“51 % незалежних українських медіа можуть припинити свою діяльність вже цього року”: Микита Потураєв

Сучасний світ дедалі частіше опиняється перед викликами, коли інформація стає не менш важливою зброєю, ніж ракети чи танки. Конфлікти та гуманітарні кризи створюють надзвичайно складні умови для роботи медіа — і не лише на полі бою, а й у тилу, в редакціях, де щоразу постає питання: як розповісти правду і при цьому встояти? Україна сьогодні знову — в центрі уваги міжнародної спільноти, як країна, що водночас бореться за свою свободу і за право доносити правду до світу.

У Відні відбулася Перша додаткова нарада ОБСЄ в людському вимірі, яка була присвячена саме ролі медіа в умовах конфліктів і гуманітарних криз. Цей майданчик зібрав дипломатів, журналістів, експертів та правозахисників з багатьох країн. Україна була представлена потужно — серед делегатів були дипломати Постійного представництва при ОБСЄ, народні депутати, представники медіарегуляторів, журналісти й громадські діячі.

Серед тем, які викликали особливе занепокоєння та дискусії, — перспективи українських медіа на тлі скорочення міжнародної підтримки. Народний депутат України та віцепрезидент Парламентської асамблеї ОБСЄ Микита Потураєв прямо заявив про критичні ризики, які стоять перед вітчизняними незалежними медіа. Він нагадав, що США вже припинили фінансування низки програм, у тому числі й для українських журналістів.

«51 % незалежних українських медіа можуть припинити свою діяльність вже цього року. І серед них від 51 % до 70 % — це регіональні медіа, тобто ми можемо втратити майже всі регіональні медіа в Україні. Чому? Тому що США скорочують фінансування. Вибачте, але це так. А знаєте, хто не скорочує фінансування? Росія. І, звісно, Китай», — заявив Потураєв.

Депутат і закликав до створення міжнародного фонду для підтримки незалежних медіа на довгостроковій основі:

«Потрібні довгострокові фінансові механізми, а не короткострокові гранти. Пропаганда не зупиняється. І правда теж не повинна зупинятись».

Своїм занепокоєнням поділився і перший заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Валентин Коваль. Він звернув увагу на глобальну зміну самої моделі споживання інформації. Сьогодні медіа живуть уже не в системі «один до всіх», а в реальності «всі до всіх», де кожен може стати джерелом новин — незалежно від професійності чи відповідальності.

«Наша дискусія сьогодні дуже важлива, хоча й трохи запізніла. Звісно, поки існують бренди, як-от BBC або Dagens Nyheter, британці та шведи мають можливість перевірити правдивість інформації. Але коли у схожій ситуації 77% українців звертаються до російської платформи Telegram, це викликає занепокоєння і створює серйозні ризики для інформованості й безпеки суспільства», — підкреслив Коваль.

Окремо він підняв важливу для майбутнього тему — використання штучного інтелекту в медіа. За словами Коваля, суспільство ще не готове усвідомити масштаби викликів, які несе AI-контент.

«Ми вже бачимо, як створюються глибоко фейкові відео, новини, фото. І маркування контенту, створеного штучним інтелектом, має стати обов’язковим стандартом. Європа вже рухається в цьому напрямку. Ми не можемо залишатися осторонь», — наголосив він.

Особливою частиною наради став показ документального фільму «Він повернувся», створеного редакцією The Kyiv Independent. Це сильна й важка стрічка про сексуальні злочини, скоєні російськими військовими на окупованих територіях України. Фільм став не просто документом — а доказом, ще одним свідченням воєнних злочинів, які мають бути покарані.

Ще одним потужним моментом став виступ українського правозахисника, журналіста й колишнього військовополоненого Максима Буткевича. Він провів два роки в російському полоні й розповів правду про тортури, репресії, знущання з боку РФ. Його свідчення стали болісним, але дуже важливим нагадуванням світу про те, з ким Україна має справу на цьому фронті.

Всі ці виступи і дискусії вкотре підтвердили — війна точиться не лише на полі бою. Інформаційний фронт не менш запеклий, і його не можна програти. Саме тому підтримка українських медіа сьогодні — це не просто питання виживання окремих редакцій. Це питання збереження правди. Це питання збереження свободи.

«Правда — це те, за що ми сьогодні б’ємося. Якщо ми її втратимо, то не виграємо війну. Тому підтримка незалежних медіа — це не гуманітарна допомога, це інвестиція у нашу спільну безпеку», — таким меседжем завершилася нарада.

Україна закликала світ не залишатися осторонь. І кожен, хто там був, почув цей голос.