Міжнародний доступ до правосуддя та множинне громадянство: нові правові можливості для українців за кордоном

Поза межами України для наших громадян дедалі частіше виникають складні правові питання: де шукати захист, як отримати правничу допомогу, до якого органу звертатися, якими будуть наслідки нового статусу в іншій державі і як при цьому не втратити правовий зв’язок з Україною. Тому особливої ваги набувають рішення, які стосуються міжнародного доступу до правосуддя та нових правил у сфері громадянства, адже вони напряму впливають на можливості українців захищати свої права за кордоном.

Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери», до яких звернулася наша редакція, прокоментували, як приєднання України до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя та законодавчі зміни у сфері множинного громадянства змінюють юридичну рамку для українців за межами держави, на що варто звернути увагу і чому практичне значення мають не лише самі норми, але й механізми їх подальшого застосування.

Останні місяці були дуже цікавими з точки зору регулювання відносин у площині міжнародного права. Кількість наших співвітчизників, які наразі мешкають поза межами країни у зв’язку з воєнними діями, а також їх поточна інтеграція до закордонного суспільства вимагає революційних кроків.

Верховна Рада України 12 березня 2026 року прийняла Закон України «Про приєднання України до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя» від 25 жовтня 1980 року. Цей закон був  ухвалений для надання згоди Україною на обов’язковість для неї Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя відповідно до Закону України «Про міжнародні договори України». Приєднання України до даної конвенції  дає можливість спрощеного доступу громадянам України до системи безоплатної правничої допомоги на території інших держав – учасниць Конвенції під час судового провадження у цивільних та господарських справах

Стаття 1 Конвенції передбачає, що громадяни будь-якої Договірної Держави, а також особи, які постійно проживають у будь-якій Договірній Державі, мають право на безоплатну правничу допомогу під час судового розгляду цивільних та комерційних справ у кожній іншій Договірній Державі. Таке право надається на тих самих умовах, які діють для громадян цієї держави та осіб, що постійно в ній проживають.

Водночас право на таку допомогу мають і ті особи, на яких не поширюється перша частина цієї статті, але які раніше постійно проживали в Договірній Державі, де має бути розпочато або вже розпочато судове провадження. Це можливо за умови, що підстава позову пов’язана саме з їхнім попереднім постійним місцем проживання у цій державі. У тих державах, де безоплатна правнича допомога надається також в адміністративних, соціальних або податкових справах, положення цієї статті поширюються і на такі категорії справ, якщо їх розглядають суди, компетентні у відповідних питаннях.

Окремо Конвенція встановлює, що положення статті 1 застосовуються і до юридичної консультації, але за умови, що особа, яка її потребує, перебуває саме в тій державі, де запитується така консультація. Якщо особа, яка звертається по безоплатну правничу допомогу, не перебуває в державі, до якої звертається, вона може подати своє клопотання через орган, що надсилає звернення, у тій Договірній Державі, де вона має постійне місце проживання. При цьому зберігаються й інші доступні способи передання такого звернення до компетентного органу в запитуваній державі.

Крім того, громадяни будь-якої Договірної Держави та особи, які постійно проживають у будь-якій Договірній Державі, мають право в іншій Договірній Державі на тих самих умовах, що і її власні громадяни, отримувати копії або витяги із судових рішень та записи з державних реєстрів у цивільних або комерційних справах. За потреби такі документи можуть бути легалізовані.

Також Конвенція передбачає, що арешт або затримання як спосіб виконання рішення чи як запобіжний захід не можуть застосовуватися у цивільних або комерційних справах до громадян Договірної Держави або осіб, які постійно проживають у Договірній Державі, якщо за таких самих обставин вони не могли б бути застосовані до громадян держави, в якій здійснюється арешт чи затримання. Будь-які обставини, на які може посилатися громадянин цієї держави для звільнення від арешту або затримання, з такими самими правовими наслідками можуть бути використані і громадянином іншої Договірної Держави або особою, що постійно проживає у Договірній Державі, навіть якщо такі обставини виникли за кордоном.

