкувати першу книгу, започаткувавши еру друкарства на українських землях.
1621 – українські православні священники уклали «Протестацію», у якій обґрунтували законність і необхідність відновлення православної ієрархії, що мало величезне значення для захисту релігійних прав українців.
1635 – Франція та Швеція уклали воєнний союз, який став важливою подією у контексті європейських конфліктів Тридцятирічної війни.
1709 – шведські війська під проводом Карла XII разом із силами українського гетьмана Івана Мазепи вирушили на облогу Полтави, що стало прологом до однієї з вирішальних битв Великої Північної війни.
1788 – Меріленд офіційно став сьомим штатом США, зміцнивши новонароджену державу на східному узбережжі.
1908 – була заснована Всесвітня асоціація есперанто (UEA), яка об’єднала прихильників штучної міжнародної мови та ідеї глобального взаєморозуміння.
1919 – паризька мирна конференція прийняла Статут Ліги Націй — першої міжнародної організації, що мала на меті підтримку миру у світі після Першої світової війни.
1943 – у Львові німецька влада офіційно оголосила про створення дивізії зброї СС «Галичина», що викликало суперечливу реакцію в українському суспільстві.
1952 – підписання мирного договору з Японією ознаменувало завершення американської післявоєнної окупації країни; Радянський Союз відмовився брати участь у цьому процесі.
1956 – Верховна Рада СРСР ухвалила рішення про скасування статусу спецпоселенців для депортованих народів, повертаючи їм деякі громадянські права.
1967 – легендарного американського боксера Кассіуса Клея (пізніше відомого як Мухамед Алі) позбавили права брати участь у боксерських поєдинках через його відмову служити в армії США під час війни у В’єтнамі.
1999 – Конгрес США підтримав рішення про нанесення авіаударів по Югославії у рамках військової операції НАТО під час конфлікту на Балканах.
2000 – Туреччина, Азербайджан і Грузія домовилися про будівництво нафтопроводу Баку-Джейхан, який мав стратегічне значення для транспортування каспійської нафти в обхід території Росії.
2022 – палата представників США схвалила закон про ленд-ліз для України, відкривши шлях для масштабної військової та фінансової підтримки у боротьбі проти російської агресії.
28 квітня 1503 року відбулася битва між іспанською та французькою арміями біля Чериньоли. Артилерійські залпи обох сторін виявилися безрезультатними — жодна зі сторін не завдала шкоди супротивнику на відстані. Французька кіннота стрімко наблизилася до позицій іспанців, і тоді аркебузири іспанців дали перший залп. Поле бою миттєво поглинула метушня та хаос. За кіннотою слідували швейцарські пікінери разом із французькими та італійськими піхотинцями, проте іспанські аркебузири залп за залпом зупиняли їхній натиск. Лише за кілька хвилин французи втратили близько трьох тисяч убитими. Контратака іспанців завершила бій перемогою.
Ця битва стала першою в історії, виграною завдяки використанню вогнепальної зброї. Вона символізувала кінець епохи лицарства і початок епохи пороху. До цього моменту перемогу на полі битви здобували зазвичай кіннота або стрільці з луків і арбалетів. Військові історики пізніше писали, що бій під Чериньолою можна вважати першим завершеним зразком нового військового мистецтва з часів становлення європейської піхоти.
Цікаві факти про вогнепальну зброю
Наразі США є країною з найбільшою кількістю вогнепальної зброї: на 100 людей припадає 88 одиниць зброї.
Вбивця американського президента Джеймса Гарфілда довго обирав пістолет, орієнтуючись на його зовнішній вигляд, аби зброя «добре виглядала в музеї».
У 1984 році в СРСР розробили першу лазерну зброю для космонавтів, здатну виводити з ладу оптичні системи супротивника.
90% злочинів з використанням зброї скоюють чоловіки, однак 75% жертв цих злочинів — також чоловіки.
У містечку Кеннесо, штат Джорджія, діє закон, який зобов’язує кожну сім’ю мати вогнепальну зброю.
Лише 5% пострілів є смертельними.
Найпоширенішою зброєю у світі є автомат Калашникова.
Існує думка, що якщо уважно спостерігати за револьвером і часто змащувати його, то під час гри в «російську рулетку» порожня камора частіше опинятиметься зверху завдяки силі тяжіння.
28 квітня 1945 року частини Червоної армії розпочали штурм Рейхстагу. На той момент район Рейхстагу обороняли близько п’яти тисяч осіб. Того ж дня, 28 квітня, на військовій нараді генерал Вейдлінг доповів Гітлеру, що гарнізон Берліна зможе чинити опір радянським військам не більше двох діб.
Бої тривали до 2 травня. За донесенням начальника штабу 150-ї стрілецької дивізії, під час взяття Рейхстагу було знищено 2500 осіб, ще 1650 взято в полон. Точних даних про втрати радянських військ під час штурму Рейхстагу немає. На меморіальному кладовищі в Берліні, у парку Тіргартен, поховано 2500 радянських солдатів — саме тих, хто загинув у ці останні дні війни. Серед тих, хто штурмував Рейхстаг, були тисячі українців.