Зараз учасницями Конвенції є 28 держав світу: Албанія, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Болгарія, Естонія, Іспанія, Казахстан, Коста-Ріка, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Північна Македонія, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Чорногорія, Швеція та Швейцарія. При цьому Конвенція буде застосовуватиметься лише у відносинах з тими державами-учасницями, які протягом 12 місяців не висловлять заперечень проти приєднання України до даної Конвенції.

Зазначимо, що звернення про безоплатну правничу допомогу складається за формуляром, що додається до Конвенції, та має супроводжуватися підтверджувальним документами. Звернення, документи та відповіді на запити  згідно Конвенції мають складатися державною мовою запитуваної держави або супроводжуватися перекладом цією мовою, а також можуть подаватися англійською чи французькою мовами

Відповідно до статті 3 Конвенції в Україні центральним органом, що виконує функції з отримання звернень про безоплатну правничу допомогу і вжиття заходів щодо них, є Міністерство юстиції України. Та відповідно до статті 4 Конвенції в Україні виконання функцій органу, що надсилає звернення про безоплатну правничу допомогу, покладається на Міністерство юстиції України.

Варто знати, що зараз в Україні існує система безоплатної правничої допомоги. Це є гарантією держави з захисту прав та свобод громадян, а також їх доступу до правосуддя. Система безоплатної допомоги є дворівнева. Безоплатна первинна правнича допомога включає такі види правничих послуг:

• надання правової інформації;
• надання консультацій і роз’яснень з правових питань;
• складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

Безоплатною вторинною правничою допомогою є вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Тобто це забезпечення державою участі безоплатного адвоката в судовому процесі.

Безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правничих послуг:

• захист;
• здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
• складення документів процесуального характеру.

Тобто як громадяни України в країнах, які ратифікували дану Конвенцію, так й громадяни країн учасниць Конвенції мають право на безоплатну правову допомогу на території України.

Ще одна новація чинного законодавства стосується подвійного громадянства. Нагадаємо, що в Україні був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадян». Закон набув чинності 16 січня 2026 року. Цим законом встановлено спрощений порядок набуття громадянства України та поновлення у громадянстві України іноземцями. Між іншим, новими змінами передбачено, що держави, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку, визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі затвердженого ним порядку.

Перший такий Перелік держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 5 листопада 2025 року але набула   чинності  разом із законом – 16 січня 2026 року. Наразі перелік налічує п’ять країн: Канада, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Польща, Сполучені Штати Америки та Чеська Республіка.

Зазначений перелік означає, що громадяни даних країн можуть отримати український паспорт за спрощеною процедурою без відмови від свого, а українці в цих країнах — оформити друге громадянство без втрати українського. Як бачимо, зазначений перелік країн не є випадковим – в цих країнах найбільша з понад всіх кількість українських громадян як в діаспорі, так й тих, хто шукає захист від воєнних дій.

Раніше Міністерством закордонних справ України був прийнятий наказ від 24.12.2025  № 636 «Про деякі питання у сфері громадянства», яким затверджені:

• Декларація про визнання себе громадянином України;
• Декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;
• Зобов’язання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою;
• Заява про оформлення набуття громадянства України за народженням;
• Заява про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням;
• Заява про прийняття до громадянства України.

Варто наголосити, що багато головних питань, які стосуються множинного громадянства наразі не врегульовані безпосередньо законом про множинне громадянство, а будуть регулюватися окремими підзаконними актами, які ще належить прийняти. Отже, процес застосування закону на практиці тільки починається.

Радимо уважно стежити не лише за ухваленням законів, але й за появою підзаконних актів, офіційних роз’яснень та практичного механізму їх реалізації. Оскільки саме від цього залежатиме, яким буде реальний порядок отримання безоплатної правничої допомоги за кордоном, оформлення документів та застосування нових правил у сфері громадянства. У кожній конкретній ситуації важливо завчасно перевіряти перелік необхідних документів, вимоги до перекладу, повноваження компетентних органів та міжнародний статус відповідної держави, щоб уникнути помилок і правильно скористатися новими правовими можливостями.